У вівторок, 19 квітня, у Києві відбулася третя донорська конференція та саміт з ядерної безпеки, який зібрав в Україні президентів, прем’єр-міністрів, керівників найвпливовіших міжнародних інституцій та експертів з усього світу. Вчора дискусію щодо перспектив використання людством «мирного атому» продовжили учасники міжнародної наукової конференції «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього».

Техногенна трагедія, що сталася 26 квітня чверть віку тому, ще довго ятритиме ранами випалену радіацією українську землю. Багато питань і досі не мають відповідей, а людство знову зіштовхнулося зі своєю безсилістю, коли з-під контролю вийшла японська «Фукусіма». Відтак тема ядерної безпеки набула нової гостроти, і до заходів, які в ці дні проходять в українській столиці, прикута пильна увага всього світового співтовариства.

У рамках київських зустрічей було заявлено про збір до чорнобильських фондів близько 550 мільйонів євро (ЄБРР — 120 млн євро, Європейська комісія — 110 млн євро, США — 123 млн дол., Франція — 47 млн євро, Росія — 45 млн євро, Німеччина — 42,4 млн євро, Великобританія — 28,5 млн фунтів, Україна — 29 млн євро). Втім, за оцінками фахівців, цієї суми замало. Попередньо наша влада сподівалася зібрати приблизно на 200 мільйонів євро більше.

У Європейському банку реконструкції та розвитку розраховують, що проекти із зведення нового саркофага на ЧАЕС та сховища відпрацьованого ядерного палива, які фінансуються донорами, будуть завершені в 2015 році. «Тобто через чотири роки, щоб народ в Україні та за її межами відчував себе в безпеці», — зауважив президент ЄБРР Томас Міров на брифінгу після конференції.

А от у Міжнародному агентстві з атомної енергії впевнені, що навіть 740 мільйонів, на які розраховувала Україна, замало, аби повністю завершити роботи на зруйнованому ядерному реакторі. Так, експерт МАГАТЕ Яків Кенігсберг каже, що основні витрати з Чорнобильських фондів підуть після 2015 року, коли, за розрахунками, має закінчиться будівництво об’єкту «Укриття» і потрібно буде прибрати під ним радіоактивні залишки та старі конструкції. «Одна справа — побудувати арку, а далі починається найдовший і найдорожчий процес. Доведеться розібрати під нею завали. Це великі дозові навантаження на персонал. І все це треба буде щось дезактивувати, щось захоронити, щось утилізувати… Все це дорого коштуватиме. Займатимуться цим, звичайно ж, українці. Персонал треба буде навчити», — цитує «Німецька хвиля» Якова Кенігсберга. Експерт прогнозує, що доведеться проводити ще не одну донорську конференцію, де збиратимуть гроші на чорнобильські проекти.

За деякими оцінками, повна вартість будівництва нового безпечного саркофага над зруйнованим блоком Чорнобильської АЕС становить 990 мільйонів євро.

Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу після Чорнобильської донорської конференції зазначив: «Ми не можемо повернутися назад у часі й уникнути того, що відбулося. Ми не можемо усунути страждань минулого. Але ми можемо показати свою відповідальність за майбутнє. Я переконаний, що сьогодні міжнародна спільнота прийняла на себе цей виклик... Ми зробимо подальші висновки. Очевидно, що нам потрібно звернути увагу на міжнародні стандарти безпеки атомних електростанцій. Саме тому ЄС пропонує своїм сусідам та міжнародним партнерам здійснити оцінювання рівня безпеки та працювати над впровадженням більш жорстких міжнародних правил у рамках Міжнародної агенції з атомної енергії. Адже Чорнобиль нам нагадує, що ризики ядерної небезпеки не зупиняються на наших кордонах. А тому на кордонах не мають зупинятися і наша відповідальність та наша солідарність».

Зі свого боку, виступаючи на саміті з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії генеральний секретар ООН Бан Кі Мун, зокрема, сказав: «Два­дцять п’ять років тому вибух у Чорнобилі призвів до виникнення радіоактивної хмари над Європою і наслідків по всьому світу. Сьогодні трагедія на АЕС «Фукусіма» в Японії продовжує розгортатися. Обидві ці аварії підняли багато страхів і тривожних запитань... Ми знову з болем констатуємо, що ядерні аварії не визнають кордонів. Вони представляють прямі загрози для здоров’я людини і навколишнього середовища. Вони є причиною економічних криз, які зачіпають все — від сільськогосподарського виробництва до торгівлі і глобальних послуг. Це момент для глибоких роздумів». Далі промовець запропонував п’ять конкретних кроків: докорінний перегляд існуючих стандартів ядерної безпеки, посилення підтримки Міжнародного агентства з атомної енергії (при цьому генсек ООН подякував МАГАТЕ за швидке реагування на події в Японії), з огляду на зміни клімату звернути пильну увагу на нові зв’язки між стихійними лихами та ядерною безпекою, провести новий аналіз витрат і переваг ядерної енергії, вибудувати сильніший зв’язок між ядерною безпекою і фізичною ядерною безпекою (мова, зокрема, і про зацікавленість до ядерних об’єктів терористичних організацій).

Говорячи про всі ці виклики, Бан Кі-Мун нагадав, що сьогодні, за даними МАГАТЕ, у 29 країнах світу працює 443 реактори, деякі з них розташовані в районах сейсмічної активності, ще 64 нових реактори — у стадії будівництва.

Зробивши названі п’ять практичних кроків, впевнений генсек ООН, можна заспокоїти міжнародне суспільство і краще підготувати народи та планету загалом до енергетичних викликів 21-го століття. «Об’єднавши зусилля, ми зможемо забезпечити те, що трагедії на Чорнобильській АЕС і «Фукусімі» залишаться в минулому і не стануть провісниками майбутнього», — підсумував Бан Кі Мун.

У декларації, підписаній за підсумками Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії йдеться:

«Ми, глави держав, урядів та представники держав і міжнародних організацій, зустрілися в Києві напередодні 25-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, щоб підтвердити налаштованість співпрацювати у галузі ядерної безпеки з метою посилення колективних зусиль із попередження та зменшення негативних наслідків таких аварій у майбутньому.

Сьогодні ми обговорювали результати міжнародного співробітництва країн Великої вісімки, понад 20 інших держав світу, ЄС та ЄБРР з метою виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та облаштування зони 4-го реактора в екологічно безпечну територію. Ми продемонстрували політичну волю та спроможність співпрацювати з метою подолання наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах ядерної енергетики. Проведення міжнародної конференції щодо збору додаткових коштів на чорнобильські проекти дозволило залучити 550 млн євро, які будуть спрямовані на завершення усього комплексу робіт на четвертому реакторі. Низка країн розглядає питання про суму внеску. Зазначені результати скоординованих дій у цьому напрямку засвідчили нашу спроможність спільно подолати наслідки згаданої аварії...

Події на АЕС «Фукусіма» привернули нашу увагу до важливості підвищення рівня ядерної безпеки та оперативного реагування на аварії та надзвичайні ситуації на АЕС, а також ті, що спричинені великомасштабними катаклізмами природного походження. Зазначені події доводять, що лише спільні зусилля світової спільноти сприяють зміцненню ядерної безпеки...

Ми налаштовані й надалі підтримувати найвищий рівень готовності до надзвичайних ситуацій та належним чином реагувати на непередбачувані наслідки аварій на АЕС. Крім того, ми докладатимемо зусиль з метою забезпечення належного інформування громадськості щодо перебігу та розвитку подій під час виникнення надзвичайних ситуацій на АЕС».

У середу Президент України Віктор Янукович разом з генеральним секретарем ООН Бан Кі Муном та генеральним директором МАГАТЕ Юкія Амано побували на Чорнобильській АЕС.