Після закінчення щорічної пресконференції Президента України Віктора Януковича для представників українських та іноземних масмедіа я, викроївши годинку, відвідав Національний музей літератури України. Розговорився з літньою киянкою, працівницею установи. І почув від неї: «Говорять зараз багато. От тільки нема кого слухати!» У цих начебто простих словах відображений душевний стан звичайного українця, який, розучившись комусь довіряти, дуже наляканий реформами і до того ж приголомшений лементом гучномовців біля Печерського суду.

Журналіст же зобов’язаний слухати. І ось, втішаючись тишею одного з найдивовижніших місць столиці – Володимирської гірки, я все далі прокручував у голові розмову із двома колегами, які також побували на зустрічі з Главою держави. Один з них, одесит, стурбований лише долею так званої Новоросії. Другий працює в київському журналі правого політичного спрямування. Хлопці – антагоністи за своїми переконаннями. І обидва критикують Віктора Януковича!

Ось так, у бесіді із трьома співгромадянами, я вкотре побачив, наскільки складна Україна. Рік тому, розпочинаючи реформи, Президент розумів, на що йде. Але, на мій погляд, лише зараз усвідомив усі труднощі поставлених завдань.

«Я співчуваю людям…»

Звертаючись до журналістів, Віктор Янукович укотре підкреслив мету проведених реформ – побудову соціальної держави.

Необхідною умовою розвитку перша особа країни вважає зміну пенсійного законодавства. Літні люди не мусять постраждати внаслідок перетворень. І коли рік тому нова команда починала системні реформи, питання захисту малозабезпечених громадян стояло на чолі.

– Я співчуваю людям. Реформи несуть певні незручності, труднощі, – чесно визнав Віктор Янукович. – Але якщо не просувати перетворення, то країна не має майбутнього.

І чиновники, заявив Глава держави, повинні діяти ефективно, продумувати кожен свій крок. Крокувати їм слід, звісна річ, назустріч простим людям. За приклад Президент навів роботу керівників Дніпропетровщини, де, крім іншого, успішно реалізується програма «Доступне житло».

Однак виходить у апаратників не все: так, уряд регулярно одержує зауваження від Глави держави. А бюрократи та хабарники, заявив В. Янукович, гальмують модернізацію. Верховна влада сподівається вдарити по них антикорупційним законом.

На мій погляд, стратегічним завданням команди Януковича посправжньому загрожує не політична опозиція, а окремі чиновники, які на людях беруть під козирок і гучно повторюють: «Я в команді Президента!» – а потім тишком відкручують гайки на рейках реформування. Як ті чеховські герої.

Системний підхід

Успіх модернізації країни залежить від грамотно розробленої концепції та чітко виписаних правових основ, обов’язкових для всіх. Поки ж що близько сорока відсотків економіки перебуває в тіні.

Такі дані озвучив Глава держави. Очевидно, що саме хабарництво є необхідною умовою «затінення». І, на думку ініціаторів реформ, підпільний корупційний розпродаж земель сільгосппризначення – а наше головне багатство коштує майже 420 млрд грн – можна припинити лише запровадженням законодавчо встановленого ринку землі. Ще б селян у цьому переконати…

– Механізми даної реформи дадуть змогу не лише залучити ефективних менеджерів, але й забезпечити власникам справедливу ціну за оренду або продаж їхніх ділянок, – повідомив Віктор Янукович. – У сімнадцятому році обіцяли землю селянам, а що вийшло насправді? У нас буде інакше.

Реформа, підкреслив Президент, спрямована на системний розвиток села. Адже справа не лише й не стільки в продажі землі, скільки в накопиченні місцевими громадами необхідного фінансового ресурсу. У свою чергу, верховна влада сприятиме зміцненню сільської медицини та освіти.

Друге дуже важливе економічне питання, яке цікавило журналістів, – газові проблеми з Росією. Глава держави не поділяє думки, що розбіжності за нещасливим контрактом загальмували співпрацю. Так, досягнуто домовленостей щодо розробки уранових родовищ у двох країнах за участю фахівців із Казахстану, будівництва «антонових» у Воронежі та Києві, завантаження російськими замовленнями наших машинобудівних потужностей на сумських підприємствах та суднобудівних – на миколаївських. У 2010 році товарообіг між Україною та Росією склав 42 млрд доларів США, плани на 2011й – п’ятдесят мільярдів.

А механічного злиття «Газпрому» та «Нафтогазу України» не буде.

Гривня наша стабільна як ніколи, обвалу не чекайте. Золотовалютні резерви держави перевищили 37 мільярдів доларів, повідомив Президент.

І про транспорт. Основні автомагістралі будуть відремонтовані до «Євро2012». На жаль, поки що лише вони. Заплановано будівництво нового мосту через Дніпро, у містахмільйонниках розвиватиметься метро. Сподіваюся, Одесу не забудуть? Нашому обласному центрові ой як потрібен сучасний швидкісний громадський транспорт – бодай і не підземний.

Колеги з регіональних ЗМІ ставили запитання різного ступеню важливості. Проте бракувало розмови про конкретні кричущі проблеми місцевих громад. А держава ж росте саме з низів, із глибинки. Особливо вирізнилися хмельничани, які, вислухавши докладні роз’яснення Віктора Януковича про земельну реформу, хвилин через 10 запитали в нього: «А що ж буде із землею?»

Зірка на ім’я Юля плюс усі ті ж на манежі

Як водиться, опозиційні журналісти цікавилися не економікою, а судом над Юлією Тимошенко, Межигір’ям і свободою слова.

Президент виклав своє бачення ситуації із судовим процесом над Ю. Тимошенко.

– Я не засуджую її за той спосіб захисту, який вона обрала. Я їй не заважаю. Тим більше що Юлія Тимошенко завдяки цьому вже стала зіркою… – з іронічною посмішкою додав Віктор Янукович. І закликав розрізняти право та політику у будьяких судових справах.

А у багатьох журналістів свої завдання. Вони їх і виконували – галасували, ставили по три запитання кожен замість одного, чим позбавили деяких своїх колег, зокрема одеситів, можливості поспілкуватися з першою особою держави. Президент терпляче відповідав усе тим же Мустафі Найєму, Наталі Соколенко та іже з ними. Повідомив, що закон про громадське телебачення перебуває у європейських експертів, що Кабмін і Національна Академія наук одержали завдання щодо розробки Концепції гуманітарного розвитку країни. Запросив гостроязиких журналістів увійти до консультативної ради з питань свободи слова. Довів до відома, що в гості до себе кличе тих, кого вважає за потрібне.

І лише на запитання про його сина Віктора Глава держави відреагував, як мені здається, надто емоційно. А даремно. Адже запитали слушно: чому парламентарій Януковичмолодший, на порушення Конституції, натискає кнопки за інших народних депутатів? На жаль, голос батька заглушив голос гаранта Основного Закону. З другого боку, представникам ЗМІ слід поставити таке ж запитання самому Віктору Вікторовичу. Він же доросла людина – відповість.

Кожна зустріч із пресою дає В.Ф. Януковичу великий досвід. Я ж не забуваю про кулуари – там буває не менш цікаво, ніж на офіційній частині. І ось, будь ласка: коли після закінчення пресконференції Ганна Герман, відповівши на претензії журналістів щодо організації зустрічі, вийшла, одна з моїх телеколег передражнила заступника голови Адміністрації Президента. У спину Ганні Миколаївні… Чергова гримаса нашої незрілої демократії. Одразу згадав прислів’я про дзеркало та не дуже гармонічне обличчя. Ну й доколи?

P.S. …Пресконференція відбулася перед днем народження Віктора Януковича. На запитання, яких подарунків він чекає, Президент відповів, що хотів би отримати й бачити «спокій у нашій країні, в єдиній державі, громадяни якої так сподіваються на краще. Можливість побути у колі сім’ї… Та палаючі бажанням працювати очі чиновників».

В Україні є сотня дуже заможних людей, які забезпечили «комунізм» своїм дітям, онукам та правнукам. Якщо реформи, ініційовані Президентом України В.Ф. Януковичем, дадуть позитивний ефект, то впевненість у майбутньому здобудуть не лише наші нувориші. А малозабезпечені – до таких, за європейським мірилом, можна віднести три чверті населення країни – стануть бодай «середньозабезпеченими».

І відпаде необхідність ламати стільці в судах та волати одне на одного в мегафони. У єдиній державі Україні настане спокій, до чого й прагне наш Президент.