До села Новоселівки – центру однойменної сільради – дістатися дуже просто: проїхавши три кілометри, що відділяють його від автомагістралі Платонове ­ Кіровоград, можна побачити дахи будинків, загублених серед мальовничих пагорбів. У негоду, коли ґрунтівка перетворюється на непролазне багно, потрапити до Новоселівки складніше. Тоді доводиться об’їжджати вищербленою асфальтівкою через сусідні Пасицели.

Облаштуванням дороги до се­ла переймалася попередній Но­воселівський сільський голова Ніна Заворотнюк. Дісталася у спадок ця поки що невирішена проблема й нинішньому очільнику сільської громади Андрію Ротарю.

Переймається сільська влада і продовженням газифікації своїх сіл. У Новоселівці газифіковано школу і більшість сільських осель. До сусідніх Пасицел впродовж багатьох літ не вдається протягнути близько чотирьох кілометрів підвідного газопроводу. Його жителі ще три роки тому створили дворовий кооператив, виготовили проектно­кошторисну документацію та провели його експертизу, витративши на це понад 16 тисяч гривень власних заощаджень. Відбулися вже перемовини з підрядником будівництва вуличного газопроводу, але грошей на газифікацію села як не було виділено, так і немає. Щоправда, надію жителі глибинки ще не втратили.

Більше семи сотень жителів мешкають у Новоселівці та Пасицелах, Бондарях, Благодатному та Калині. Найменше жителів в останньому хутірці – всього четверо. Отже, утримувати та розвивати соціальну інфраструктуру сільській та районній владі тут нелегко. Правда, налагоджено роботу двох фельдшерсько­акушерських пунктів. Завдяки шкільному автобусу, виділеному у 2007 році, більше двох десятків школярів підвозять із Пасицел до Новоселівської ЗОШ І­ІІ ступенів. А звідси – 3 – 5 дошколят на виховання до Пасицельської початкової школи – дитячого садка. Одне погано – розбита дорога вже давно «волає» про капітальний ремонт. Правда, є в селі гарна асфальтована дорога, але вона веде до зруйнованого молочнотоварного комплексу…

Новоселівський Будинок культури – це особлива тема для розмови. Від його східців залишилися лише уламки цеглин. Бібліотеку з чималим фондом книг, що тут міститься, в негоду може залити дощовою водою через дірявий дах. Щоб протистояти стихії, її завідувачка Марина Маковеєва завжди має наготові тазик і достатньо ганчір’я. 175 читачів (а це добра половина жителів Новоселівки) вже навчилися долати стерті часом сходи і не зважають на незручності – аби тільки взяти почитати щось новеньке. Бібліотекарка намагається регулярно привозити нові книги з Ананьївської ЦРБ. А от з пресою тут біда – неможливо віднайти бодай екземпляр якогось обласного видання.

Життя сільської глибинки, відрізаної від цивілізації трикілометровим бездоріжжям, особливо ранньої весни чи пізньої осені, нагадує часи заснування села, що губиться в далекому 1815 році. Селяни, як і їхні далекі предки­переселенці, продовжують невпинно дбати про хліб насущний. Приміром, бібліотекарка Марина Маковеєва, яка має бухгалтерську освіту, хоч і належить до сільської інтелігенції, але виживає за рахунок підсобного господарства та власного городу, бо на свою зарплату їй важко прожити. Небагато заробляє й чоловік Сергій, який трудиться в сусідньому Котовському районі трактористом. На зароблене буває важко сина в школу зібрати, а ще потрібно мати гроші й на інші потреби. Виручають корівчина, кілька бичків та інша живність.

В поті лиця трудиться і більшість селян, які здебільшого живуть за рахунок здавання молока. На щастя, є ще де пастися громадському стаду. Лише влітку через пересихання ставочка виникає проблема з напуванням корів…

Проблем, як бачимо, забагато. Якоюсь мірою допомагають сільраді керівник СВК «Світанок» Віктор Нігрескул, фермери Юрій Любас та Іван Ковалевський.

На жаль, ремонт доріг, клубів та газифікація не по кишені сільрадівському бюджету.

Нещодавно голова райдержадміністрації В’ячеслав Сербін провів в селі виїзний прийом громадян. Жителів цікавило будівництво нової автомобільної дороги до їхньо­го села, єдиного в районі, що не має під’їзду, а також вирішення питання ремонту існуючого дорожнього покриття, поліпшення стану автобусного сполучення та створення на території сільської ради заготівельних пунктів. Зазначені у звертаннях питання керівник району взяв під особистий контроль і вже дав доручення відповідним службам розробити заходи щодо їх вирішення.