Україна вже 20 років як незалежна, але високопосадові чиновники продовжують жити в своєму ізольованому світі. Їхнє життя якщо і змінилося, то лише в кращий бік.

Тоді, в радянській країні суцільного дефіциту, високопосадовці мали додатковий соціальний пакет, який включав державну дачу та службовий автомобіль. Таким чином кому­ністична партія намагалася побудувати щасливе суспільство хоча би для обраних.

Більшість керівників сучасної України явно живуть не на саму зар­плату. Але залишився незмінним принцип, за яким уже теперішні vip-чиновники мріють отримати хоча б напівзруйнований барак у державній резиденції. Роблять це, щоб потім його перебудувати та тишком-нишком забрати в приватну власність.

Досі держава ховалася від запитань про мешканців закритих комплексів відпочинку «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця». Адміністрація Президента вперше оприлюднила офіційний список жителів державних резиденцій після вступу в дію закону «Про доступ до публічної інформації». Наведений перелік вражає: фактично всі попередні та нинішні керівники держави міцно сидять на шиї платників податків. Однак яка сума хронічно дірявого українського бюджету йде на утри­мання цих резиденцій, було невідомо. «Українська правда» звернулася з запитом до Адміністрації Президента та отримала відповідь.

Вдумайтеся в наведені цифри!

«Відповідно до закону про Державний бюджет на 2011 рік передбачені видатки споживання на утримання будинку відпочинку «Конча-Заспа» в обсязі 29 мільйонів 309 тисяч 800 гривень, комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» — 16 мільйонів 23 тисячі 100 гривень».

Тобто два ці комплекси, де проживають Азаров, Литвин, Ющенко, Кучма, Плющ, Пшонка, Кузьмін, Богатирьова та десятки інших відставних та чинних політиків, обійдуться платникам податків у 45 мільйонів гривень! І це — лише поточного року.

Відповідні видатки з бюджету здійснюються з року в рік, забезпечуючи посадовців усім необхідним для комфортного життя...

До 45 мільйонів, які передбачено на утримання «Конча-Заспи» та «Пуща-Водиці» протягом 2011 року, треба додати ще 14 мільйонів гривень, виділених на ремонт будинку комендатури «Конча-Заспи». Ним користується охорона, що оберігає спокій цих богообраних осіб. Виходить вже 60 мільйонів гривень, які вилучаються з куцої української казни.

За великим рахунком, коштом бю­джету має утримуватися лише державна дача для Президента як найвищої посадової особи. Прем’єр-міністр нинішньою Конституцією не наділений тими повноваженнями, які вимагали б його прискіпливого захисту.

За винятком кількох осіб, на кшталт голови радянського парламенту Валентини Шевченко, переважна більшість мешканців державних комплексів відпочинку «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця» є людьми небідними. Достатньо подивитися, які будинки вони звели собі в рамках «інвестиційних договорів». Ці люди точно могли б самостійно утримувати цю територію. Але замість цього держава субсидіює декого з них навіть

50-відсотковими знижками на комунальні послуги.

Збагнути логіку, навіщо держава утримує на собі цей тягар державних дач, складно. Продаж майна з аукціо­нів не лише звільнив би бюджет від цих видатків, а й приніс би додатковий дохід до казни. Не кажучи, що в суспільстві зник би принаймні один подразник соціальної несправедливості.

45 мільйонів, які уряд витратить на «Конча-Заспу» та «Пуща-Водицю», міг би бути використаний з більшою користю. Відкриваємо Державний бюджет України на 2010 рік і дивимося для порівняння. На капітальний ремонт неонатологічного корпусу лікарні «Охматдит» у Києві передбачено меншу суму — 40 мільйонів гривень. Або, для прикладу, на допомогу з тимчасової непрацездатності громадянам, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, — 37 мільйонів.

Окрім державної дачі, мрією радянського чиновника був службовий автомобіль. Другий запит «Української правди» до Адміністрації Президента стосувався кошторису автобази Державного управління справами.

Отримана відповідь також вразила. «На утримання Державної орга­нізації «Автобаза Державного управління справами» на 2011 рік затверджено кошторис у сумі 48 мільйонів 229 тисяч гривень».

«Державна організація «Автобаза Державного управління справами» є бюджетною установою, заснованою на державній формі власності, що утримується за рахунок бюджету та призначена для транспортного забезпечення діяльності Президента України, Секретаріату Президента і Державного управління справами...» — сказано в положенні про автобазу, яке ми також отримали в Адміністрації Президента.

Станом на 25 травня 2011 року в автобазі Державного управління справами обліковувалося 455 (!) одиниць автотранспортних засобів, з них: легкові автомобілі — 349 одиниць, вантажні (паливозаправники, самоскиди, сміттєвози, бортові фургони) — 36, автобуси та мікроавтобуси — 47, спеціальна техніка (зварювальні агрегати, навантажувачі, причіпи та інше) — 23 одиниці. «З цього переліку близько 100 автомобілів потребують капітального ремонту, морально та фізично застарілі», — сказано у відповіді Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації.

Тобто щорічні видатки на «Конча-Заспу», «Пуща-Водицю» та автобазу ДУС сягають 93 мільйонів гривень. І це без ремонту згаданої вище комендатури в «Конча-Заспі», з якою сума збільшується до 107 мільйонів.

А тепер знову порівняємо з деякими статтями Державного бюджету України на поточний рік. Санаторно-курортне оздоровлення інвалідів — 97 мільйонів. Фінансування всіх українських бібліотек — 108 мільйонів.

P.S. Без ліквідації цього перекосу всі реформи приречені на фіаско, оскільки заяви чиновників не матимуть довіри доти, поки посадовці не почнуть ліквідовувати власні пільги.

І заховатися за дрібними бюро­кратами Віктору Януковичу також не вдасться. Адже всі перераховані підприємства — і будинок відпочинку «Конча-Заспа», і комплекс відпочинку «Пуща-Водиця», і автобаза Державного управління справами — перебувають у його прямому підпорядкуванні.

Зняти тягар їх утримання з бю­джету — це справа волі однієї людини: Віктора Януковича.

С.Л.