Ринок земель сільгосппризначення

у світлі нових законодавчих ініціатив

Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найдискусійніших і найзаполітизованіших питань аграрної політики в Україні. Але суспільство і більшість політичних сил визнають неминучість формування такого ринку за умови належного нормативно­правового забезпечення засад його функціонування.

Оптимальним способом роз­в’язання проблеми є ухвалення Закону України «Про ринок земель», проект якого був розроблений Кабінетом Міністрів і зареєстрований у Верховній Раді 19.07.2011 р. Законопроектом планується врегулювати засади функціонування ринку землі загалом та порядок і умови купівлі­продажу сільськогосподарських земель зокрема.

Розглянемо окремі положення законопроекту, що можуть бути цікавими з точки зору практичного застосування.

Планується, що власниками земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути виключно: громадяни України; фермерські господарства; держава в особі Державного агентства земельних ресурсів України; територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Виключається участь іноземного капіталу в придбанні земель сільськогосподарського призначення, що унеможливить втрату Україною позицій щодо виробництва продовольства. Адже вітчизняні сільськогосподарські товариства у найближчі 5 – 7 років неспроможні на рівних конкурувати із іноземним капіталом. При цьому, якщо юридичні особи, більше 10% статутного капіталу яких належить іноземним особам, володіють земельними ділянками, вони зобов’язані провести процедуру відчуження землі. В іншому разі вона вилучатиметься в судовому порядку і передаватиметься у власність держави.

Встановлено граничні максимальні площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які можуть перебувати у власності однієї особи. Їх площі залежать від різновиду природно­кліматичної зони. У Поліссі це 1500 га, в Лісостепу – 1750 га, в Степу – 2100 га, в Карпатській гірській області – 900 га. Таке обмеження дозволяє вести прибуткове товарне господарство, використовувати науково обґрунтовані сівозміни, застосовувати сучасну техніку.

Відповідно до проекту закону, фактично забороняється дарування сільськогосподарських земель приватної власності. Винятки становлять дарування на користь членів сім’ї власника земельної ділянки, держави та територіальної громади, що дозволяється. При цьому проект надає широке визначення членів сім’ї, до яких відносять не тільки чоловіка, дружину, дітей, але й братів, сестер, племінників, онуків, партнерів у цивільному шлюбі тощо. Метою такого обмеження права дарувати землю є запобігання ухиленню громадянами від сплати податків при відчуженні земельних ділянок.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб за проектом можна буде віддати в заставу: строк договору про право користування земельною ділянкою не може бути меншим за 20 років і перевищувати 50 років; розмір плати за користування не може бути меншим за 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Спекуляції сільськогосподар­ськими ділянками відсікаються через запровадження диференційованих ставок державного мита за посвідчення угод їх купівлі­продажу (100% від нормативної грошової оцінки – при відчуженні за перший рік,

60% – при відчуженні на п’ятий рік). Крім того, цільове призначення придбаної ділянки можна буде змінити тільки через 10 років. Додайте сюди обмеження щодо придбання земель пов’язаними особами (тобто, кожен із членів родини не зможе купити максимальну кількість дозволених гектарів, а сім’я мусить укластися у певний ліміт), декларування джерела доходів у разі придбання земель вартістю понад 150 тис. грн (орієнтовно 25 – 30 га) – і основні лазівки для тіньових схем та зловживань, схоже, перекриті.

Отже, ухвалення Закону «Про ринок земель» дасть змогу забезпечити реалізацію розв’язання низки важливих на сьогодні проблем, зокрема: повноцінну реалізацію права приватної власності та інших прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення усіма суб’єктами земельних відносин; раціональний перерозподіл та оптимізацію використання земель сільськогосподарського призначення; встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення у процесі їх економічного обороту; підвищення ефективності використання природно­ресурсного потенціалу земель сільськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави; безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку; стимулювання розвитку інституцій громадянського суспільства у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.Сергій КОРЛЮК, професор, ректор Одеського державного аграрного університету;

Оксана МАЛАЩУК, в.о. декана факультету землевпорядкування ОДАУ

Нагодували район персиками

Понад 70 тонн персиків зібрало та реалізувало державне дослідне господарство ім. Суворова, що в селі Оксамитному Болградського району.

З реалізацією продукції, незважаючи на оптові ціни у розмірі 5­6 гривень за кілограм (порівняйте з ринковими), виникли деякі проблеми: Болградський район – віддалений, і мало хто ризикне везти персики розбитими дорогами. Щоб прискорити процес реалізації фруктів, підприємство самостійно взялося за цю роботу: щодня по три­чотири машини, вантажені персиками, виїжджали по селах району. Дешеві ароматні фрукти з Оксамитного були нарозхват. Частину врожаю за угодою закупила фірма «Джаффа»: болградські персики використовують для приготування дитячого харчування.

За словами керівника ДГ ім. Суворова, заслуженого працівника сільського господарства України Анатолія Білоуса, цього року буде реалізовано близько 100 тонн персиків, збирання якого триває. Поряд із цим в Оксамитному приступили і до збирання столового винограду ранніх сортів, за яким приїжджають перекупники з різних областей України.

Цими днями Оксамитне відвідала офіційна делегація Дніпровського ра­йону столиці – з метою налагодження економічних та культурних зв’язків із Болградським районом. Кияни, які побували на виноградних плантаціях, були вкрай здивовані тим, що на українських землях вирощується така високоякісна і, відверто скажемо, красива продукція. Виноград з Болграда, потрібно відзначити, кожного сезону постачається до столиці. Лише кияни вважають, що це – заморська краса.

Антоніна БОНДАРЕВА, власкор «Одеських вістей», Болградський район