По завершенні засідання колегії районної державної адміністрації, на якому розглядались важливі питання життєдіяльності райо­ну, відбулась предметна розмова на тему дня з головою райдерадміністрації Олегом Іспанюком.

– Олегу Аскольдовичу, проаналізовано роботу народногос­подарського комплексу району за перший квартал та наповнення бюджету. Скажіть, де переважають плюси, а де – мінуси?

– За підсумками роботи у першому кварталі важко судити щодо тенденцій розвитку економіки району. Адже наш край сільськогосподарський, і роботи в агроформуваннях активізувались лише у березні. А це, безумовно, позначилось на рівні заробітних плат, а відтак – і на податках. У січні-лютому дещо знизили виробництво продукції місцевий хлібозавод, державне лісове господарство. Це наші мінуси. Але є й плюси. Зокрема спостерігається перевиконання дохідної частини бюджету за рахунок податку з доходу фізичних осіб, збільшення орендної плати за землю. В минулому році була проведена велика робота щодо декларування доходів фізичних осіб, легалізації заробітної плати. Там, де створювалась загрозлива ситуація щодо сплати фізичними особами за землю, практикувались виїзні засідання координаційної ради з питань наповнення бюджету, що дало свої позитивні результати.

– Ми живемо у часи змін і це відчутно. Як впроваджуються реформи в районі, наприклад, адміністративна?

– Адміністративна реформа мала б бути запроваджена давним-давно. Сьогодні реальний сектор економіки просто не взмозі достатньою мірою фінансово забезпечити соціальну сферу, прогодувати величезну армію чиновників усіх рівнів. Вкрай необхідно запровадити суворий режим економії, оптимізувати всю систему державного управління. Згадаймо недавнє минуле, коли в кожному районі існували соцзабези, які виконували функції і управління праці, і Пенсійного фонду, а фінвідділи виконували роль і податківців, і казначейства. Зараз у кожному районі створені, окрім рад та райдержадміністрацій, центри зайнятості, податкові інспекції, управління юстиції, управління Пенсійного фонду, казначейства. І всі ці інстанції потребують значних коштів на утримання.

Новий підхід потрібен і в таких сферах як освіта та медицина. Ні для кого не секрет, що у багатьох селах шкільні класи налічують по 4-5 дітей, створюються класи-комплекти, а кількість педагогічних та технічних працівників залишається на рівні повноцінних шкіл. І чи можна вважати за нормальне явище, коли, наприклад, у дитячому садку, який відвідує дев’ять дітей, працює дев’ять чоловік обслуговуючого персоналу? Безумовно, здійснюючи заходи щодо оптимізації бюджетної сфери, економії коштів, виконавча влада має починати цю роботу з себе. Саме тому в нашій райдержадміністрації кількість працюючих зменшилась на 17 штатних одиниць, запроваджено суворий режим економії щодо придбання інвентарю, матеріалів тощо. Ми маємо показати приклад, як раціонально використовувати кошти платників податків, першими затягувати паски.

– На сторінках газети «Одеські вісті» йде предметна розмова щодо підтримки периферії. Впевнена, тема небайдужа і Вам.

– Мені боляче чути і відчувати слово «периферія», усвідомлюючи, що воно стосується віддалених районів. Адже і в Саврані, і в Миколаївці, і в Кодимі живуть такі ж люди, як і в Києві чи в Одесі. І не їхня вина, що вони народились і виросли в маленькому селі, райцентрі, а не в столиці чи обласному центрі. Комфортних умов, усіх благ цивілізації, гідної роботи і зарплати хочуть всі. Проте не в усіх районах свого часу збудували залізниці, елеватори, переробні підприємства, не всіх газифікували. А саме ці чинники найперше цікавлять потенційних інвесторів, які могли б оживити економіку так званих периферійних районів. Проте сидіти склавши руки і чекати манни небесної ми не маємо права. Я переконаний, що рано чи пізно приміські райони будуть інвестиційно пересичені, і бізнесмени, підприємці, зокрема й іноземні, таки прийдуть до нас. І ось тут наше завдання – створити їм найсприятливіший інвестиційний клімат, не допустити чиновницької бюрократії в отриманні дозвільних документів, а тим більше – здирництва. Іншого шляху довести, що ми вміємо самі заробляти кошти, а отже маємо право на існування, я не бачу. Судіть самі: в районі менше 20 тисяч населення. З них 3400 – діти до 18 років, 6300 – пенсіонери, понад 800 – офіційно зареєстрованих безробітних. І лише трохи більше трьох тисяч офіційно працюють. Решта (а це понад 7000 чоловік) – працездатне, але не зайняте населення. Тобто з одного боку населення району живе і утримується за рахунок дотацій з обласного та державного бюджету. З другого – ми маємо родючі землі, непогану мінерально-сировинну базу (пісок, глина, граніт і навіть золото), маємо трудові ресурси, а повною мірою скористатися всім цим не можемо. Але я вірю, що настане час і наш край, як і інші райони, перестануть називатися презирливим, як на мене, словом «периферія».

– Як депутат обласної ради і як очільник району Ви контактуєте з народним депутатом Леонідом Клімовим та депутатом обласної ради Юрієм Дементом. Чи є в них можливість надати реальну підтримку району?

– Справді, у мене налагоджені тісні ділові контакти і з Юрієм Дементом, і з Леонідом Клімовим. Але я не розглядаю ці взаємини виключно як спосіб залучення коштів до нас. Депутат обласної ради має мислити масштабами області, депутат Верховної Ради – масштабами всієї держави. І дбати в інтересах відповідної громади та суспільства, не забуваючи при цьому і про свій округ. Окрім допомоги школам, дитячим садкам, сільським клубам, ми з Юрієм Дмитровичем маємо напрацювання стосовно розвитку у районі зеленого туризму, впровадження екологічних програм. На Леоніда Клімова я покладаю надії щодо виділення коштів з Державного бюджету на капітальні ремонти закладів соціальної сфери, насамперед на реконструкцію в райцентрі приміщення під дитячий садочок. Зараз в селищі на черзі в садок стоять близько 200 малюків. Частину з них возять до села Вільшанки; вирішується питання щодо відкриття двох дитячих груп в одному з комунальних приміщень. Але це проблему не розв’язує. Вкрай необхідно все-таки залучити кошти обласного та державного бюджетів, аби забезпечити нормальне виховання дітлахів нашого району.

– Дякую. Бажаю успіхів у здійсненні планів і задумів.