У кабінеті Демидівського сільського голови Сергія Васильєва завжди відчуваються робочі обставини. Проте Сергій Іванович у кабінеті довго не засиджується, адже вирішувати наболілі питання громади вдається лише за умови пошуку можливостей. Поняття «керівник» сьогодні, в умовах браку коштів, набуває дещо ширшого визначення – керівника-менеджера, керівника-господаря, який повинен вміти заробити і залучити гроші та повсякденно дбати про свою громаду. Далеко не кожен може похвалитися такими навичками.

Висуваючи свою кандидатуру на виборах півроку тому, Сергій Іванович, маючи за плечима неабиякий стаж депутатства, вже знав, що не будуватиме рожевих замків, а втілюватиме реальні справи в життя. В нього було право вибору: стати депутатом райради або ж очолити громаду рідного села Демидового. Перемогло останнє, адже мала батьківщина все ж ближча до серця. Слід відзначити, що в рідному селі ця людина має міцне коріння, таке потрібне для добрих починань. З нього виростає родинне дерево, яке дає плоди. Тож і вирішив, що принесе більше користі землякам, опікуючись справами на місці.

Передусім треба було визначити пріо­ритетні завдання. І з найважливішого, на його думку, – водопостачання села – голова й розпочав. Розуміючи, що можливості бюджету, як місцевого, так і районного, обмежені, Васильєв створив фонд розвитку громади, завдяки якому можна вирішувати поточні питання. За піврічний термін зроблено значні кроки, зокрема, щодо забезпечення населення водою. Стара ємкість для води була дірявою, через що її втрати були колосальними. Мешканцям ще й доводилося платити за воду, яка витікала в землю. Придбати нову вежу Рожновського для сільради сьогодні майже нереально, на це потрібно кілька сотень тисяч гривень. Але той, хто шукає, неодмінно знаходить, і Сергій Іванович знайшов ємкість, емальовану ізсередини, яка для цих потреб ідеально годилася. Разом із депутатом облради Василем Швецем (керівник ПП «Чеське») вишукували кошти на її придбання та перевезення. Звісно, одним із головних спонсорів був саме Василь Сергійович. Слід зазначити, що ця людина з сильною життєвою позицією активно підтримує громаду, не стоїть осторонь будь-яких проблем. Значну частину грошей виручили, здавши стару ємкість на металобрухт. Чимало зусиль доводилося докласти, аби привести її до ладу та встановити. Зате вода тепер населенню подається майже цілодобово. Показав сільський голова й іншу водонапірну башту, яка потребує заміни. В даному напрямі також провадиться робота. За сприяння голови Березівської райдержадміністрації Василя Арнаута до села завезено трубу довжиною 11 метрів, яка, мабуть, замінить стару башту.

Проблемою також залишається ремонт водогону. Поточні ремонти здійснюються часто, коштом місцевого бюджету, фонду розвитку, населення та, звісно, спонсорів. Та є потреба в заміні водогону довжиною 550 метрів, наразі виготовлено проектно-кошторисну документацію. Та оскільки бюджети обмежені, в цій справі треба шукати шляхів вирішення. Тут також посприяв голова райдержадміністрації, залучивши спонсора, яким виступив депутат обласної ради Ігор Єрьоменко. Він придбав для села 250 метрів труб. Тож справа зрушила з місця.

Важливим напрямом роботи вважає Сергій Васильєв залучення інвесторів. Зокрема, щодо використання будівлі колишнього дитячого садка, яка потребує ремонту. Активізується діяльність і щодо ефективного використання земель запасу для поповнення бюджету. Крім того, була пропозиція здати в оренду пасовище підприємцям, які бажають розвивати вівчарство. Але громада вирішила відмовити, поки не буде погоджено місце розташування даного підприємства. Одним з резервів надходження коштів Сергій Іванович вбачає використання заплави річки. Вишукує підприємства, веде переговори, намагається домовитися і здати її в оренду для викосу очерету. Колись така практика застосовувалася і давала прибуток, проте недовго.

Благоустрій села – це ознака цивілі­зованого суспільства. Майже кожній людні подобається, коли село чи місто має охайний вигляд, тішить око. Але мешканців слід привчати дотримуватися порядку, вважає сільський голова. Він намагається активізувати роботу і в цьому напрямі, і йому це вдається. Як годиться упорядковується і кладовище, нещодавно полагоджено його огорожу. Значна увага приділяється озелененню територій.

Чимало зусиль потребують поточні справи. Так, проведено ремонтні роботи 16 метрів прилавків критого сільського ринку, даху Будинку культури, налагоджено водяне опалення у приміщенні поштового відділку, завезено дрова нужденним громадянам, проведено інвентаризацію свердловин тощо. Важливим кроком було створення комунальної бригади з ремонту колодязів та водогонів. Для її роботи придбано інструменти. Велику допомогу для розв’язання проблем сільради подають Василь Швець, Володимир Марина, Олена Ковальчук, Володимир Дубінін, Анатолій Савенко, Ольга Чернова, Наталя Антонова, Валентина та Петро Потейчуки та майже всі підприємці села. Наразі вже йде мова про газифікацію села, проте поки що лише створено кооператив та зібрано кошти на виготовлення проекту.

Активізується робота з молоддю щодо шанобливого ставлення до історичних та культурних пам’яток, до ветеранів війни та праці. Нещодавно пройшла незвична акція. На кладовищі найшли занедбані могили демидівчан, які колись були відомі в селі, зробили значний внесок у розвиток суспільства, та привели їх до ладу. Звісно, такі вчинки заслуговують на увагу та вдячність.

Головним стратегічним завданням у непростих умовах для себе і громади Сергій Васильєв вбачає збереження села від занепаду. Він прагне вселити в людей впевненість у завтрашньому дні, адже головне, щоб були віра та надія.