Буде оаза у буджацькому степу

Хижацьке ставлення до природи за останні два десятиліття стало нормою діяльності людини. У підсумку ми маємо вирубані ліси, парки, змілілі річки тощо. Але ж усі ми завдячуємо своїм життям нашій планеті – прекрасній і неповторній Землі-матері.

Село Ларжанка розташоване у степовій зоні. Лісистість у нашому буджацькому степу в середньому становить не більше п’яти відсотків. Кожне деревце – лічене. Тому так потрібно відновлювати лісосмуги, примножувати кількість деревних насаджень для відтворення екологічної рівноваги, порушеної у дев’яності роки минулого століття через численні порубки. Велику шкоду природі завдали вирубування заплавних лісів із верби і осокора уздовж озер Ялпуг і Кугурлуй. Щорічно навесні в селі, як і в районі, проводиться двомісячник із санітарного прибирання та впорядкування територій, садіння рослин. Ми – педагоги, технічний персонал, учні – теж садили щороку саджанці на території села, при озерах Ялпуг і Кугурлуй. Але, мабуть, через складні погодні умови (посухи), халатне ставлення місцевих жителів, випас худоби (що особливо побутував у минулі роки) все це призводило до того, що дерева пропадали. Але ж у кліматичних умовах Буджаку потрібно старанно їх доглядати тільки перші 2-3 роки, далі дерева набирають силу і не потребують підтримки. Тому мусить бути велика відповідальність усієї сільської громади за збереження кожного молодого деревця, кожного пагінця.

Ніна ЛОШКАРЬОВА

Набагато краще становище на території нової та старої школи. Ще понад десять років тому були посаджені саджанці різних порід дерев. Усі вони прийнялися завдяки ретельному догляду: влітку їх 4-5 разів поливали (до 5-6 відер під кожне дерево), і так – протягом 3-4 років. Заздалегідь, чекаючи на відкриття нової школи, у нас на пришкільно-дослідній ділянці були посаджені саджанці каштану кінського. Збирали каштани учні. Самі саджали, вручну поливали. Вийшов добрий лісосадильний матеріал. Частину рослин ми завезли з Василівського лісорозсадника Кілійського району.

Насамперед звернули увагу на садіння лісотворчих культур, які можуть добре прижитися у наших ґрунтово-кліматичних умовах. Це дуб, клен, софора, акація, туя, ялина, волоський горіх, тополя, ясен. Посаджено назагал 1670 дерев. А от сосна і ялина звичайна, яку нам привезли з українського Полісся, практично не прижилися...

Наш досвід роботи показує: замало посадити дерево, його, повторюся, потрібно дбайливо доглядати. Для цього по території нової школи ми самостійно провели зрошувальну систему, неодмінно здійснюємо літню і осінню вологозарядку. Колись тут були городи, пустир, а зараз розкинувся цілий парк, є квітники.

Намітили на поточні роки великомасштабну виробничу програму, націлену на збереження та збільшення лісових багатств на території нашого степового регіону. Задумали насадити вздовж берегової лінії озера Кугурлуй не менше 300 саджанців верби, сріблистої тополі. Також плануємо створити шкільне лісництво. Вже зараз на окремих вирощених деревах установлено годівниці для птахів і шпаківні.

Поступово втілюється в життя задум щодо створення в школі дендрологічного парку, де учні зможуть посидіти на лавці, відпочити, помилуватися унікальними деревами, квітами, чагарниками, привезеними з різних кліматичних смуг. Зараз учнями провадяться спостереження і досліди по лінії Малої академії наук.

Одне слово, хочемо перетворити територію нашої школи на свого роду оазу буджацького степу.

Але ж усе це має і велике естетичне значення, позитивно впливає на творчість, навчання. Недаремно видатний педагог Ушинський писав: «А воля, а простір, а природа, прекрасні околиці міста, а ці духмяні яри та барвисті сполохи полів, і золотава осінь – хіба не були нашими вихователями?»

Олександр АРЄШКІН, директор ЗОШ с. Ларжанка Ізмаїльського району

І діброва, і парк, і заказник…

З давніх-давен район славиться не тільки своїми людьми, творчими особистостями – головним надбанням нашого краю, але й своєю історичною спадщиною, неповторними природними багатствами.

У Ананьївському районі сьогодні розташовані території та об’єкти природно-заповідного фонду. Так, заповідне урочище Байтали є цінною дібровою з різноманітним видовим складом тварин та рослин, зокрема занесених до Червоної книги України. Це рослини булатка великоквіткова, коручка чемерниковидна, в’язіль стрункий, клокичка периста, ковила волосиста, ковила пірчаста, ковила пухнастолиста, а також комахи – жук-олень та пилкохвіст український.

Не менш значимим є парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення села Коханівки нашого району – лісостепова ландшафтна діброва з віковими дубами, ставком. Тут знайдено й холодок тонколистий, що охороняється в Одеській області.

Справжньою природною цін­ністю Ананьївського району є До­лин­ський ботанічний заказник загальнодержавного значення з типовими для півдня правобережного лісостепу дубовими лісами. При обстеженні лісового масиву Долинського ботанічного заказника було виявлено 7 видів рослин, що охороняються в Одеській області: горицвіт весняний, дзвоники персиколисті, леопольдія тонкоцвіта, ломиніс цілолистий, мигдаль степовий, холодок тонколистий, че­мериця чорна. З раритетних комах знайдений включений до Червоної книги України вусач земляний хрес­тоносець. Всі ці території мають значну природоохоронну цінність.

У зв’язку з вищесказаним, постає дуже важливе питання щодо збереження наших заказників та заповідників безпосередньо на місцях. Адже, крім тих керівників, котрим люди на місцях довірили керування їх територіями, та громадськості, ніхто не зможе більше вплинути на те, щоб зберегти наше багатовікове природне надбання. Зберегти для наших нащадків. І якщо громада та обрані народом керівники будуть байдужими до цих питань, то дуже скоро до Червоної книги можуть потрапити будь-які дерева чи комахи…

У 2008 році Ананьївська районна рада винесла рішення клопотати перед Державним управлінням екології та природних ресурсів в Одеській області щодо створення в Ананьївському районі, у витоках річки Тилігул, на території Першої сільської ради, ландшафтного заказника місцевого значення «Селіванівський». Рішенням сесії обласної ради за № 87 від 18 лютого 2011 року Ананьївському району за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища виділена субвенція з обласного бюджету в сумі 59,5 тис. грн на розробку проекту створення цього ландшафтного заказника. На шостій сесії Ананьївської районної ради відповідне рішення було затверджено депутатами. Ананьївці впритул наблизились до ство­рення чергової заповідної зони, і тепер тільки від керівництва на місцях, від того, як швидко оформиться відповідний пакет документів, буде залежати і те, як швидко ці гроші отримають та використають за призначенням і, відповідно, як швидко в районі буде узаконена чергова ананьївська «перлина» – ландшафтний заповідник місцевого значення «Селіванівський». Без сумніву, він буде мати державну підтримку і дасть черговий поштовх надходженням інвестицій до району, зацікавить туристів, природознавців. Вже не кажучи про те, що всі люди будуть мати змогу відпочивати та милуватись первозданною природою, яка перебуває під захистом держави.

Володимир СЄДОВ, голова Громадської ради при Ананьївській райдержадміністрації

Громадськість – екології

День інформації, присвячений Дню довкілля, провів Інформаційно-аналітичний центр “Екологічне відродження Чорноморського узбережжя України” Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького. Учасниками цього заходу були фахівці бібліотеки та представники громадських екологічних організацій міста Одеси.

Фахівці центру підготували тематичну виставку до 10-річчя його діяльності. З 2001 року послугами центру користувалися близько 6 тис. читачів. Це студенти вузів, аспіранти, наукові працівники, викладачі, фахівці підприємств, організацій, відомств.

У фонді центру зібрано близько 1,5 тис. документів: наукові праці, монографії, підручники, періодичні та продовжувані видання. Протягом року видача книжок і журналів становить понад 9 тис. одиниць. Зараз видано серію бібліографічних покажчиків “Одесса сегодня: экология города”, “Рекреація і туризм Причорномор’я”, збірник матеріалів “Экологические проблемы Причерноморья”, довідник “Державні й громадські екологічні організації м. Одеси та Одеської області” та низка інших; опубліковані статті в спеціалізованих природоохоронних виданнях, збірниках науково-практичних конференцій.

Тут же, на диспуті, відбулося обговорення проблеми відходів в області. З доповіддю виступила представник ТОВ “Союз”. Доповідь супроводжувалася наглядними матеріалами та демонстрацією нових технологій переробки сміття.