Сільські ради мають потенціал для того, щоб стати цілком заможними. Лише потрібно правильно вести облік землі та будувати взаємини з її орендарями.

Такого висновку дійшла робоча група Роздільнянського району, яка під керівництвом начальника сільськогосподарського управління райдержадміністрації Ольги Євтушок проаналізувала, як використовуються землі, закріплені за сільрадою в селі Новоукраїнці. Це близько 6600 га чорнозему, свого часу розділені на 522 ділянки та передані жителям у вигляді паїв. Тільки от за результатами перевірки в центрі земельного кадастру, практично половину їх там взагалі не зареєстровано. На території громади орендарями землі виступають як фермерські господарства, так і товариства з обмеженою відповідальністю. І селяни аж ніяк не завжди задоволені проваджуваними з ними розрахунками. А й справді: чи всі господарі дотримуються цього встановленого порядку? До такого запитання спонукають скарги, вислухані «на призьбі», так і не виражені у вигляді письмової заяви щодо дій конкретної особи. Але ж закон надає право у примусовому порядку розірвати договір з несумлінним орендодавцем! Або зажадати плату не грішми, а продуктом, вирощеним на цій землі: адже товар завжди залишається цінністю. Але люди самі на цьому не наполягають. Загадка: чому вони дозволяють себе обманювати?

Скаржаться на економіку і керівники дрібних господарств, сподіваючись, мабуть, що «фортуна сльозу любить». У цьому сенсі проблем з великими товаровиробниками набагато менше, оскільки їм не резон приховувати показники, спотворювати звітність, водити за ніс власника паю.

При цьому, говорить О. Євтушок, робоча група встановила, що багато хто з тих, що орендують паї, виплачують їхнім власникам 1,5% від нормативно-грошової оцінки землі. Хоча з 2 серпня 2008 року орендарі, які користуються пайовою землею, повинні платити по 3%, що становить суму, рівну приблизно 2 тисячам гривень.

Інший кінець цієї палиці вдаряє по бюджету району. Адже за законом місцевий бюджет формується за рахунок платежів, пов’язаних з використанням землі. Лише, як бачимо, це положення реалізується не в повному обсязі, а вдвічі меншому. Тому громада втрачає 60 – 70 тисяч гривень, які могли б надійти у її розпорядження.

Далі – за документами. Відповідно до балансу землі, десь «гуляє» вільних, тобто неврахованих, земель резерву близько 300 га. При цьому об’їзд території Новоукраїнської сільради показав, що жоден родючий шматочок не залишається не обробленим. Отже, хтось використовує ці гектари, але нічого за них державі не платить.

Є й таке порушення, як засів назагал майже 230 га земель, які відносяться до розряду пасовищних. Але без договорів на оренду. Не контролює громада й землі, віддані під забудову. Якщо все привести у відповідність, сільрада могла б додатково одержувати до 300 тисяч гривень на рік. А за такі гроші можна було б і паркан поправити, і школу відремонтувати, і воду провести… А вже до чиєї кишені йдуть ці гроші, розібралися б у службі з боротьби з економічними злочинами.