Україна переходить на нові стандарти

Міністерство освіти й науки, молоді та спорту планує до кінця цього року разом із Академією педагогічних наук, учителями й держуніверситетами розробити новий державний стандарт загальної школи та повної середньої школи. Про це заявив міністр освіти й науки, молоді та спорту Дмитро Табачник, виступаючи на Національному семінарі журналістів регіональних ЗМІ в Києві.

За словами Дмитра Табачника, Україна не зможе відмовитися від переходу на реальну профільну школу в старших класах.

– Новий стандарт, якщо його затвердять усі громадські організації й Академія педагогічних наук, передбачатиме декілька модулів профільної школи: математичний, природознавчий і гуманітарний, – сказав міністр.

Дмитро Табачник повідомив також, що квітневою ухвалою уряду буде додатково виділено 10,5 мільярда гривень на реалізацію освітніх програм протягом 4 років. Вони включають розвиток дошкільної, природознавчої, математичної, професійно-технічної освіти та інформаційно-комунікаційних технологій.

Як заявив міністр, документ за своєю суттю є революційним, оскільки, починаючи з 2012 навчального року, українські школярі-першокласники зможуть в ігровій формі вивчати іноземну мову, а вже з 2-го класу почнуть опановувати ази роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Проблеми реформування системи освіти розглядалися також під час проведення відеоконференції з регіонами на тему «Реформування системи освіти: мета, завдання, очікувані результати», яка відбулася в Будинку уряду 28 квітня.

Виступаючи на цьому заході, міністр освіти й науки, молоді та спорту Дмитро Табачник сказав, що Кабінетом Міністрів України вже затверджено чотири вкрай важливі для освіти програми: «Державна цільова соціальна програма розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року»; «Державна цільова програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року»; «Державна цільова програма впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» і «Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки».

Стосовно проблем до­шкільної освіти Дмитро Табачник відзначив, що за роки незалежності до 2010 року включно було втрачено 8000 дитячих садків. В одних регіонах це пояснювалося демографічною ситуацією, в інших – великим бажанням «нагромадження первісного капіталу» тощо. Зрештою здобувати дошкільну освіту в Україні виявилося ніде.

– Із червня 2010 року ми оголосили «хрестовий похід» щодо повернення дитячих навчальних закладів, – заявив міністр.

У підсумку за неповний рік удалося відновити роботу 420 таких закладів. Деякі дитсадки тривалий час були закриті або занедбані, а більшість доводилося повертати за допомогою ухвал судів, органів місцевої влади, траплялося виселяти орендарів, які встигли там добре обжитися. Однак, завдяки цілеспрямованій роботі Міністерства, це вдалося зробити. Зокрема, за судовою ухвалою повернуто приміщення дитсадків і в столиці.

На переконання міністра, цей процес мусить сприяти зростанню кількості дітей, які здобудуть якісну дошкільну освіту. Тільки за останній рік кількість дітей п’ятирічного віку, охоплених таким навчанням, зросла з 93 до 97 відсотків.

Сказане міністром доповнив його заступник Борис Жебровський. За його словами, однією зі складових «глибинних реформ» системи освіти стануть інформаційно-комунікативні технології (ІКТ). Першочерговим завданням на цьому шляху заступник міністра вбачає передусім опанування комп’ютерної грамотності викладачами. Бо порівняно з рівнем комп’ютерних знань учнів, деякі вчителі видаються, «м’яко кажучи, людьми з іншої епохи». І тепер опануванню педагогами ІКТ надаватиметься значна увага.

– Ці три магічні букви – ІКТ – допоможуть провести реформи в освіті, – наголосив заступник міністра. – За планами Міносвіти, вже на початок наступного року всі вчителі повинні будуть опанувати комп’ютерну науку. Конкретний план дій буде прописано в наказі Міністерства, який очікується вже за тиждень. Питання впровадження ІКТ у школах, придбання нової техніки, облаштованості комп’ютерних класів і таке інше, належить вирішити протягом п’ятьох років.

Анатолій МИХАЙЛЕНКО, «Одеські вісті», Одеса – Київ – Одеса

В бізнесмени – зі шкільної лави

Питання, чи потрібно давати дітям гроші на кишенькові витрати, сьогодні майже не обговорюється. Батьки просто видають своїм чадам певну суму – на день або на тиждень. Як правило, вони ж і контролюють, на що було витрачено кошти. Або обговорюють із дітьми, як краще їх використовувати.

Але хто пояснить дітлахам із малозабезпечених родин, як поводитися з грішми? Готівка в них зазвичай з’являється разом із першим самостійним заробітком. А на той час у таких людей або вже сформована невірна з точки зору фінансової грамотності формула поводження з грішми, або її немає взагалі.

Автори книжки «Хочу заробляти» Сергій Біденко та Ірина Золотаревич у межах соціального проекту для дітей із малозабезпечених родин побували в п’ятнадцяти містах України з єдиною метою – дати юним людям змогу вивчити основи фінансової грамотності та підприємництва.

Проект складається з трьох етапів. Спочатку під­літки опановують діловий етикет, виготовляють власні візитки, складають особисті та сімейні бюджети. Разом із тренерами планують справу свого життя, готують опис проектів для участі в конкурсі бізнесових ідей. На другому етапі журі визначає найкращих «бізнесменів». У заключному турі учасників запрошують до столиці на велику ділову гру, під час якої вони зможуть спробувати себе в ролі соціально активних громадян.

Нещодавно автори проекту відвідали Одеський спеціалізований інтернат № 2, у якому провели майстер-клас. На тренінгу були присутні також директор навчального закладу Наталя Савельєва та психолог Олена Мельник.

Учні 8-«Б» класу Артем Коваль і Влад Ново­сяд­лий планують стати під­приємцями. Вони впев­нені, що керування грішми – це ціла наука, яку повинен здолати кожен чоловік. Друзі поки що непевно орієнтуються в цій сфері, але сподіваються за допомогою тренінгів заповнити прогалини у своїх знаннях.

Основний курс фі­нансової грамотності на 90% складається з ігор і вправ, тому учні не тільки не втрачають цікавості, а навпаки, з ентузіазмом беруться виконувати завдання. Наприклад, на першому ж тренінгу учасники одержали завдання якнайкраще представити «перспективного» приятеля для вступу в елітний бізнес-клуб. Один одного хлопці як слід не знали, бо навчалися в різних класах, тому їм було відведено кілька хвилин для докладнішого спілкування. Зрештою всі впоралися із завданням чудово, і «кандидати» вступили до престижного «закладу».

Потім хлопцям влаштували екскурсію в один із відділків «Ерсте Банку». Наступного дня їм надали можливість побувати в магазині оптової торгівлі «Метро», куди можуть потрапити тільки підприємці.

Христина ВІЄР, «Одеські вісті»