Спасибі вам за мирне небо!

Перед Днем Перемоги на меморіалі героїчної оборони Одеси «411 батарея» відбувся традиційний «Фронтовий привал». Із самого ранку тут панувала святкова атмосфера: ветеранам дарували квіти, перехожі надягали георгіївські стрічечки, молоді люди щиро виголошували слова вдячності за Перемогу та можливість жити у вільній країні. Пісні воєнних років, фронтові сто грамів і багаття Перемоги були головними атрибутами зустрічі.

Зі святом ветеранів Великої Вітчиз­няної війни вітали голова Одеської обласної ради Микола Пундик, заступник голови Одеської обласної державної адміністрації Дмитро Волошенков і Одеський міський голова Олексій Косту­сєв.

Микола Володимирович від себе особисто і від імені всього корпусу депутатів Одеської області подякував воїнам-переможцям за мирне небо над нашими головами і попросив про одне – бути якомога довше з нами. Голова облради відзначив важливу роль ветеранів у патріотичному вихованні підростаючого покоління, побажав їм здоров’я, довгих років життя і щастя.

До світлого свята була приурочена реконструкція бою у Комінтернівському районі. Там же пройшла церемонія поховання останків радянських солдатів, знайдених пошуківцями.

А 9 Травня офіційні урочистості в Одесі почалися із внесення нових прізвищ на стелу Героїв Радянського Союзу Оде­щини, що біля оперного театру.

Ще недавно тут значилося 96 прізвищ. А назагал Одеська область дала світу 251 Героя Радянського Союзу, деякі з них удостоєні цього високого звання двічі. 9 травня 2011 року почесний список поповнили ще вісім прізвищ. Пожовклі довідки й нагородні листи з військкоматівських архівів свідчили: ці люди гідні нашої пам’яті. Як відзначив губернатор Одещини Едуард Матвійчук: «Сьогодні ми вписуємо вісім нових імен, але роботу буде продовжено. Ніхто не мусить бути забутий».

На урочистостях були присутні голова облради Микола Пундик, його перший заступник Микола Тіндюк і заступник Олексій Гончаренко.

– Дорогі ветерани! – звернувся до присутніх Микола Пундик. – Немеркнучою славою вкрили себе учасники боїв, жителі Одеси та Одеської області. Їхнім героїзмом відзначений шлях від Бреста до Сталінграда, а потім від Сталінграда до Берліна та Праги. Спасибі за ваш подвиг і життєвий досвід. Ви наші наставники. Залишайтеся з нами якомога довше.

Традиційно у одеситів була можливість відчути причетність до свята Перемоги. Урочисте покладання квітів на Алеї Слави, святкування на площі 10 Квітня (особливо запам’яталася барвиста колона, яку відкривали раритетні авто під червоними прапорами, а замикали байкери), парад на Куликовому полі та святковий концерт в обласній філармонії...

Горіли на сонці георгіївські стрічечки, майоріли по вітру прапори. Добрим знаком видавалося те, що багато дорослих одеситів привели на святкування своїх дітей і онуків. І мимоволі хотілося повторити слова когось із промовців: «Зустріньмося знову через рік у тому ж складі».

Наталя БОНДАРЕНКО

Настанови юним

– У мене така радість! – саме цими словами і широкою усмішкою зустрів мене ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Григорович Попов. – Сьогодні одержав листівку від сина з Москви. Онук теж написав теплі побажання.

Ми зустрілися з М.Г. Поповим в Одеському обласному гуманітарному центрі позашкільної освіти та виховання. Сюди він приходить протягом п’ятнадцяти років, щоб поспілкуватися із дітьми, розповісти їм про війну і справжніх героїв.

– Микола Григорович приходить до нас не тільки до Дня Перемоги. Він наш великий друг, помічник і порадник, – розповідає заступник генерального директора центру Валентина Галюткіна. – Крім того, ветеран дуже любить дітей. І вони відповідають йому тим же. Під час зустрічей діти довідуються, якою ціною була здобута наша свобода.

Справді, маленькі юннати із зацікавленням слухали розповіді і про героїчні подвиги, і про курйозні випадки на фронті. Потім читали вірші, співали пісні років війни. За це одержали з рук ветерана георгіївські стрічечки – символи Великої Перемоги.

Приймаючи щирі вітання, теплі побажання і весняні квіти, Микола Попов давав настанови школярам:

– Не забудьте привітати ветеранів. Нехай це буде ваш рідний дідусь, сусід або незнайома людина. Теплі слова або маленька листівка принесуть щиру радість людям, які колись визволили наш край.

Кіра Нікітіна

Любіть Батьківщину так, як любили її ми

У низці заходів, присвячених Дневі Перемоги, особливо вдалася літературно-музична композиція «І вистояли, і перемогли», показана на зустрічі учнів міських шкіл з учасниками бойових дій у Великій Вітчизняній. І насамперед тому, що до її підготовки Арцизький центр дитячої та юнацької творчості за підтримки районного відділу освіти підійшов творчо. Велику роботу виконали члени гуртка центру «Людина і суспільство» під керівництвом наймолодшого депутата міської ради Ігоря Ладо. Діти побували в усіх ветеранів війни у місті. Вислухали їхні розповіді, зробили знімки. Увесь зібраний матеріал було потім використано у цікавих слайдах, підготовлених Ігорем Ладо.

Ветерани на запрошення відповіли з радістю. Вони навіть не скористалися транспортом, наданим міською радою, а прийшли до центру творчості пішки. Жартували: «Є ще порох у порохівницях». Але ж одній з них – військлікарці полковнику запасу Ганні Омелянівні Бородіній виповнилося 90 років. Та й інші близькі до цього рубежу. Обвішані орденами і медалями груди дорогих гостей – Романа Федоровича Дмитрика, Івана Івановича Брусенського, Марії Петрівни Пальцевої, Василя Георгійовича Павела, Олексія Дмитровича Гладенка, Івана Васильовича Мартинюка, Дмитра Охрімовича Кошельника.

Лише 20 ветеранів війни залишилося в самому місті, а в багатьох селах не залишилося жодного. Тим зворушливіше звучали з вуст дітей слова, звернені до живих: «Спасибі, що вижили. Спасибі за мир». Щиро вітали героїв дня заступник голови райдержадміністрації Федір Степанович Сібов та заступник міського голови Ольга Георгіївна Добрякова, голова ради ветеранів Никифор Петрович Станчев, начальник відділу освіти Анатолій Петрович Адзеріхо, військовий комісар Ігор Пилипович Котов. Дуже зворушили ветеранів слайди, у яких вони побачили себе, пісні та вірші воєнних років

– Любіть, діти, свою Батьківщину так, – звернулася до дітей Ганна Омелянівна Бородіна, – як любили ті, хто віддав за неї життя у Велику Вітчизняну. Миру вам!

Таїсія васильєва, м. Арциз

Схилилися у доземному поклоні

Вранці, 9 Травня савранчани святковою колоною пройшли від селищної ради до пам’ятника загиблим партизанам загону «Буревісник». До його підніжжя лягли перші квіти Пам’яті. Потім колона на чолі з ветеранами Великої Вітчизняної війни попрямувала до центрального парку. Тут о десятій годині, біля меморіальної стели з іменами земляків, котрі полягли на фронті, розпочався урочистий мітинг. Усіх присутніх привітав зі святом голова районної ради Микола Бадюл. Від всього депутатського корпусу він подякував ветеранам за їхню мужність, за те, що вистояли і вибороли Перемогу.

Ми схиляємо голови перед подвигом усіх, хто віддав своє життя за мирне сьогодення, – сказав, зокрема, у своєму виступі голова районної державної адміністрації Олег Іспанюк.

Хвилиною мовчання вшанували тих, хто не повернувся з війни. На честь Дня Перемоги прогриміли залпи святкового салюту.

Цього року не залишився без уваги жоден ветеран. Так, їм виплачена одноразова матеріальна допомога в розмірі 280 тисяч гривень, 84 інваліди Великої Вітчизняної отримали продуктові набори, кошти на які виділено з районного бюджету.

Голова ради ветеранів війни та праці Павло Зброжко назвав кількість земляків, що пішли воювати, – 5700, з яких більшість загинула. По війні залишилося багато вдів – дорослих сиріт, як назвав їх Павло Миколайович. Він запропонував відкрити їм пам’ятник. Адже смерть миттєва, а горе, яке вона принесла матерям, дружинам, – на всю решту життя.

З привітаннями від імені селищних депутатів звернулася секретар селищної ради Людмила Рубаневич. Дякували героям війни їхні праправнуки – вихованці дитячого садка «Веселка» та Будинку творчості школяра, які випустили в небо 66 різнокольорових кульок. Схилилися у доземному поклоні перед ветеранами учні Савранської школи Ольга Лєщенко та Руслан Бурлака, професійно-технічного аграрного училища – Христина Островська.

Цього дня до пам’ятників загиблим було покладено море квітів.

Тетяна СТОРЧАК, власкор «Одеських вістей», Савранський район

Щира подяка

Оновлений весняним дощем та квітучими каштанами зустрів прадавній Білгород-Дністровський 66-ту річницю Великої Перемоги. У роки військового лихоліття з міста на фронт вирушив його кожен десятий житель. Повернувся додому лише кожен п’ятий.

Під звуки духового оркестру через живий коридор, вишикуваний на десяток кварталів дорослими та дітьми, з букетами весняних квітів, пройшли в урочистому марші від міськради до Меморіалу Слави поріділі лави ветеранів Великої Вітчизняної війни, депутати міської та районної рад, керівники і жителі міста.

На мітингу-реквіємі перед численними жителями міста та району виступили голова Білгород-Дністровської РДА Василь Чорнолуцький, Білгород-Дністровський міський голова Ігор Нановський, голова міськорганізації ветеранів війни та праці, учасник бойових дій ВВВ, генерал-майор Борис Ставров. Радість головного весняного свята поділили з білгороддністровцями депутати обласної ради та народний депутат України Віталій Барвіненко.

На адресу тих, що вистояли й перемогли у жорстокій, кровопролитній війні, було сказано слова щирої вдячності за мир. Їм побажали здоров’я й добра. На честь полеглих героїв пролунали гарматні залпи, протривала хвилина мовчання. На могили солдат та офіцерів біля Вічного вогню лягло безліч квітів.

Свято Перемоги в місті продовжили народні гуляння, декоративно-прикладні та фотовиставки, присвячені знаменному дневі, виступи творчих колективів. Грандіозним театральним дійством став вечірній святковий концерт «Переможний, довгожданий мирний травень!».

Тетяна Гурічева, власкор «Одеських вістей», м. Білгород-Дністровський

Щоб подвиг героїв не був забутий

В День Перемоги у Березівці майоріли державні та червоні прапори.

Ветерани війни, учасники бойових дій, груди яких прикрашали нагороди, зібрались біля меморіалу Вічної слави. Його підніжжя устелилося квітами.

Проникливо про велику ціну всенародного подвигу біля пам’ятника загиблим воїнам-визволителям розповів голова райдержадміністрації Василь Арнаут.

Він запевнив присутніх, що влада робить все можливе для того, щоб над українцями зажди простягалося мирне небо, щоб подвиг ветеранів ніколи не був забутий, і від імені губернатора Одещини Едуарда Матвійчука вручив наручні годинники ветеранам війни Дмитру Яковичу Грибоносу, Миколі Никифоровичу Сікорському, Павлу Адрійовичу Брезі.

У своїй промові голова районної ради Олег Богоміл наголосив на основному завданні, яке стоїть перед світовою спільнотою, невід’ємною частиною якої є і Україна, – збереженні миру.

Про вдале завершення автопробігу «Дорогами пам’яті героїв», (про початок якого «ОВ» писали) повідомив ветеран афганської війни, колишній замполіт другої роти «Королівського батальйону», кавалер ордена Червоної Зірки гвардії підполковник Олександр Ружин. Він розповів, що учасники автопробігу побували у 15-ти містах, і вручив голові РДА Василю Арнауту та голові міськради Валерію Григорашу від імені міста Балабаново прапор з пропозицією стати містами-побратимами та книгу від автора Сергія Куніцина, який також воював у «Королівському батальйоні». Наталії Шевченко, директорці ЗОШ № 3, яка носитиме ім’я легендарного батальйону, урочисто передав Прапор Перемоги, який супроводжував учасників протягом 4 тисяч км.

Панахиду за полеглими відслужив благочинний храмів Березівського округу, настоятель Свято-Миколаїв­ського храму, протоієрей отець Петро.

Мітинг завершився, але свято продовжилося радістю зустрічей, ста грамами фронтових за своїх побратимів, спілкуванням, яке потрібне як ветеранам, так і нащадкам. Біля польової кухні, яка стала невід’ємним атрибутом цього дня, березівчани могли куштувати смачну кашу з м’ясом та компотом.

Слід відзначити, що цього славного дня в Березівському районі відбулася цікава зустріч службових колег, підводників Володимира Белоусюка та Володимира Прусакова. Віце-адмірал Прусаков приїхав на свою батьківщину. Він тут виріс і закінчив Березівську ЗОШ № 2. За його плечима довгі роки служби на атомних та дизельних підводних човнах. Його військовий курс проліг від штурмана до командувача флотилієї атомних підводних човнів. Згодом він став першим заступником начальника Ленінградської військово-морської академії, де завершив службу у званні віце-адмірала. Нині Прусаков очолює спілку ветеранів-підводників у Санкт-Петербурзі. Приємно, що така неординарна людина – ще один наш земляк, яким можна по праву пишатися.

Наталія САМОЙЛЕНКО, власкор «Одеських вістей», Березівський район

З святковим настроєм

День Перемоги у Котовському районі було відзначено всією громадою. В святкових урочистостях взяли участь представники влади різних рівнів, депутати, учні, молодь району, а також військові підрозділи і громадськість міста та району. Вулицями міста чинно пройшла навіть кіннота українського козацтва. А по багатьох селах району в місцях святкування яблуку було ніде впасти.

Святкові прийоми для ветеранів Великої Вітчизняної війни влаштували голова райдержадміністрації Володимир Павлович Синько, голова районної ради Олег Михайлович Бордюжа, міський голова Анатолій Павлович Іванов.

Відбулось покладання квітів до всіх пам’ятників та меморіалів полеглим воїнам у місті Котовську та селах району.

Концертна програма та народні гуляння додали святкового настрою. А міріади зірок, які злітали над містом під час салюту, сприймались присутніми як символ Перемоги і стали оригінальним вінцем святкувань.

Наш кор., Котовський район

«Настав час нам іти до ветеранів»

Ця фраза голови Балт­ської районної державної адміністрації Василя Бабан­ського визначила святкування шістдесят шостої річниці з Дня Великої Перемоги у районі. Тож понад 200 ветеранів, учасників бойових дій у Великій Вітчизняній, які проживають у районі, відвідали представники райдержадміністрації, районної, міської та сільских рад.

– Я абсолютно не сприймаю нині 9 Травня з застіллям, організованим для ветеранів. Адже люди, які мають відношення до війни, до наближення Перемоги, у своїй більшості знаходяться у такому фізичному стані, який не дозволяє їм сьогодні сидіти за столами. Настав час не їх до нас запрошувати, а нам йти до них. Хоча б для того, щоб дізнатися, в яких умовах вони живуть, чого потребують , сказати їм добре слово, привітати зі святом.

На знак пошани під час візитів керівництва напередодні свята ветеранам було вручено подарунки, квіти.

Ну, а ті, хто зміг взяти участь у святкуваннях Дня Перемоги, пройшлися у святкових колонах разом з балтянами різних поколінь центральною вулицею міста до Меморіалу Слави, де відбувся мітинг. Привітали з величним святом всіх присутніх Василь Маркович Бабанський, ветеран Великої Вітчизняної війни Микола Олександрович Жуков, начальник Балтського гарнізону підполковник Руслан Григорович Гуцол та студент 4 курсу Балтського педагогічного училища Ярослав Муравський.

Хвилиною мовчання вшановано полеглих у роки Великої Вітчизняної війни.

Після мітингу святкування продовжив концерт дитячих колективів, гра в шахи. Кожен бажаючий міг скуштувати і солдатської каші з чаєм на головній площі міста. Тут же, ввечері, відбувся концерт «Перемого, свята Перемого!» за участю вихованців Балтської школи мистецтв, ра­йонного Будинку культури, хореографічних колективів та педагогічного училища.

Любов КОВАЛЕНКО, Балтський район

Як данина великим тим рокам

Святкування шістдесят шостої річниці Великої Перемоги у районі було розпочато з вшанування братніх могил воїнів-танкістів та партизанів. Тільки після цієї церемонії міський голова Володимир Склярук, відкриваючи мітинг на площі Перемоги, яка майоріла велелюддям, розмаїтістю квітів, прапорів і кульок, привітав усіх присутніх.

З величним святом привітали присутніх голова райдержадміністрації Святослав Огінський, голова районної ради Валерій Маньковський, ветерани війни Микола Дем­ченко, Іван Бордюжа, а також представники молоді.

Лягли квіти вдячності до підніжжя меморіалу полеглим воїнам на площі Перемоги.

Після завершення урочистої частини відбувся святковий концерт за участі працівників культури району. Урочистості з нагоди свята відбулись у всіх селах району.

Любов КУЗЬМЕНКО, Кодимський район

З повагою до визволителів

Сотні любашівців прийшли в День Перемоги до меморіалу загиблим у Великій Вітчизняній війні, щоб віддати вічну данину пам’яті солдатам-визволителям.

Сьогодні в районі мешкають понад 1300 фронтовиків, ветеранів та учасників тієї кровопролитної війни, і лише небагатьом з них вистачило сил і здоров’я взяти безпосередню участь у святкуванні 66-х роковин Великої Перемоги.

Відкрив мітинг Любашівський селищний голова Геннадій Павлов, який привітав земляків з визначним святом. Доземно вклонилася присутнім ветеранам голова Любашівської райради Євдокія Байдиш, а голова райдержадміністрації Олексій Вовк наголосив, що влада завжди дбатиме про людей, які проливали свою кров на фронтах Великої Вітчизняної. Ветеран війни Єлизавета Добудько згадала своїх побратимів, яким не випало дожити до цього щасливого дня. Покладанням живих квітів до підніжжя монумента вшанували представники громадськості безсмертний подвиг нашого народу.

Завершилося свято Перемоги солдатською кашею.

Юрій ФЕДОРОВ, Любашівський район

Школярі продовжують естафету пошуку

Виставку, присвячену першим дням війни й окупаційному періоду в Придунав’ї, відкрито в Ізмаїльському історико-краєзнавчому музеї. Про цей період розповідають фотографії й документи.

Багато які з них було знайдено пошуківцями – учнями шкіл, членами музею Червонопрапорної військової Дунайської флотилії, що діє при міському центрі позашкільної роботи й дитячої творчості під керівництвом педагога Інни Пойди.

Як розповіла директорка музею Ольга Тірон, ця виставка створена на базі тієї, що була присвячена 65-річчю Великої Перемоги. Тут з учнями шкіл міста й району провадяться відкриті уроки, присвячені грозовим сороковим. У музею багато друзів і серед дітей, і серед дорослих. Серед останніх експонатів, піднесених аматорами-краєзнавцями Ростиславом Сойком і Миколою Шпагіним, – листівки років війни та картина, на якій зображений дунайський берег – ті місця, де починався штурм Ізмаїла в 1944 році.

– У родинах кожного з нас зберігається пам’ять про прадідів, що воювали з фашистами, – сказав на відкритті виставки учасник пошукової групи при музеї, учень однієї з ізмаїльських шкіл Єгор Лебеденко.– І наш святий обов’язок – нести цю пам’ять далі.

Євген МАСЛОВ, власкор «Одеських вістей», м. Ізмаїл