Не тільки підтримка, а й сумніви

Як відомо, Дніпропетровщина першою серед областей України розробила «пілотний» проект реформування галузі охорони здоров’я. Проте реструктуризація лікувальних установ відбувається і в тих областях, які не ввійшли до пілотного проекту, зокрема в Одеській. Так, наприклад, у Балтському районі ліквідовано пси­хіатричну лікарню у Перельотах. Балтський неврологічний диспансер набув статусу психіатричної лікар­ні. Фахівці від медицини наго­лошують на доцільності такого рефор­мування. Але не всі жителі району погод­жуються з цією думкою. Чимало хто вважає, що такий заклад має бути закритого типу.

– Сьогодні у районі проводиться реформування вторинної допомоги. Йде оптимізація ліжкового фонду, який нині переглядається у відді­леннях райлікарні, – розповів начальник відділу охорони здоров’я райдержадміністрації Станіслав Чорний.

Щодо введення талонної системи у поліклініці міста Балта в плані покращення надання медичних послуг, то Станіслав Іванович вважає це прийнятним тільки для міського населення. Селянам така система не годиться, через те, що ще недостатньо розвинуто інфраструктуру, зокрема нерегу­лярне автобусне сполучення. Тож хворий не матиме можливості прийти на призначений час і отримати консультацію чи лікування.

Проте з метою соціального за­хис­ту населення і покращення медичного обслуговування у Балті вже майже 10 років діє лікарняна каса, як модель, зменшена копія майбутньої загальнодержавної системи медичного страхування.

– Внески складають 20 гривень на місяць. При цьому під час лікування лікарня бере на себе всі витрати згідно з переліком, незважаючи на їх ціну. Затрати хворого – мінімальні або ж взагалі відсутні. Це дозволяє на основі солідарних внесків по­кращити забезпечення пацієнтів стаціонарів – членів лікарняної каси – медикаментозною та діагностичною допомогою, – сказала про цю форму обслуговування жи­телька Балти Ніна Килимник. – Не все нове – погане. Потрібно просто вміти переконати населення. А нам, потенційним клієнтам лікарень, – не боятись новацій, якщо йдеться про власне здоров’я.

Щодо сімейного лікаря, то це поняття звичне для західних країн і відносно нове для України. Як вважає Станіслав Чорний, змінити вивіску або пройти шестимісячні курси терапевту чи педіатру – не означає підготувати кваліфікованого сімейного лікаря. Сімейна медицина ефективна там, де добре розвинута економіка, адже вона потребує великих грошових вливань. Готувати сімейних лікарів потрібно з інтернатури.

Робочою групою фахівців бу­ли опрацьовані шляхи рефор­мування галузі охорони здоров'я і в Кодимському районі. Проана­лізувавши наявні проблеми у сфері охорони здоров'я, тут визначили пріоритети політики у цій сфері. Ключову роль у новій системі відведено розвитку первинної медико­санітарної допомоги, лікарю загальної практики сімейної медицини. Саме на цій ланці, як свідчить світовий досвід, має починатися і закінчуватися 80% звертань громадян, – зазначає головний лікар Кодимської цент­ральної районної лікарні Максим Суковатий.

Тут відкрито відділення стаціо­нарного денного перебування хворих, які не підлягають цілодо­бовому нагляду лікаря.

Як запевняє керівництво, опти­мізація мережі лікарняних закладів в жодному разі не призведе до їх закриття, просто може змінитися їхнє підпорядкування. В окремих селах відбудуться зміни з метою раціонального використання коштів та повноцінного подання медичної допомоги. Наприклад, сільська лікарняна амбулаторія в селі Круті перепрофільована у фельдшерсько­акушерський пункт, бо утримання її в селі, де мало жителів (578 чо­ловік), недоцільне і не відповідає нормативам (кількість населення має бути понад 1 тисячу). Тепер ФАП повністю на балансі райлікарні. Спочатку виникло невдоволення окремих громадян. Але коли було введено вакансію медсестри і подовжено робочий день ФАПу, нарікання зникли.

В районі залишилось 7 лікар­няних амбулаторій, 11 ФАПів та 8 фельдшерських пунктів. Крім функціонуючих амбулаторій, запла­новано відкриття філій швидкої медичної допомоги у Загнітковому та Слобідці. Вони будуть обслуговувати по кілька сіл, розташованих поблизу, щоб скоротити час госпіталізації хворих.

Влада переконує: лікарні лише перепрофілюють. А втім, у сільській місцевості сумніваються, чи вдасться втілити в життя медичні новації, започатковані чиновниками, без­болісно для сільського жителя.

При всіх благих намірах, кадрове питання у охороні здоров’я Кодим­ського району завжди зали­шалось відкритим, як і сьогодні. Натомість у Балтському районі воно вирішене. Крім того, тут понад три роки є електронна база на пацієнтів, які зверталися по допомогу. Згодом розраховують на встановлення програмної регістратури, що, на дум­ку фахівців, має значно покращити якість обслуговування населення.

Розвиток медичної галузі перед­бачає також запровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління у сфері охорони здоров'я.

– Врегулювання діяльності ліку­вальних закладів покладе край розмовам і чуткам про те, що у нас немає безплатної медицини, що лікарі за все хочуть гроші. Мусить бути чітке розмежування: що в ме­дицині є гарантоване і безплатне, а за що таки треба платити, – але щоб це було прозоро і зрозуміло. Тож прийняття постанови про розширення переліку платних медичних послуг у комунальних закладах охорони здоров’я на часі, – вважає фельдшер із села Серби Борис Недбас.

Новації реформи охорони здо­ров’я, як і очікувала влада, вик­ликають не тільки підтримку, а й невдоволення, і сумніви частини потенційних па­цієнтів. Побороти їх допоможе роз’­яснювальна кампанія на місцях. Окрім того, ніщо так добре не розвіює сумніви, як позитивний досвід.

Любов КУЗЬМЕНКО, власкор «Одеських вістей», Кодимський, Балтський райони

Буде створено госпітальний округ

Медики Дунайської басейнової лікарні (ДБЛ), розташованої в Ізмаїлі, першими в Одеській області одержали безстрокову ліцензію на всі види діагностики та лікування за допомогою традиційної і нетрадиційної медицини, сертифіковані в Україні.

Як розповів головний лікар ДБЛ, кандидат медичних наук, депутат облради Олександр Верба, перед цим Міністерством охорони здоров’я було ретельно вивчено показники роботи лікарні. Особлива увага приділялася впровадженню нових методів діагностики та лікування, їх відповідності до європейських стандартів, вимог Всесвітньої організації охорони здоров'я. Звернено увагу і на госпрозрахункову діяльність. А головне, вивчалася можливість участі ДБЛ у реформуванні вітчизняної охорони здоров'я. Більше того, Міністерство відзначило, що лікарня дунайських водників не лише активно долучилася до цього процесу, а вже вписалася в образ провідної лікувальної установи госпітального округу на базі Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського, Болградського, Татарбунарського районів. Тобто сьогоднішній вигляд ДБЛ цілком відповідає вимогам охорони здоров'я в Україні в час реформування.

У зв'язку із цим, за словами О.І. Верби, з'явилася впевненість у тому, що в найближчі рік­два почнеться реконструкція старого приміщення лікарні з метою розширення нових спеціалізованих відділень високого рівня.

Крім того, рішенням сесії Одеської облради виділено близько 250 тисяч гривень на закінчення реконструкції приміщення, у якому розміститься комп'ютерний томограф. Досі підготовчі роботи провадилися за рахунок спонсорських надходжень і власних коштів. Завдання дня – запуск томографа. В найближчий місяць у лікарні розпочнуть монтаж устаткування.

– Тепер у нас є чудова можливість поглиблювати роботу зі створення госпітального округу, який охоплює кілька районів, включаючи Ізмаїльський, з їхніми адміністративними центрами, – підкреслив О.І. Верба. – Це саме те, що передбачається реформою охорони здоров'я. Впевнений – перші кроки, які здійснюються сьогодні, приведуть до значного прогресу, дадуть шанс і іншим установам охорони здоров'я підтягтися до належного рівня.

А ми додамо – за рахунок 300 тисяч гривень, виділених областю, проведено ремонт даху головного корпусу, ремонт системи водопостачання, підлоги. Роботи проведено якісно.

Ну, а сьогодні, крім усього іншого, ДБЛ працює в одному з найзатребуваніших напрямів щодо подання своєчасної та висококваліфікованої допомоги потерпілим від укусів каракуртів.

– Ми самі розробили і в разі потреби активно використовуємо методику непрямого електрохімічного окиснення крові на базі нашої Дунайської басейнової лікарні, що є лікувальною установою обласного значення третього ступеня, у нашому відділенні детоксикації, – говорить Олександр Ісакович. – Наша нова методика дозволяє в умовах відсутності протикаракуртової сироватки лікувати отруєння отрутою каракурта протягом 3 – 5 днів без застосування дорогої сироватки. Ми готові постачати розроблену нами сироватку до установ охорони здоров'я на півдні України. Якщо буде потреба, звертайтеся до нас, і ми вам обов'язково допоможемо.

Євген Маслов, власкор «Одеських вістей», м. Ізмаїл

У «швидкої» – новосілля

Коли головний лікар Велико­даль­ницької номерної районної лікарні Ігор Бандурко сказав медикам і численним гостям, які прибули на відкриття нового відділення швидкої допомоги, що по неї звертаються від 300 до 400 чоловік на місяць, то по­особливому позначилася значущість цієї події. Раніше «швидка», яку очолює лікарка Ольга Козир, тулилася у непристосованому кабінеті. І коли сільський голова Валентин Рибак заявив, що в неї будуть сучасне приміщення та нова машина, не всі сподівалися, що проблема розв’яжеться за якісь два роки. Торік придбали сучасний автомобіль, а цього місяця розчинило свої двері нове приміщення. Його освятив отець Леонід. По освяченні він подарував ікону колективу «швидкої».

Голова Біляївської райради Олек­сандр Семенов привітав медичних працівників, присутніх на урочистості, з важливою подією, яка відбулася напередодні їхнього професійного свята. Вона свідчить про те, що розпочате в районі реформування системи охорони здоров'я спрямоване на наближення медицини до пацієнтів, провадиться системно й безпосередньо в населених пунктах. Багато промовців тепло говорили про депутата обласної ради Марину Зінченко, яка сприяла розв'язанню цього важливого не лише для жителів Великого Дальника та району, а й усієї області питання, з урахуванням того, що через цей населений пункт пролягають дві жваві автомобільні траси. Від Марини Зінченко були передані у подарунок універсальні носилки. Медики одержали й інші необхідні для роботи подарунки.

Побувавши у Великому Дальнику, переконався, що тут гасло «Усе для людей!» – не просто слова, а настанова до конкретних дій. І не можна не погодитися з отцем Леонідом, який сказав, що такі добрі справи приймаються Богом.

Віктор МАКСИМОВ