Фінансова грамотність дітей — питання важливе. Навіть серйозні економічні видання дедалі частіше звертаються до цієї теми. Це не дивно, адже саме в дитинстві у людини формується певне ставлення до речей, яке потім впродовж усього життя свідомо чи ні впливає на її поведінку. Психологи запевняють, що дитячі страхи перед грошима можуть заважати згодом багато заробляти. Аби розібратися в цьому непростому питанні, ІА «Міст-Одеса» запросило експертів, там же було озвучено і результати дослідження, яке 7 — 10 квітня провела Одеська філія інституту Горшеніна. В опитуванні на тему «Гроші в житті наших дітей» взяли участь 800 одеситів у віці від 18 років.

Більшість опитаних одеситів (73,3%) підтвердила, що має дітей (онуків, племінників або інших близьких родичів) дошкільного чи шкільного віку. Не мають дітей 26,7% респондентів. Наступні запитання ставилися лише тим, хто позитивно відповів на перше.

Отже три чверті опитаних (75,3%) вважають, що батьки повинні давати дітям гроші на кишенькові витрати. Протилежної точки зору дотримуються 19,8% одеситів, а 4,9% не змогли відповісти на це питання.

Більше третини опитаних (37,3%) схиляються до того, що гроші дітям можна давати вже з 10 — 12 років. Вважають, що давати гроші дітям необхідно з молодшого шкільного віку (7 — 9 років), 35,1% респондентів, з 13 — 15 років — 17,3%, і з 16-річного віку — 5,4%. Найменша кількість опитаних (4,9%) переконана, що гроші дітям можна давати вже з 4 — 6 років.

Трохи менше половини дорослих одеситів (42,4%) впевнені, що діти повинні витрачати свої гроші на хобі (журнали, розмальовки тощо), більше третини (36,3%) — на розваги, 32% — на покупку чогось великого (наприклад, велосипеда чи роликів), 28,4% — на купівлю їжі та солодощів, а 15,3% — на придбання іграшок. Відповідь «інше» обрали 13,6% городян. Не знайшли відповіді на це запитання 8,2%.

Переважна більшість респондентів (82,5%) вважає, що вчити дітей поводитися з грошима повинні їхні батьки, майже рівна кількість опитаних (24,1%) — що діти самостійно повинні вчитися поводитися з грошима і 23,4% — що навчати дітей фінансової грамоті повинні спеціальні телевізійні програми та економічні ігри. Думки перо те, що поводженню з грішми діти повинні навчатися в школі, дотримуються 22,9% респондентів, а 9,8% — що цим мають опікуватися безпосередньо банки.

Більшість дорослих городян (72,2%) вважають, що основам фінансової грамотності діти повинні навчатися в молодшому і середньому шкільному віці. При цьому 40,4% переконані, що таке навчання потрібно починати вже з 7 — 9 років, 31,8% — з 10 — 12 років, 17% — з 13 — 15 років, 5,6% — з 16 — 17 років. Лише 4,2% респондентів вважають за доцільне охоплювати фінансовою освітою вже у дошкільному віці (4 — 6 років), а один відсоток городян гадає, що опановувати тонкощі такої грамоти варто лише з досягненням повноліття.

Трохи менше половини опитаних (44,6%) хотіли б, щоб у їхніх дітей був особистий банківський рахунок і платіжна картка. Приблизно така ж кількість респондентів (40,9%) дотримується протилежної думки. Не визначилися з відповіддю на запитання 14,5% городян.

За словами психотерапевта, тренера Московського гештальт інституту Олени Баєвої, перше знайомство з грошима зазвичай відбувається в дошкільному віці і має травматичний характер. «Діти або знаходять гроші і в такому разі відчувають себе злодіями, тому намагаються якнайшвидше витратити ці гроші, або ж беруть їх без дозволу батьків, крадуть у дорослих, що супроводжується ще насиченішою гамою негативних почуттів», — розповіла вона. Навіть якщо перше знайомство з грошима не таке травматичне, гроші все одно викликають у дитини тривогу, адже це цінність. Завдання батьків спробувати цю тривогу мінімізувати, пояснити, що такі відчуття виникають у всіх людей. Дуже важливо, за словами психолога, не робити з грошей культу. Є й інша крайність: впевненість, що гроші — це бруд. Мабуть, у більшості з нас з радянських часів сидить щось і тихенько нашіптує: «Гроші — це зло. Бути багатим — погано». Саме це на підсвідомому рівні заважає нам нормально заробляти й жити.

Якщо батьки хочуть навчити дітей правильно поводитися з грішми, вони повинні насамперед ці гроші дитині дати. Правильно робити це з певною періодичністю, наприклад, раз на тиждень. Не менш важливо, за словами Олени Баєвої, щоб дитина витрачала свої кошти не на виживання: харчі та одяг. Кишенькові гроші повинні використовуватися дітьми для задоволень, на транспорт, поповнення телефонного рахунку, подарунки тощо. Дуже шкідливою психолог вважає розповсюджену у нас практику давати дітям гроші за виконання певної домашньої роботи, гарні оцінки тощо. Це сильно псує і без того непрості стосунки між дітьми та батьками. «Гроші своїм дітям необхідно давати просто так не лише в дитинстві, а й у дорослі роки», — підкреслила Олена Баєва. «Взагалі тема грошей для батьків схожа на тему сексу: правильно все пояснити дитині дуже складно. Зважаючи на це, добре, коли є професіонали, які можуть зробити це правильно. Тут на допомогу можуть прийти навчальні програми», — додала вона.

Дитина повинна розуміти, що таке гроші. Знати, що це не просто папірці, які батьки дістають з гаманця: за кожною купюрою стоїть важка робота. Важливе й розуміння історії грошей, причини їх цінності тощо. Усе це не кожні батьки можуть пояснити, адже вони самі не завжди знають відповіді на всі ці питання. Майже рік тому генеральний директор ТО «Маски» Володимир Ковальчук розповідав про новий анімаційний проект під назвою «Абетка грошей». Тоді він був на стадії розробки, зараз же дитячий серіал готовий для перегляду. Так уже історично склалося, що заробляти на дитячих програмах телевізійним компаніям складно, оскільки в них заборонена реклама. З цих причин керівництво каналів неохоче витрачає кошти на телевізійний продукт для дітей, особливо якісний. Що стосується безпосередньо анімації — це взагалі дорого. «Ми вирішили провести акцію і дозволити всім зацікавленим каналам показати наш новий дитячий мультиплікаційний навчальний фільм «Абетка грошей» безкоштовно», — зазначив Володимир Ковальчук.

Величезна небезпека для дітей сьогодні криється в мобільних телефонах та Інтернеті. Тут мається на увазі розсилка повідомлень у соціальних мережах і на телефони мобільних операторів з текстом на кшталт: «Відправ смс на цей короткий номер, і ти отримаєш можливість виграти авто». Іноді повідомлення добре маскуються під прохання друга допомогти грошима і перевести певну суму на його мобільний чи рахунок в банку. Звісно, наявність таких небезпек не означає, що необхідно обмежувати доступ дітей до новітніх технологій: чим менше людина на чомусь розуміється, тим легше її обдурити. Тут важливо розповісти дітям про такі шахрайства і пояснити, що на подібні повідомлення не слід реагувати. За словами керівника «Netocrat Communications» Бориса Ходорковського, в Україні існують мобільні оператори, які обмежують подібний контент, тобто розсилку вищезгаданих повідомлень. Є й такі, які контент не обмежують, і це вже проблема соціальної відповідальності. «Батьки не можуть відстежувати ці моменти, тут саме мобільні оператори повинні вводити певні сервіси, які дозволили б контролювати контент», — зазначив експерт. Він також додав, що ідея навчати дитину фінансовій грамоті через мультики — чудова. Можна робити це і через ігри, є, наприклад, відома на весь світ гра «монополія», яка буде цікавою та корисною навіть для батьків.