Соціальне замовлення в Одеській області

Відбулися громадські слухання «Обговорення проекту положення «Про соціальне замовлення в Одеській області».

Сам механізм соціального замовлення (як форма співпраці між владою та громадськими організаціями) уже підтвердив свою ефек­тивність на практиці обласного центру. У 2000 році саме Одеса стала піонером соціального замовлення в Україні. Усі ці роки, незважаючи на зміну міської влади, подібні програми далі діяли з незмінним успіхом. За 11 років учасниками конкурсного відбору стали 278 громадських і доброчинних організацій, а також органів самоорганізації населення. Із запропонованих 383 соціальних проектів схвалено було 176, а реалізовано – 155.

Серед найбільш популярних проектів: підтримка здорового способу життя, проведення профілактичної роботи серед молоді, допомога жінкам, які опинилися у кризовій ситуації, реабілітація нарко- і алкозалежних, догляд за важкохворими вдома тощо. У той же час на обласному рівні подібну ініціативу ще належить впровадити. Відповідне питання буде винесено на розгляд сесії Одеської обласної ради 20 травня.

Як відзначив заступник голови облради Олексій Гон­чаренко, передусім обласна влада планує виділити цього року для реалізації «соціального замовлення» 150 тисяч гривень. Суму не можна назвати гігантською. Однак це лише початок. До того ж, як показує попередній досвід, у середньому, на кожну гривню офіційно виділених бюджетом коштів, громадські організації залучали до чотирьох гривень додаткового фінансування (гранти міжнародних організацій та ін.) А це вже вагомий ресурс.

Слід відзначити, що меха­нізм соціального замовлення вже діє більш ніж у 20 містах України. У 2005 році Дніпропетровська обласна рада в межах обласної Програми розвитку організацій громадянського суспільства ухвалила механізм соціального замовлення на обласному рівні. Донецька облрада, починаючи з 2008 року, щорічно приймає умови, на яких провадиться обласний конкурс міні-проектів соціального розвитку (що є своєрідною модифікацією конкурсу соці­ального замовлення).

Учасниками слухань в Одесі стали представники обласної та міської влади, а також низки громадських організацій.

Наталя БОНДАРЕНКО

Перший транспортний кластер в Україні стартує у нашій області

17 лютого цього року сесія Одеської обласної ради ухвалила рішення про необхідність розробки транспортного кластера на базі Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт». Була створена робоча група, яку очолив заступник голови облради Олексій Гончаренко. Члени цієї групи підготували проект положення, який презентували 21 квітня на громадських слуханнях, присвячених цій темі. На презентації були присутні депутати обласної ради, вчені, представники одеських промислових підприємств.

Що ж таке кластер – у застосуванні цього тер­міну щодо промислово-територіальних утворень? Під цим поняттям мається на увазі група компаній і підприємств, які географічно наближені одне до одного і взаємодіють між собою в певній галузевій сфері. Його учасником може бути будь-яке підприємство, що має достатній досвід роботи в певній галузі, в даному разі – безпосередньо або побічно забезпечує обслуговування транспортних процесів Одеського порту. Структура об’єднання ґрунтується на добровільних засадах.

– Одеський порт – це не тільки чотири тисячі штатних фахівців, які в ньому трудяться. Це ще і двадцять п’ять тисяч чоловік, які так чи інакше пов’язані з робочим процесом цього потужного підприємства, – пояснив Олексій Гончаренко. – Важливо скоординувати їхні дії та направити в одне русло.

Докладніше про те, як працюватиме транспортний кластер в Одеській області, розповів автор ідеї, провідний спеціаліст відділу зовнішніх зв’язків секретаріату Конституційного суду України Ігор Онофрей.

Головне завдання новоутворення, за його словами, – це створення оп­ти­мальних умов для збіль­шення вантажопотоків і пасажиропотоків Одеського порту, що значно підвищить конкурентні позиції нашого регіону.

– Ми піонери в цій сфері. Подібні ідеї виникають у Криму. Там хочуть запустити туристичний кластер. У Донецьку говорять про металургійний та аграрний кластери. Але це поки що на стадії обговорень. Ми в цьому стосунку першопроходці, бо вже перебуваємо на шляху впровадження ідеї у практику, – підкреслив керівник робочої групи. – Хочу відзначити, що до нас надходило багато пропозицій від представників гро­мадськості, наукових за­кладів, державних і приватних підприємств. І ми дякуємо їм за активну позицію при розробці цього документа.

За словами організаторів проекту, з бюджету області на нього не буде виділено ані копійки. Таким чином, при будь-якому, навіть найпесимістичнішому роз­кладі, наш регіон нічо­го не втратить. А в разі успішного розвитку новації – тільки поліпшить свої економічні позиції.