Корисні природні копалини – від алмазів, золота до нафти, глини, піску та будівельного каменю – залягають на території Одещини. Але не так просто видобути найцінніші поклади з комори землі. Тому їх видобуток на сьогодні економічно невигідний.

Водночас камінь, пісок, глина, артезіанська вода століттями використовуються в будівництві та в побуті. Усі вони є власністю держави і перебувають під її охороною. Однак без них не можуть існувати ні приватні структури, ні народне господарство назагал.

Нерідко їх видобувають варварським, злодійським способом, завдаючи колосальної шкоди довкіллю, жодної копійки не заплативши до бюджету. Про це неодноразово писали «Одеські вісті».

Хоча є й інший, законний шлях. Як же все­таки одержати дозвіл на право використання земель для видобутку корисних копалин?

Про це наш кореспондент попросив розповісти депутата Одеської обласної ради, голову постійної комісії з питань земельних відносин та адміністративно­територіального устрою Євгенія Смоленського.

– Хочу одразу пояснити, що ми керуємося розпорядженнями Кабінету Міністрів України, якими й визначається порядок надання таких дозволів, – розповідає Євгеній Васильович. – На жаль, цього року таку постанову поки ще не ухвалено. І ми на неї чекаємо з дня на день.

Проте, можу сказати, що шлях цей складається з чотирьох етапів. По­перше, потрібно в Міністерстві екологічної безпеки одержати ліцензію на право виконання робіт з видобутку корисних копалин, де будуть визначені також географічні координати. По­друге, оформити в обласній раді акт гірничого відведення, що підтверджує межі залягання корисних копалин. По­третє, виготовити технічну документацію, яка юридично закріплює за землекористувачем відведення земельної ділянки для видобутку корисних копалин. Причому ця ділянка неодмінно мусить бути розташована в межах гірничого відведення. І, по­четверте, слід укласти з обласною держадміністрацією договір на використання даної земельної ділянки та зареєструвати її. Лише після цього можна розпочинати її освоєння.

– Якщо корисні копалини перебувають у межах орних земель, земель, зайнятих багаторічними насадженнями, лісовими угіддями, як розпочати їх видобуток?

– Це питання вирішується винятково на рівні Кабінету Міністрів України.

– Нерідкісні випадки, коли договори на оренду землі укладають із селищними радами, затверджують грошову оцінку землі та починають розробляти кар’єр.

– Усе це протизаконно. Сіль­ські, селищні, міські ради можуть розпоряджатися землями винятково в межах населених пунктів. Таке правило діятиме до моменту розмежування земель державної та комунальної власності. Зараз в Одеській області провадиться широкомасштабна робота, на цю мету з обласного бюджету виділено кошти для всіх районів. Крім Овідіопольського, Біляївського та Комінтернівського, які провадять цю роботу власним коштом. А завершитися вона мусить до 1 липня поточного року. Щойно будуть затверджені матеріали розмежування, державна земля перейде у власність територіальних громад сіл, селищ, міст…

– Відбулася приватизація земельних ділянок, видано державні акти на них. Але раптом може статися так, що родовище перебуває в межах приватизованої вже землі. Як у такому разі зарадити?

– Питання в тому, що порушили сам принцип формування земель колективної власності та передання їх колгоспам. Свого часу було затверджено рекомендації, згідно з якими землі, що на них розташовані поклади корисних копалин, не підлягають передаванню у колективну власність. Для цього в районах було створено відповідні комісії, які мали відстежувати цей процес. Але, на превеликий жаль, вони спрацювали погано. Тому багато таких земель опинилося у власності громадян. Однак такі ділянки можна використовувати лише для сільськогосподарських потреб.

– Під час будівництва автотраси Київ – Одеса було задіяно десятки кар’єрів. Але в багатьох районах, на територіях яких вони розташовані, так ніхто й не розпочинав рекультивації земель.

– Цією проблемою зайнявся наш депутатський корпус. Розпорядженням голови обласної ради Миколи Пундика було затверджено тимчасову робочу групу. Їй було доручено вивчити питання використання земель для видобутку корисних копалин. І на сьогодні у нас є дані щодо кожної сільської ради – про місця розташування кар’єрів, про їхній стан. Тому одна з пропозицій робочої групи полягає в тому, щоб разом із правоохоронними та контролюючими органами відшукати ті структури, які здійснювали розробку тих кар’єрів, про які йдеться, і, згідно з чинним законодавством, змусити їх зайнятися рекультивацією порушених земель. Або профінансувати ці роботи. І для цього є дієві механізми та важелі впливу, про які поки що говорити не буду.

– За даними компетентних джерел, в Одеській області є понад 260 кар’єрів, і лише сім користувачів мають повний пакет документів на законне право їх розробки. Інакше кажучи, в інших випадках основна маса корисних копалин просто розкрадається, інакше як би здійснювалося будівництво в обласному центрі та районах. Чи можна дати цій справі лад?

– Гадаю, що можна. Притому, не виходячи із правового поля, використовуючи чинне законодавство, зокрема, Кримінальний кодекс України. Повірте мені, якби одну­дві машини зупинили, поставили на штрафний майданчик та продали їх, якби один кар’єр «накрили», конфіскували все майно, що перебуває в ньому, і знову ж таки продали його, направивши виручені кошти на користь держави, це неподобство одразу б припинилося. Але, на жаль, ці санкції практично не застосовуються…