Україна — аграрна країна. І це факт. Сільськогосподарські угіддя займають понад 42 мільйона гектарів, або 70 відсотків загальної земельної площі держави. Ми володіємо найбагатшими чорноземами і традиціями обробітку землі. Але за наявності всіх цих позитивних факторів Україна не забезпечує себе продуктами харчування: ми купуємо єгипетську картоплю, а апельсини іноді дешевші за моркву з капустою. Вітчизняний аграрний комплекс — у занепаді, йому вкрай потрібна державна підтримка. Аграрії неодноразово зверталися до різних державних органів зі своїми пропозиціями та порадами, однак до них не прислухалися.

Натомість охоча до реформ влада взялася за закон «Про ринок земель». Нагадаємо також, що 7 липня був прийнятий закон «Про державний земельний кадастр». Ці зміни в законодавстві спрямовані на те, аби скасувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

«Земельна реформа в Україні розпочалася ще в 1991 році, тож можна констатувати, що процес затягнувся», — розпочав прес-конференцію про перспективи і наслідки запровадження в Україні ринку земель перший заступник начальника головного управління Держкомзему в Одеській області Михайло Посмітний. Він зазначив, що сьогодні власник земельної ділянки, який має державний акт, може здати її в оренду, особисто користуватися і передати в спадщину, однак продати свою ділянку не може. «Кожен громадянин має право розпоряджатися своєю власністю повністю, без обмежень», — каже Михайло Посмітний. Він впевнений, що сьогодні існує нагальна потреба зняти мораторій і забезпечити повне і рівноправне користування землею громадянами України. Крім іншого, за його словами, в разі запровадження вільного ринку землі з’явиться можливість на державному рівні контролювати і регулювати відносини з землевласниками і тими, у кого земля в тимчасовому користуванні.

Михайло Посмітний підкреслив, що іноземці купувати землі сільськогосподарського призначення не зможуть. Вони матимуть право лише орендувати їх у громадян України. Юридичні особи також не матимуть права на придбання сільськогосподарських земель. Згідно із законом «Про ринок земель», набувачами таких земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зможуть бути винятково громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування.

Журналісти нагадали, що існує практика переступання через закон за допомогою підставних осіб. На це заступник начальника управління відповів, що потенційний покупець землі повинен буде задекларувати свої доходи і показати їх джерело. Втім, засумнівалися журналісти, ця норма закону не виключає можливості придбання сільськогосподарських земель іноземцями: такі схеми провертаються не через звичайних громадян.

Теоретично, закон позбавляє можливості одноосібного володіння великими територіями. Так, максимальні площі земель у власності однієї особи становитимуть для По­лісся — 1500 гектарів, Лісостепу — 1750, Степу — 2100, Карпат — 900, Криму — 1100 гектарів, але, у будь-якому випадку, у власності однієї особи на всій території країни не може бути більше 2100 гектарів сільськогосподарських земель. З іншого боку: що заважатиме оформляти землю на брата, свата, куму тощо? Ця схема в Україні давно практикується, особливо, коли йдеться про підрахунки доходів народних депутатів: вони голі й босі, а от родичі володіють фірмами, маєтками, мільйонами...

За словами Михайла Посмітного, спекулювати землею теж буде неможливо, адже закон передбачає введення квоти в розмірі від 60 до 100 відсотків нормативної вартості на перепродаж землі протягом п’яти років з моменту придбання. «Українські землі дуже родючі, високоякісні за своїми біохімічними показниками, тож інтерес до них буде (особливо з огляду на продовольчу кризу) у всіх: і наших, й іноземних бізнес-структур», — визнав представник Держкомзему. Фахівець не заперечує і те, що завжди знайдуться люди, які нехтуватимуть законодавчими нормами, але передбачити в законі все просто неможливо, втім, розробники спробували.

У будь-якому разі, якщо закони вступлять у силу, спеціалісти радять не поспішати з продажем землі. За всіма прогнозами, її вартість з часом лише зростатиме. Сьогодні всі операції з землею розраховуються відповідно до нормативно-грошової оцінки ще 1995 року. Таким чином в Одеській області середня вартість гектара становить 10682 гривні. «З дев’яносто п’ятого року до сьогодні відбулася маса змін, у тому числі підвищення вартості показників, які були прийняті в розрахунку нормативно-грошової оцінки. Можна зробити логічний висновок, що ціна землі після перерахунку буде збільшена», — зазначив Михайло Посмітний.

Начальник відділу оцінювання та ринку земель головного управління Держкомзему в Одеській області Оксана Лойко підтримала колегу і додала, що в разі збільшення нормативної оцінки землі збільшиться і рівень орендної плати, а також надходження від земельного податку. Що ж до вартості самої сільгосппродукції після всіх цих збільшень, Оксана Лойко впевнена: суттєвих змін не буде.