На дворі третя декада липня, яка ознаменувала собою завершення жнив на полях агроформувань району. Період збирання колосових та зернобобових культур видався справді гарячим. Адже наука та передова практика ще не створили єдиного рецепту щодо заздалегідь продуманого, застрахованого від різного роду негараздів, ведення збиральних робіт. І все ж працівники полів в черговий раз успішно склали серйозний екзамен на хліборобську зрілість. Відповідно до структури посівних площ на поточний рік, сільгосппідприємствами агропромислового розвитку району всіх форм власності було посіяно зернових та зернобобових культур на загальній площі 39025 гектарів. Із них, зокрема, озимої пшениці на 21539 га., озимого ячменю —9838 га., ярого ячменю — 6271 га., вівса — 224 га., гороху — 905 га., озимого ріпаку —5835 га.

Для більш детального аналізу проведеної важливої сільськогосподарської кампанії, кореспондент газети запросив до розмови начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Володимира Павловича Приймака.

- Шановний Володимире Павловичу, позаду залишилися дні напруженої праці хліборобів на полях господарств району. Як би Ви охарактеризували нинішні жнива?

- Слід відзначити, що цьогорічні роботи на збиранні колосових та зернобобових культур в переважній більшості наших сільгосппідприємств, фермерських господарствах пройшли організовано. Для цього були усі передумови: завчасно припасені необхідні паливно-мастильних матеріали, на полях працювала потрібна кількість збиральної техніки. Щоправда, щоб зменшити навантаження на кожен наявний в районі комбайн, довелося запросити зі сторони на жнива понад 60 одиниць збиральної техніки. Крім цього були передбачені ряд інших питань, пов'язаних з організованим проведенням жнив. На початку збиральної кампанії, середня врожайність по району становила в межах 34 — 36 центнерів зерна з гектара. Проте, як часто буває, і цього року не обійшлося без погодних катаклізмів. В період з 25 по 29 червня на території району бушували ураганні вітри з проливними дощами та градом, зливами у ті дні зносилися покладені у валки хліба. Все це, звичайно не могло не позначитися на темпах збиральних робіт, врожайності культур та якості зібраного збіжжя. Після стихійного лиха особливо великі втрати були виявлені на полях, засіяних горохом, ріпаком , гірчицею, деякими іншими культурами. Відповідно впали темпи на збиральних роботах. Середньорайонна урожайність різко знизилася. Разом з тим, як тільки налагодилася погода, на полях району і в день, і в ночі, в прямому розумінні слова, кипіла робота. Учасники жнив докладали усіх зусиль аби до колоска, до зернини зібрати вирощений врожай поточного року. І це принесло свої результати. В цілому по району намолочено понад 100 тисяч тонн зерна.

- Я хотів би привернути Вашу увагу до негоди, яка принесла помітні збитки і на яку недбайливі господарі інколи звертають усі свої агротехнічні та організаційні прорахунки. Мабуть є в районі приклади, де і стихія не завадила домогтися на нинішніх жнивах порівняно високої врожайності колосових, зернобобових культур.

- Такі приклади можна навести. Так, на полях фермерського господарства «Назари» врожайність основної хлібної культури — озимої пшениці становила 53,9 центнера збіжжя з гектара, а у фермерському господарстві «Зернове» озимий ячмінь видав його на круг по 42 центнера. Тут і ярий ячмінь на кожному гектарі заврожаївся майже по 29 центнерів зерна. Висока врожайність на нинішніх жнивах досягнута в таких агроформуваннях як: ПСП «Вороновське», СФГ «Еврика», СФГ «Світязь», TOB «Хлібодарське», Петрівський ДАТ , ПП «Ранчо» та інші. Проте є ряд сільгосппідприємств, фермерських господарств на полях яких на кожному гектарі врожайність на 10 і більше центнерів менша. І причини, які мали на неї вплив, пов'язані не лише з погодними негараздами.

- Коли ми вже заговорили про агроформування. які досягли кращих показників на жнивах, то неодмінно слід сказати і про їх героїв — трудівників, які записали на свій рахунок найвищі здобутки.

- Це справді так. Адже і в наш час технічного прогресу, поки що жоден процес в полі не виконується без людської участі. І на нинішніх збиральних роботах чимало учасників жнив проявили справжній трудовий героїзм, дбаючи про найдорожчий наш скарб — хліб. Ось вони звитяжці жнивного лану.

-Врожай зібрано і. звичайно, певну його частину господарник прагне реалізувати, щоб мати кошти на виконання наступних робіт у полі, на інші потреби. Що Ви можете сказати з цього приводу?

- Скажу, що питання реалізації вирощеного зерна щороку є досить не простим. Інколи його власники забувають, що ми живемо і працюємо в ринкових умовах господарювання. І тут завжди попит стимулює ціни на продукцію. Разом з тим, це не означає, що слід її реалізувати за цінами, які не задовольняють виробника. На початку жнив були встановилися більш — менш сприятливі ціни на ячмінь, навіть вищі ніж на пшеницю. Але це тривало не довго. Тому керівники багатьох агроформувань району, прийняли рішення засипати зерно на зберігання. І таким чином не дати можливості зернотрейдеарм скупити його за заниженими цінами. Хоч є сільгосппідприємства, яким конче потрібні кошти на проведення поточних сільськогосподарських робіт. І ця обста-вина змушує їх керівників реалізувати вирощене зерно за цінами, що нині склалися. В нинішньому році залишилися у виграші ті господарства, керівники яких уклали договори з Аграрним фондом країни. Ця державна структура встановила на продукцію стабільні ціни і такі ж розрахунки за неї.

- Така вже доля хліборобська: жнива скінчилися, а наш годувальник думками лине про врожай наступний.

- І не тільки в думках. В господарствах району вже розпочалася підготовка грунту під осінній засів. Такий агротехнічний захід проведений в районі вже на 25 тисячах гектарів. І з кожним днем фронт робіт по підготовці полів під посів озимини розширюватиметься.

Користуючись нагодою, хочу побажати усім учасникам жнив міцного здоров'я, родинного добробуту і невичерпної радості від чесно виконаного ними почесного хліборобського обов'язку.