Сподівання на успіх

Хлібороби району в нелегкій боротьбі з природою за врожай продемонстрували свій потенціал та вміння працювати у складних умовах – намолотили 100 тисяч тонн зерна, що стало вагомим внеском у обласний коровай. 12 липня губернатор Е.Л. Матвійчук привітав зі значними здобутками голову Березівської райдержадміністрації В.П. Арнаута та трударів району й побажав подальших здобутків, оптимізму та віри у майбутнє.

Звісно, що швидші темпи жнивних робіт, то менші втрати. Із усіх площ посівів зернових зібрано 60,2 відсотка, за середньої урожайності зернових культур 31 центнер з гектара. Триває збирання озимої пшениці за середньої урожайності 35,1 ц з гектара.

На сьогодні найкращі результати у господарствах ТОВ «АФ ім. Посмітного» (Олександр Родік), ЗАТ «Миколаївська аграрна компанія» (Володимир Шелкопляс), ТОВ «ЮгАгроСервіс» (Анатолій Запорожан), ТОВ «АФ «Маяк» (Зінаїда Гришко), ФГ «Олександр» (Олександр Прус), ПП «Чорногірське» (Вік­тор Гришаков), СПП «Агро­2000» (Андрій Томницький), ФГ «Ім­пульс» (Володимир Бондарець), ПП «Вересень» (Сергій Хіміч), ДП «Зернятко» (Віталій Мосійчук), ПП «Чеське» (Василь Швець).

Голова райдержадміністрації Василь Арнаут весь час контролює хід робіт, безпосередньо перебуваючи на полях. Він аналізує ставлення сільгоспвиробників до землі, її ефективне використання, підтримує аграріїв.

– Позитивом є те, що багато господарств покращили свій результат у порівнянні з минулим роком. Зокрема це стосується ТОВ «Березівський хлібороб», ТОВ «Мрія», ПП ім. Б. Хмельницького, – відзначив голова райдержадміністрації. – Разом з тим, нижчі результати деяких господарств псують загальну картину. Найнижчу урожайність цього року отримують у ПП «Слов’янка», ТОВ ім. Шевченка, ПП «Овен», ТОВ «Іскра­2005». Проте, ще гірша ситуація в ТОВ АФ «Чорноморська», де ще навіть не починалися жнива.

З цього приводу голова РДА стурбований. Зрозуміло, що власники земельних паїв повинні замислитися – кому вони доручають обробляти земельні ділянки.

Дощова погода внесла свої корективи і в роботу Березівського елеватора, де у відповідальний час стався збій – утворилися великі черги охочих здати вологе зерно. На жаль, вчасно запустити додаткові сушарки на Раухівській дільниці не встигли. Отже, керівництво елеватора мусить зробити відповідні висновки на майбутнє та відповідальніше готуватися до гарячої пори.

Проте загалом більшість сільгоспвиробників – дбайливі господарі. У них державний підхід до виробництва. Їхні успіхи В.П. Арнаут пов’язує із широким застосуванням інтенсивних технологій вирощування зернових. Надмірні опади, яких за період жнив випало від трьох до п’яти місячних норм у різних місцях району, стримують збирання. Сподіваємося, що погода покращиться, дощі не гальмуватимуть жнивну кампанію, а хлібороби не втрачатимуть вирощене.

Наталія МОТОВИЦЬКА,Березівський район

Погода – непередбачувана

Жнивна картина в агроформуваннях району різна, і цифри, що надходять до районного штабу жнив, строкаті. Так, хлібороби приватного підприємства «Буревісник», що в селі Дубиновому, у понеділок увійшли в останню загінку. Тут у вихідні не вщухала робота на полях. Тому 220­гектарна площа ранніх зернових вже зібрана. Середня врожайність збіжжя в господарстві становить 34,6 центнера з гектара. До речі, у дубинівців є добра традиція завершувати жнива першими в районі. Цьогоріч навіть дощі їм не завадили.

Їхні сусіди – вільшанські хлібороби із сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прибужець» ще жнивують. Як повідомила директорка підприємства Тетяна Гаврищук, частина врожаю зібрана. Звезено на тік 348 тонн озимого та 63 тонни зерна ярого ячменю. Обмолочено ріпак на 100­гектарній площі.

Ми під’їхали до пшеничного лану. Тут у загінках працювало два комбайни – «Славутич» та «Єнісей». Обидва нові. До складу комбайнових екіпажів входять досвідчені механізатори та водії. «Славутою» керує Віктор Куцелик, помічником у нього Володимир Кучанський. Зерно з поля на тік відвозять на ГАЗ­53 Анатолій Домажирський та Василь Кульчицький. За протипожежною безпекою стежить на спецмашині Сергій Пересунько.

– Пшениця не має звичного для цієї пори золотавого кольору, від дощів потемніла, – звертаю увагу на сіруватий лан.

– Так, від надмірної вологи зерно стекло, погіршилась скловидність, місцями зерно проросло в колоссі, – пояснює Тетяна Миколаївна. – Але в нас є що збирати. Та й урожай цього року ячменю та ріпаку кращий за минулорічний.

Тим часом із загінки повернувся «Єнісей». За його кермом – Віктор Ланник та його помічник Олександр Кучанський. Механізатори не в настрої адже упродовж дня, буває, всього кілька годин працюють. От і нині директор дає команду повертатися на тракторну бригаду. Зерно підвищеної вологості, таким не варто збирати його і звозити на тік.

Хлібороби терпляче витримують всі примхи нинішнього літа. Вони ладні і дві години жнивувати за день, аби зібрати вирощений урожай.

Тетяна СТОРЧАК, власкор «Одеських вістей», Савранський район

Там, де втратиш, – не знайдеш

Складові успіху багато в чому. Майже весь хліб встигли зібрати до негоди. Як то кажуть, не було б щастя, та минулорічні зливові дощі допомогли. Переконали керівництво господарства, що без потужної ударної сили не обійтися. У підсумку на площі близько 2000 гектарів було задіяно 18 сучасних комбайнів, близько 50 автомашин. Чітка організація роботи, ретельна деталізація стратегії і тактики жнив зробили свою справу. І це не все. На думку керівника ТОВ Геннадія Чебана, виручило і те, що «Перша плодоовочева» діє у тандемі з ТОВ «Агроресурси», сільгоспкооперативом «Буджак­1Л» і фермерським господарством «Агроеліта». Їх очолюють такі ж молоді люди, як і він. Взаємовиручка допомогла уникнути простоїв. У підсумку одночасно завершили жнива і напарники. Показники в них трохи нижчі. Але на рівні району – теж солідні. Пшениці колеги зібрали по 40 і більше центнерів.

– Жнива – це, як відомо, фініш хліборобської праці, – підбив підсумок начальник управління агропромислового розвитку районної держадміністрації Сергій Ніколаєв. – А високий урожай – результат всього сезону від сівби до жнив. Звичайно, там пожинають вагомі плоди, де з першого і до останнього дня дотримувалися технології, вчасно підживлювали рослини, обробляли їх проти шкідників і хвороб.

– Скажу більше, – далі говорить Сергій Афанасійович. – Останнім часом спостерігається картина, коли наші «аксакали» «пробуксовують» перед молоддю. Що доводить і нинішній успіх «Першої плодоовочевої». Можливо, тому, що молоді підприємці не зациклені на застарілих стандартах організації робіт. Роблять ставку на скорочення термінів збирання, витрачають кошти на максимальне залучення техніки. І в підсумку тільки виграють, оскільки, на відміну від інших, зводять майже до нуля втрати. Це те, що відрізняє і співдружність агроформувань, які лідирували першими.

Тому доводи, які наводять керівники відстаючих господарств, говорять про одне. Про те, що скаржитися потрібно тільки на самих себе. На свою нерозпорядливість. А часом і технічну неграмотність при обробітку землі, вирощуванні культур, організації жнив.

Головний спеціаліст сектору технічної політики управління Катерина Улезко прокоментувала останні звіти з полів, які переконали, що у показниках урожайності по району справді спостерігається великий різнобій. Так, у фермерському господарстві «Ларга», розташованому фактично по сусідству із землями «Першої плодоовочевої», змогли зібрати лише по 25 центнерів пшениці з гектара. У ТОВ «Виноградар» (с. Муравлівка) зібрали по 22 центнери озимої пшениці, по 19,5 – озимого ячменю. Ще менше, по 17,9 центнера того ж озимого ячменю одержали ще одні сусіди передовиків, приватне підприємство «Кубанське» (с. Озерне). А фермер Іван Каражеков відправив у свої засіки лише по 2 (!) центнери ріпаку на круг. Питається, чи треба було вбивати землю? Сьогодні ті ж керівники «Виноградаря» і «Кубанського» Анатолій Дмитрієв та Віктор Коваленко, які, до речі, чимало років віддали землеробству, схильні звинувачувати у всьому і складні погодні умови, й інші негаразди. Але про що думали вчора і вони, і решта відстаючих, коли треба було ретельніше готувати насіння, не спізнюватися під час сівби та обробітку культур, вживати рішучіших заходів у боротьбі з головнею? Коли була потрібна оперативність і чіткість у плануванні жнив, виробленні стратегії й тактики збирання? Питань багато. Чи дадуть відповідь на них «запізнялкіни»? Втім, що вже там, і так видно за результатами праці.

До часу підготовки матеріалу практично весь озимий ячмінь у районі було зібрано. Обіцяють, що через кілька днів у засіки відправиться вся озима пшениця. Тільки от не скрізь остаточні результати порадують… Що ж, там, де втратиш, – не знайдеш.