Минулого вівторка Одеську область відвідав міністр аграрної політики і продовольства України Микола Володимирович Присяжнюк.

У супроводі виконувачки обов’язків голови облдержадміністрації Наталі Чегодар і начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Анатолія Новаковського міністр ознайомився з особливостями технологічного процесу з виготовлення устаткування для ветеринарної медицини у ТОВ «Ветприлад», побував на збиранні ранніх зернових культур у дослідному господарстві «Покровське» Біляївського району.

Микола Присяжнюк також ознайомився з організацією процесу приймання і обробки зерна нового врожаю на одному з підприємств «Укрелеваторпрому».

Але головною метою візиту міністра була зустріч із аграріями області, обмін думками за найактуальнішими проблемами сьогоднішнього села. З них Микола Присяжнюк виділив дві: завершення земельної реформи і перебіг збирання ранніх зернових і зернобобових культур цьо­го року.

На нараді було оголошено вітання Президента України Віктора Януковича хліборобам Одеської області з намолотом другого мільйона тонн зерна.

У ньому говориться, що, «незважаючи на складні природні умови, досягнення цього результату є свідченням умілої організації праці й повної самовіддачі».

А от і реальні факти, що підтверджують цю високу оцінку. Хлібороби області цього року мали забрати врожай ранніх зернових і зернобобових культур із площі 947,1 тис. гектарів. 156 тис. гектарів було відведено під ріпак. Незважаючи на тривалі опади, що подекуди супроводжувалися градом і ураганним вітром, жнива наближаються до завершення. І, за словами Анатолія Новаковського, будуть завершені вже до кінця цьо­го тижня.

А у вівторок до фінішу підійшли одинадцять районів. За оперативним даними, найвищої врожайності зернових домоглися аграрії Арцизького ра­йону – 35,4 центнера з гектара. По 34,8 центнера одержують у Кілійському районі, по 33 центнери – у Саратському.

А в середньому по області цей показник становить 27,4 центнера, зокрема озимої пшениці 31,4, озимого ячменю – 27,8. Середня врожайність на 2,2 центнера перевищує торішні результати. Саратці встановили і другий, рекордний показник: намолотили понад 200 тис. тонн зерна. Наближаються до такого намолоту і у Білгород­Дністровському районі.

Погода могла згубно вплинути не тільки на терміни жнив, але й на якість зерна. Але селяни витримали й це випробування. Лабораторні аналізи показали, що 55 відсотків зібраної озимої пшениці відповідають вимогам стандарту для продовольчого зерна.

Чи міг бути врожай вищим? Виявляється, міг, навіть всупереч стихійному лиху. Але для цього, по­перше, треба було вести сівбу тільки високоякісним насінням. Працюючі в області понад сто насінницьких господарств виробляють майже 250 тис. тонн цієї продукції, що вдвічі перевищує потреби аграріїв Одещини. Але біда в тому, що фінансові затруднення не дають сільгоспвиробникам змоги закуповувати насіння в достатній кількості.

Друга проблема – недотримання сівозмін. Про це сказав і міністр, вказавши на те, що до порад учених в області не завжди прислухаються. Відповідь на питання лежить на поверхні: тактику диктують не наукові розробки, а ціни на зерно й іншу продукцію рослинництва. Поки що потреби ринку змушують хліборобів розширювати площі під ріпак і соняшник.

На зустрічі говорили про продовольчу безпеку країни, про необхідність придбання достатньої кількості зерна Аграрним фондом, якому з цією метою виділена величезна сума бюджетних коштів. Але закупівля йде повільно, є підстави для занепокоєння щодо виконання доведених завдань.

Гостра критика на нараді прозвучала на адресу начальника Одеського відділку Аграрного фонду Віталія Арикова, який виконав доручене лише наполовину.

– Нам треба припинити лиху славу, яка склалася навколо цьо­го фонду, – зауважив міністр. – Доведені завдання мусять бути неодмінно виконані.

Про наявні проблеми в аграрному секторі говорили у своїх виступах директор ТОВ АФ «Кодима» Кодимського ра­йону Микола Сорочан, його колега з господарства «Перемога» Овідіопольського району Олексій Яковенко та інші.

Головна тривога селян – формування цін на озиму пшеницю та інші продовольчі культури, наведення ладу із квотами щодо експорту зерна за кордон.

Ще більше питань викликала тема завершення земельної реформи. Нинішні її результати мало кого задовольняють. Аграрії говорять відверто: ця так звана реформа призвела до руйнування села. Люди полишають свої домівки в пошуках заробітку. Найчастіше вони рушають до далекого зарубіжжя. І що ж у підсумку?

– Щорічно з карти країни зникає 15 – 18 населених пунктів, – констатував Микола Присяжнюк.

Питання стоїть і про порятунок української нації. Це величезна політична й соціальна проблема. Чи допоможе її розв’язати Закон «Про ринок землі»? Багато жителів області дають негативну відповідь. Прозвучала вона і в низці виступів. За словами міністра, усі заперечення будуть вивчені і, в разі потреби, внесені в готовані законопроекти щодо вдосконалення землекористування в країні.

Але одну пораду присутні сприйняли з розумінням. Це рекомендація не поспішати селянам розставатися зі своїми земельними паями. З роками вони дуже стрімко підвищаться в ціні. А з іншого боку, люди просто бояться, що на їхніх полях з’явиться закордонний господар. Згідно зі згаданим законом, земля сільськогосподарського призначення продаватися іноземцям не буде. Але представники села до наради й після її закінчення розповідали, що по північних ра­йонах області вже роз’їжджають емісари закордонних покупців з великими сумами грошей, які пропонують здійснити операцію. Вони запевняють, що юридичний бік придбання землі «беруть на себе». Ось так!

Тож потрібна особлива пильність. Розрахунок ділків на те, що господарями земельних паїв здебільшого є люди літнього віку, – мовляв, їх легше обдурити, – не мусить виправдатися. У цьому питанні селяни сподіваються на захист сільських рад, інших органів місцевого самоврядування, виконавчої влади.

Зняття ембарго на продаж землі сільгосппризначення з початку майбутнього року може погіршити ситуацію на селі. Адже нові господарі, цілком імовірно, цілком відійдуть від розв’язання соціальних проблем. Що ж діяти далі? Конкретна відповідь на це запитання в залі не прозвучала.