Про земельну реформу говорили багато років, говорили, говорили… Але останнім часом ситуація круто змінилася. Питання про запровадження земельного ринку із проекту далекого майбутнього перетворилося на проблему найближчого часу. Конкретніше: можливе набуття чинності відповідним законом із 1 січня 2012 року. Якщо, звичайно, Президент підпише схвалений Верховною Радою законопроект.

Ось чому прес­конференція, організована Головним управлінням Держкомзему в Одеській області для представників ЗМІ, викликала велике зацікавлення. На запитання здебільшого відповідав перший заступник начальника управління Михайло ПОСМІТНИЙ.

Проведені реформи із землевпорядження мало вплинули на ситуацію. Вона може покращитися тільки при докорінній зміні ставлення до самої землі. Що, можливо, відбудеться із завершенням реформи.

Це, за словами промовців, неможливо без цивілізованого земельного ринку, скасування чинного мораторію на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який обмежує конституційні права власників земельних ділянок.

Що ж дасть передбачуваний закон? За словами фахівців, він установить порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності. Забезпечить механізми запобігання спекулятивним операціям і монополізації ринку землі сільськогосподарського призначення. Очікується, що закон оптимізує використання таких земель і допоможе знайти ефективного хазяїна.

Крім того, закон визначає, що володіти землею сільськогосподарського призначення мають право винятково громадяни України, фермерські господарства або держава.

А тепер зосередимо увагу на деяких запитаннях журналістів.

– Чи може одна людина скупити всі землі на території району або області?

– Ні, не може. Максимальна площа землі у власності однієї особи встановлена: у Поліссі – 1500 гектарів, у Лісостепу – 1750 гектарів, у Степу – 2100 гектарів, у Карпатах – 900 гектарів, на території Криму – 1100 гектарів. У будь­якому разі у власності однієї людини по всій території країни не може бути більше 2100 га землі сільськогосподарського призначення.

– Які переваги матимуть молоді фахівці й особи, що працюють у секторі рослинництва, при купуванні земель сільськогос­подарського призначення?

– Таким громадянам дається право купувати землю сільгосппризначення з розстрочкою сплат на п'ять років.

– Чи зможуть банки скуповувати значні площі за борги аграріїв?

– Ні, не зможуть. Земельні ділянки, на які накладено штрафи за неповернений кредит, підлягають продажу на відкритих торгах і не переходять прямо у власність банку.

Кілька разів представники ЗМІ запитували про придбання землі іноземцями. Надані раніше пояснення не вдовольнили журналістів – бо вони знайомі з реальним станом справ. Із законопроекту випливає, що іноземці мають право лише на оренду землі. Юридичні особи, куди могли б проникнути іноземні інвестори, позбавлені права купувати землі сільськогосподарського призначення.

Відзначалося також, що закон про ринок землі не зможе працювати без термінового ухвалення низки інших законодавчих актів. Один із них – про Державний земельний кадастр – був схвалений Верховною Радою 7 липня. Інші на підході. З урахуванням кваплячих обставин багато які з них можуть бути «тимчасовими».

Але вже сьогодні виконання закону про Державний кадастр дозволить створити єдину на всю країну інформаційну систему відомостей про землі та їхнє цільове призначення, а також про обмеження в їхньому використанні, про дані за їхніми кількісними та якісними характеристиками, їх оцінки, розподіл між власниками та користувачами.

Робота ця ведеться багато років. Тепер для її завершення залишається шість місяців. Чи встигнемо?