…Я люблю двір багатоповерхівки на перехресті вулиць Чернишевського та Кишинівської, де й живу. Слава Богу, є ентузіасти­пенсіонери, яким небайдужий вигляд цього двору. З весни прикрашають двір квіти, тішать око фруктові та декоративні дерева. За саморобними столами люблять сидіти доміношники та шахісти. А поруч – теревенять про нескінченні серіали та про життя­буття сусідки. Краса!

– Але, на жаль, комусь із можновладців у місті, мабуть, хочеться, щоб усе тут в нас позасихало, – говорить голова будинкового комітету. – У мене в голові не вкладається, як могли взяти та обрізати кран, за допомогою якого ми поливали двір, квіти, дерева? Говорять, заощаджувати воду треба. Ну, заощаджувати, то заощаджувати. Лише скажіть, хто й що порятує наше південне місто від пилу? Чому, побувавши в Одесі, ви не закіптюжитеся? А в нас досить пройти сто­двісті метрів, щоб чорне взуття посіріло? Вважаю, що це варварство, ні більше, ні менше! До речі, як я пам’ятаю, за старих часів за полив двору відповідали двірники, працівники ЖКГ, і це входило до обсягу надаваних послуг. Сьогодні ми готові поливати самі. Але навіщо кран треба було обрізати? Чи не краще було врахувати це, встановити загальний водомір і внести до тарифної сітки вартість витрат? Ну так, розумію, для цього треба якихось зусиль докласти, щоб вирішити питання. Рубанули – так же простіше.

…Але ось у чому казус. 24 лютого ц.р. були затверджені заходи щодо дотримання споживачами питної води режиму економії, обліку споживання тощо. Однак у тому рішенні ні слова не говориться про ліквідацію водоподачі. Навпаки, роз’яснюється порядок стягнення коштів у разі відсутності загального лічильника.

Скажемо більше. Як попереджає начальник інспекції з благоустрою м. Ізмаїла Михайло Узун, «громадяни мешканці» повинні спочатку одержати дозвіл на посадку тих же квітів та дерев. Проектна пропозиція, узгодження – усе, як належить. Так, усе коштує грошей…

Тобто, фактично беручи на себе турботу про зовнішній вигляд двору, городяни повинні за це ще й платити! Тому, мовляв, радійте, що лише воду відрізали, а на решту зручностей дивляться крізь пальці.

До речі, за неофіційною статистикою лише кожна десята обгороджена жителями будинків ділянка прибудинкової території багатоповерхового сектора оформлена відповідно до законодавства. І з цим уже точно нічого не поробиш. Хоча…

У місті багато хто пам’ятає ветерана Великої Вітчизняної війни Івана Кононенка, який захищав місто. Посадив він свого часу під балконом своєї квартири на першому поверсі квіти. Обгородив невисоким штахетником. Старий моряк з любов’ю поливав їх та обробляв шматочок землі. Але якось прийшли перевіряльники, зажадали дозволу на грядку. А оскільки ветеран навіть не припускав, що такий дозвіл потрібний, зажадали усе негайно знести. Дід Іван зносив квіти і плакав. А через якийсь час тут уже була втоптана та запльована суха земля…

Втім, як запевнив міський голова Андрій Абрамченко, площа прибудинкової території не впливає на тариф щодо утримання житлового фонду.

А що впливає? Це питання виникло не випадково. Як говорять в Одесі, є дві великі різниці у квартплаті за одно­двоповерхові будинки та за будинки, які мають три та більше поверхів. До тарифу закладено кілька позицій, зокрема, прибирання території навколо будинку, вивезення сміття, обслуговування будинкової вентиляції, освітлення сходових майданчиків та місць громадського користування, витрати на дезінфекцію та дератизацію, ремонт устаткування дитячих майданчиків, підготовка будинків до осінньо­зимового періоду, посипання вулиць піском. Пардон, але вулиці перебувають поза будинком, як і ігрові майданчики – якщо такі взагалі є. А якщо їх немає? У нашому дворі, наприклад, у передвиборну кампанію представники Партії регіонів встановили дитячу гойдалку, змонтували лаву та пісочницю у вигляді вантажівки. Але житлоконтора до цього жодного стосунку не має.

– Не дочекаєшся від ЖЕКу і допомоги в дератизації, самі знаходимо кошти та труїмо бліх, – говорить Степан Арделян. – Скільки вже разів звертався із проханням поставити ґрати на оглядових віконцях у підвал, щоб блокувати входи для вуличних кішок – рознощиків бліх – реакції з цієї контори жодної. Освітлення? Так мешканці самі змінюють лампочки. І під’їзди самі прибирають. То ж за що ми платимо? Причому, оскільки живемо у чотириповерхівці, тариф орієнтовно на 15% вищий, ніж у двоповерхових будинках, і утричі із лишком вищий, ніж в одноповерхівках. Як не крути, а виходить гра в одні ворота. Практично люди переплачують за ненадавані послуги. Але, як і у разі з відключенням води, чиновникам простіше, виходить, розмалювати тарифи, не вникаючи, або не контролюючи належним чином виконання оплачуваних послуг.

Претензій у мешканців цієї, та й інших багатоповерхівок до комунальних служб багато. І найчастіше доводиться чути, що відповідальні особи лише обіцяють допомогти розібратися, а на ділі до кожного чиновника потрібно роками ходити, перш ніж чогось доможешся.

– Нам говорять – утворюйте ОСББ, – сказав на завершення розмови Степан Арделян. – Так, ідея гарна. Але за всіма правилами спочатку будинок повинен бути відремонтований. Потрібні гроші на заміну старих труб, виконання усіх необхідних сантехнічних робіт. І дах треба підлатати, і багато чого іншого зробити. А в будинку живуть переважно пенсіонери. Нинішній мер під час виборної кампанії неодноразово приходив у наш двір, агітував за свою кандидатуру, обіцяв, мовляв, якщо його оберемо, усе буде інакше. Можливо, у чомусь інакше. А в житловому питанні усе як було, так і залишилося…