«Годі нас грабувати!»

1 липня в Одеській міськраді розпочався другий етап громадських слухань, присвячених проекту рішення міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримування майданчиків для платного паркування транспортних засобів в Одесі», згідно з яким пропонується істотне підвищення тарифу на паркування. Минулого разу, нагадаємо, одеська громадськість змусила мерію тимчасово відкласти підвищення тарифів.

Слухання відкрив директор КП «Парксервіс­Одеса» Валентин Гапуніч. Він нагадав, що замість установленого в 2001 році тарифу на паркування 1 грн за годину та встановленого у 2008 р. тарифу на паркування у прибережній зоні (5 грн за годину, але не більше 10 гривень за день) планується розбити місто на чотири територіальні зони. У двох з них плата встановлюється у розмірі 5 грн за годину, в одній – 3 грн за годину, у прибережній зоні – 7 грн за годину.

За словами В. Гапуніча, такий «непопулярний, але вимушений захід» дозволить «полегшити дорожній рух у місті і ліквідувати хаос, що діється тепер». Також він розповів, що у Києві послуги паркування у різних територіальних зонах становлять від 5 до 10 гривень, у Львові – від 2 до 4 гривень, в Івано­Франківську – 3 гривні за годину.

У відповідь на запитання заступника голови облради Олексія Гончаренка про оприлюднення економічного обґрунтування підвищення тарифів начальник департаменту транспорту Одеської міськради Олександр Со­шенко заявив, що воно викладено на офіційному сайті міськради. Коли ж його викрили у брехні, чиновник повідомив, що йому «складно сказати, чому воно там не з'явилося».

Також Олексій Гончаренко відзначив, що так і не одержав протокол попередніх слухань, хоча й був їхнім головою.

Пролунало у залі і таке запитання: чому на липневі слухання не змогли потрапити всі охочі?

– Ви повинні були найняти велику залу, – відзначив О. Гончаренко. – А так ви можете провадити громадські слухання в туалеті або у вашому кабінеті – там поміститься всього одна людина, з якою ви все добре і обговорите.

Під крики з зали: «Годі нас грабувати!» – одеські чинов­ники були змушені закрити слухання так і не відповівши на запитання одеситів.

У підсумку, виходячи з того, що економічне обґрунтування не було подано ні до слухань, ні під час їх проведення, представники одеської громади одностайно ухвалили рішення: вважати підвищення тарифів на паркування необґрунтованим.

Прес­служба Олексія ГОНЧАРЕНКА

Місяць тривалістю 11 років

Завершено процес передання майже 10 га землі, що прилягає до автодорожнього полотна на ділянці 7,7 км біля молдавського села Паланка на трасі Одеса – Рені. От тільки відбулася ця подія майже через 12 років після підписання міждержавного договору з Республікою Молдова в серпні 1999 року.

У листопаді 2001­го довгоочікуваний відтинок дороги де­юре був уже закріплений за Україною. Молдовська сторона зобов'язалася передати його у володіння і управління своєму прикордонному сусідові протягом одного місяця. Але застережені умови виконала тільки зараз.

Цьому дневі передувала велика дипломатична робота. У переговорному процесі брав участь і одесит, народний депутат України Павло Унгурян. Він став ініціатором створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради із розслідування причин невиконання зобов'язань. Довелося виказати наполегливість, двічі організувати виїзні засідання комісії із залученням посадовців із міністерств і відомств, причетних до проблеми.

Про те, як це відбувалося, він розповів на прес­конференції в ІА «Контекст­Причорномор'я». Спершу був розроблений проект двосторонньої та взаємовигідної угоди між двома державами. Відповідно до нього Молдова одержувала берегову територію, що дозволила мати вихід до моря. Одержала. І побудувала нафтотермінал із причалами для приймання танкерів, а також уславлений своїми розливами нафтопереробний завод. Цей порт у Джурджулештах сьогодні може приймати судна водотоннажністю до 10 тис. тонн і перевантажувати до 2 млн тонн вантажів на рік. Як конкурент, він тіснить із ринку український порт Рені.

Водночас виконання українських транспортних програм із перевезення вантажів автомобілями по трасі, включеній у міжнародний Дунайський транспортний коридор, було утруднено. Справа в тому, що переданню підлягало тільки безпосередньо дорожнє полотно. А територія на узбіччі – ні. З'їхати із проїзної частини, навіть для того, щоб, наприклад, перемінити колесо, було рівнозначно порушенню прикордонного режиму.

– Особливо багато складностей виникло, коли були снігові замети або підтоплення ґрунту під трасою біля Паланки, і виникала необхідність підігнати й розмістити автодорожню техніку для ремонту, – говорить П. Унгурян. – Великі незручності до останніх днів викликала неможливість відновити один з мостів на трасі Одеса – Рені. Тепер оконтурені прилеглі до траси земельні ділянки на узбіччях, і можна обслуговувати і дорогу, і розташовані на ній споруди. Ця територія вже одержала кадастровий номер. Далі потрібно буде закрити тему перенесення пунктів контролю, митних, екологічних, фітосанітарних та інших прикордонних служб у зручніші місця.

Актуальним стало питання фінансування робіт щодо додавання трасі європараметрів. Депутат сподівається, що, оскільки дорога біля Паланки належить до одного з одинадцяти національних проектів першорядної важливості і є ланкою логістичного ланцюга в індустріально­транспортному розвитку Придунав’я, у наступному році на її перебудову неодмінно будуть передбачені достатні бюджетні кошти. Як відомо, піднімати своє – не важко.