У 1898 році Еміль Золя написав листа до французького президента Фелікса Фора з промовистою назвою «J’accuse» («Я звинувачую»). Той лист став доказом впливу, який може мати інтелектуальна еліта на владу.

3 серпня група українських інтелігентів написала листа до Президента Януковича, зміст якого шокував український Інтернет.

Дослівно лист звучить так:

«У протистоянні між громадянами і корупційною системою, яка ось уже двадцять років душить громадянське суспільство, Ви, пане Президент, твердо стоїте на боці народу. Тут ми згідні з відомою громадською діячкою професором Ольгою Богомолець і хочемо підтримати її відкритого листа до Вас…

І коли ми бачимо реальні конкретні кроки з подолання корупції, які Ви робите, ми свідомо і впевнено підтримуємо Вас на цьому шляху. Кожен з нас, що тут підписався, міг би навести реальні приклади того, як звернення до Президента давало однозначно позитивний результат.

Як Ви, пане Президент, заступаєтеся за скривджених людей, як Ви обороняєте від нищення справжні державні вартості, як Ви, без огляду на особистості, займаєте принципову позицію у боротьбі з корупціонерами.

Саме завдяки Вашому втручанню вдалося зберегти Інститут українознавства. Саме Ви втрутилися в ситуацію, коли ми звернулися з тривогою про те, що масово вирубуються реліктові ліси поблизу Львова…

І подібних прикладів можна було б навести чимало. Ви завжди стоїте на позиціях захисту загальнолюдських вартостей і держави.

Це непроста справа — переламати хребет корупційній системі, яка існувала в незалежній Україні завжди. Ви, пане Президент, взялися за це. Ви відчули, який колосальний спротив чинить ця система, який тиск на Вас вона здатна організовувати.

Але це хоч складна, однак вдячна справа, Вікторе Федоровичу. І чесні люди, а їх в Україні більшість, підтримають Вас. Ви лише повинні чітко триматися вибраного курсу. І не зважати — свій чи чужий: раз було зловживання, завдано шкоди державі — повинен відповідати.

Люди уже починають вірити в те, що Ваше змагання за правову державу матиме успіх. Корумпований чиновник уже почав боятися, бо майже кожного дня когось із зловмисників арештовують, ловлять на хабарах і притягають до відповідальності.

Це правильний шлях. І можливо потрібна ще більша жорсткість. Ми у цьому на Вашому боці, пане Президент. І ми певні, на Вашому боці більшість українців, які хочуть, щоб в країні був порядок.

Маєте рацію, демократія це не хаос і не безпорядок. Державна служба це цивільна армія на службі народу, в ній мусить бути порядок. І Ви правильно робите, що жорстко його наводите.

Реформи почалися. Ми дочекалися. Йдіть відважно обраною Вами дорогою — реформуйте Україну, не допустіть згортання реформ, ламайте корупцію і ведіть державу до демократичного урядування. З вами — народ».

Лист підписали письменник Віталій Коротич, президент Національної академії наук України Борис Патон, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, директор Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат історичних наук Віра Нанівська, директор Інституту українознавства Петро Кононенко. Також лист підписали митці Лесь Танюк, Володимир Цибулько, Олександр Злотник, Віктор Гуцал, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губернський.

Лист відверто дивував. По-перше, своїм занадто медовим стилем. По-друге, списком підписантів.

Щоправда, чимало з тих, хто поставив свій підпис під листом, не раз виявляли свою політичну «гнучкість». Петро Кононенко свого часу був суворим критиком українських націоналістів, а згодом і сам захопився національною ідеєю. Борис Патон дружив з президентом Кучмою, а згодом агітував за його запеклу опонентку — Тимошенко.

Але Сергій Квіт? Підпис президента «Могилянки» став просто ударом нижче пояса. Як він міг підписати такого листа? Так, влада створила нестерпні умови для його вишу. Але чи не краще просити помочі у всієї України, ніж вклонятися владі у такій формі? Саме президенту «Могилянки» дісталися найдошкульніші і найболючіші коментарі в соціальних мережах.

Втім, багато що в історії з листом дивувало. Наприклад, те, що лист поширили лише дві інформагенції — урядовий «Укрінформ» та УНН, якому часто дає ексклюзивні коментарі Ганна Герман. Коли «Українська правда» звернулася в УНН з проханням надати редакції ори-гінал листа, там відмовили, пославшись на корпоративну етику. Не уточнили і хто надав їм його.

Між тим, як згодом з’ясувалося, чимало підписантів «оди Януковичу» дали згоду на її підписання телефоном, не тримавши листа в руках.

Зокрема, не бачив, що підписав, і Сергій Квіт. «Мені зателефонували позавчора, здається, і запропонували підписати такого листа до Президента, і я вирішив підписати», — сказав він. Президент «Могилянки» не зізнався, хто саме йому дзвонив і був ініціатором цього листа. «Я не скажу. Тому що це буде тільки підігрівати якісь (інтриги — «УП»)… Тут немає якихось смажених фактів, мене ніхто не залякував, не погрожував, не підкуповував. Просто я в цій розмові вирішив, що я спробую звернутися до Президента. Бо якщо є питання, що робити з нашою державою, ми маємо відповіді на ці питання, і тому я подумав, що це якраз сильно прозвучить, якщо я до нього звернуся і підпишу цей лист», — заявив президент «Могилянки». І хоча Квіт зазначає, що якби він писав цього листа сам, то вибрав би інший стиль, однак не вважає, що дискредитував себе й очолюваний ВНЗ.

Тим часом, колеги пана Квіта по «Могилянці» припускають — той «просто чинить як джентльмен у цій ситуації і не хоче підставляти ініціатора листа».

Водночас зі сказаного Сергієм Квітом випливає, що він взагалі не добре розумів, що підписав. «Я підписав той лист, у якому йдеться про боротьбу з корупцією. Сенс цього листа в тому, що там були наведені якісь позитивні приклади, в яких були вирішені якісь проблеми саме в гуманітарній галузі. Там йдеться про Інститут українознавства, про звернення Ольги Богомолець. Ідея була така, щоб показати, що в Україні можна вирішувати позитивно ті питання, які стосуються гуманітарної галузі, і ті питання, які там наводилися, виникали саме тому, що були якісь проблеми, що треба було втручатися», — підкреслив Квіт.

До речі, президент «Могилянки» не єдиний, хто підписав лист в телефонному режимі. Так само вчинили Володимир Цибулько і Лесь Танюк. Щоправда, Цибулько точно знав, що підписує. Єдине, про що просив, — «викинути словесний рахат-лукум».

В історії з листом від інтелігенції Януковичу чомусь одразу вигулькнуло прізвище Богомолець. Натомість, за словами самої пані Ольги, вона не має до нього жодного стосунку.

Як розповіла Богомолець «Українській правді», вона писала Президенту раніше — в липні. Тоді на адресу Януковича надійшло два листа. Перший — подяка у зв’язку з вирішенням проблеми незаконної забудови Олександрівської лікарні, яку лікар з соратниками намагалася відстояти шість років. Другий лист — щодо розбійного нападу на Музей домашньої ікони в Радомишлі на Житомирщині. «Були тільки ці листи, і ніяких інших я не писала. Відбулася — поки не розумію на якому етапі — фальсифікація інформації», — повідомила лікар.

Про підготовку листа інтелігенції Богомолець нічого не знала і була дуже розчарована, що її іменем хтось скористався. «Про цей лист я дізналась з дзвінка Сергія Квіта (який думав, що підтримує лист саме Богомолець — Прим. Автора.). Я спитала в нього, чи я з ним спілкувалася, і взагалі, на якій підставі він згадав моє ім’я. Він сказав, що таку інформацію йому надали в Адміністрації Президента», — розповіла Богомолець. «Я одразу подзвонила в Адміністрацію Президента. І мені пояснили, що в цьому листі не згадується моє ім’я, а лише те, що я писала листа Президенту». За її словами, вона дуже засмучена тим, що інтелігенція, чиї лави такі нечисленні, тепер ризикує розсваритися між собою.

Те, що за листом інтелігенції стоїть Адміністрація Президента, підтвердив «УП» ще один підписант листа на правах анонімності. «Так, мені телефонувала Ганна Герман, — сказав співрозмовник. — Погляньте на ситуацію з іншого боку. В Україні йде боротьба за посаду гуманітарного віце-прем’єра. І, по суті, є дві фігури, які можуть бути внесені — або Табачник, або Герман. Є люди згодні на все, щоб посунути з цієї посади Табачника».

«Українська правда» звернулася до Ганни Герман з прямим запитанням, чи має вона відношення до листа інтелігенції. Та у відповідь роз-сміялася: «Я листів Президенту не пишу, я маю змогу спілкуватися з ним особисто».

На уточнююче запитання, чи не була вона «натхненницею цього листа», Герман заявила, що «натхненником всіх листів є Президент України, а Герман — лише скромна бюро-кратка, яка не є натхненником жодних перемог». «І коли ви мені це говорите, ви мене страшно цим ображаєте. Більше того, ви ображаєте тих людей, які листа підписали. Бо якщо ви їх звинувачуєте в тому, що їх хтось до чогось може змусити, то ви перекреслюєте їхні заслуги, а це дуже шановані люди», — додала вона.

Ганна Герман також заперечила, що має амбіції стати гуманітарним віце-прем’єром, зазначивши, що їй достатньо роботи в гуманітарній раді, і всі її амбіції зводяться наразі до бажання написати ще одну «добру книжку».

Втім, про те, що Герман не проти посісти місце Табачника, чутки ходили ще минулого року, але далі пліток справа не пішла. Але як би міг цей лист допомогти у боротьбі з міністром освіти? Не зрозуміло.

Зате абсолютно зрозуміло, чому він з’явився.

Хвалебний лист інтелігенції до Януковича є відповіддю Адміністрації Президента на раніше опублікований лист іншої інтелігенції на підтримку Юлії Тимошенко.

Як відомо, минулого тижня провідні українські письменники висловилися за припинення переслідування Юлії Тимошенко. Той лист, зокрема, підписали Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Левко Лук’яненко, Юрій Мушкетик, Ірен Роздобудько, Дмитро Павличко та Василь Шкляр.

Письменниця Оксана Забужко в коментарі Gazeta.ua не приховувала свого роздратування з приводу таких от листувань: «Єдиний адекватний коментар, що тут можливий, це слова з незабутнього ролика із сумським мером — «підпис здєсь». Цей лист — «отвєтка» на лист «Свободу Анжелі Девіс», — вважає вона. «Адміністрація Президента у стилі «Дорогой Леонид Ильич» організувала оперативну відповідь. Ці два штаби просто листуються між собою, а інтелігенція відіграє роль клоаки... Так само, як політики наймають людей за 50 чи 100 гривень стояти під судом і зображати народ, так само вони «поюзали» відомі імена», — вважає письменниця. І з цим важко не погодитися.

Замість P.S.

Що ж до Сергія Квіта, чий підпис під листом найбільше обурив інтернет-спільноту, то, як вдалося з’ясувати «УП», президент «Могилянки» змушений був подружитися з Адміністрацією Президента. Про це свідчить, зокрема, і співпраця вишу з групою Мірошниченка щодо його законопроекту про вищу освіту. І саме ця співпраця дозволила ректору встояти у сутичці з Табачником минулого року. Так що тепер Квіту доводиться віддавати борги.