30 систем моніторингу буде встановлено на суднах ВАТ «УДП» до жовтня нинішнього року. Це дасть змогу забезпечити солідне заощадження ПММ і поліпшити конкурентоспроможність підприємства.

– Треба визнати, – говорить перший заступник голови правління – президента ВАТ «УДП» Володимир Запорожан, – що ситуація дуже непроста. На те є кілька причин. Одна з головних: цього року нас «наздогнала» друга хвиля світової фінансово­економічної кризи. Це призвело до втрати низки вантажопотоків, що становили основу вантажної бази річкового флоту у 2010 році. Зокрема польського коксу. Його ми возили через словацькі та угорські порти на Галац і Смедерево. Сьогодні його немає, замінити даний вантажопотік немає чим. Його відновлення у 2011 році та у віддаленішій перспективі поки що під сумнівом.

Така одна із серйозних втрат за вантажами, що їх перевозять по ходу вниз, тобто по зворотному завантаженню річкового флоту. Інша – стагнація угорського та сербського зернових ринків, ознаками якої є вкрай обмежені обсяги вантажів, низькі ставки фрахту, жорстка конкуренція та демпінг з боку інших судноплавних компаній. І все ж таки ми розраховуємо, що в червні перевезення зерна активізується – нехай і за низькими ставками літнього періоду.

З вантажною базою взагалі складно. Дунай – не те місце, де можна знайти такі вантажі, про які ніхто не знає. Неосвоєної вантажної бази практично немає. Доводиться брати все, що можливо, іноді погоджуватися на низькі фрахтові ставки.

Наступний серйозний негативний чинник – назвичайне для сезону мілководдя, що спостерігалося минулої весни, особливо в травні. З кінця квітня низькі рівні води на Верхньому, Середньому та Нижньому Дунаї, що призвело до організації паузки на всій довжині річки, до сповільнення руху, необхідності проводок суден і, як наслідок, до додаткових витрат.

І, нарешті, паливо, ціна якого у квітні в порівнянні з початком року підскочила у середньому на 300 доларів. Зараз ціна трохи знизилася, стабілізувалася на рівні 1000 – 1050 доларів за тонну в районі портів Нижнього Дунаю, але це досить високий рівень, що не відповідає низькому рівню фрахтового ринку.

У таких умовах ми вбачаємо один з виходів – скорочувати витрати, зокрема й за допомогою системи моніторингу використання палива, впровадження якої вже дає свої результати.

Оптимізація статті витрат на паливо має першорядне значення в діяльності пароплавства. Єдиний шлях розв’язання даної проблеми – встановлення системи моніторингу руху судна та витрати палива. І цей процес активно впроваджується на річковому флоті УДП.

– Головним критерієм для встановлення системи моніторингу, – відзначає суперінтендант служби експлуатації річкового та морського флоту Олександр Степанов, – є придатний технічний стан судна. Його в кожному конкретному разі визначає технічна служба спільно зі службою експлуатації річкового та морського флоту.

На сьогодні системи вже встановлено на 12 суднах. У найближчі дні список поповнять ще три судна. До монтажу устаткування готовий і «Белград».

Система моніторингу дає змогу досить точно контролювати практично всі параметри роботи судна: швидкість руху, пройдену відстань і, звичайно ж, кількість витраченого палива. Допустима, згідно з фірмою­виробником, погрішність становить не більше одного відсотка.

Вже можна говорити про відмінні результати, які демонструють теплоходи «Рибінськ», «Зеленодольськ», «Механік Ян», – тут погрішність навіть нижча за заявлену, лише 0,7 відсотка.

Як повідомляється в прес­релізах ВАТ «УДП», на 2011 рік поставлено завдання встановити 30 систем моніторингу, з розрахунку 6 систем на місяць. Згідно з розробленим графіком ця робота має бути завершена в жовтні – на початку листопада. Якщо вдасться виконати її раніше, підприємство лише виграє. За деякими даними, витрата палива скоротиться на 20­30 відсотків. Якщо врахувати, що сьогодні частка палива в усіх експлуатаційних витратах у зв’язку зі зростанням цін становить близько 70 відсотків, то впровадження системи моніторингу істотно вплине на економічну ситуацію в УДП і допоможе переломити ту тенденцію, яка триває вже протягом багатьох років.

Монтаж устаткування здійснюють фахівці бази комплексного обслуговування флоту під керівництвом і за особистої участі інженерної групи лабораторії автоматики. Також задіяно слюсарну дільницю (демонтаж і наступний монтаж певних вузлів головних двигунів), токарська та зварювально­корпусна дільниці (виготовлення перехідників, кронштейнів, зварювання).

Усі роботи виконуються відповідно до проектно­конструкторської документації, розробленої техвідділом пароплавства для кожної серії суден, і вимог Регістру судноплавства України.