Ми вже розповідали нашим читачам про те, що нинішня загроза економічного дефолту в США далеко не перша. Провідна країна світу неодноразово опинялася на грані економічного краху, але, ухвалюючи різні, частіше непопулярні для своїх закордонних партнерів рішення, відходила від небезпечної межі і розвивалася далі.

Чим нинішня економічна криза та дефолт, який, як і раніше, не втратив своєї актуальності, загрожують нашій країні? Про це – у бесіді з депутатом обласної ради, академіком Академії економічних наук України, заслуженим економістом України О.С. Кравцом.

– Олександре Семеновичу, усе частіше висловлюються думки щодо необхідності розробки нової економічної теорії, в основу якої буде покладено роль держави як повноправного ринкового гравця. Інші експерти вважають, що після кризи відбудеться структурна перебудова, під час якої фінансові інституції відійдуть на другий план, поступившись місцем реальній економіці. Причому компанії позбудуться звички жити в кредит. Натомість для бізнесу знову стане актуальною боротьба за реальний прибуток. На Ваш погляд, наскільки ці прогнози реальні?

– Давайте згадаємо пропозицію керівників провідних країн Європи – Ніколя Саркозі та Ангели Меркель – про створення приблизно на два з половиною роки уряду Єврозони для вжиття заходів щодо виведенню її з кризи. Вони також запропонували узаконити ухвалення лише збалансованих бюджетів, тобто бюджетів, де витрати співвідносяться з доходами, а не значно перевершують їх. Таким чином, сьогодні йдеться про зовсім новий рівень інтеграції європейських держав. Це справді свідчить про посилення ролі держави як ринкового стабілізатора та регулятора економіки.

Головним, чому навчила усіх криза, стане звичка жити за коштами. А це вже набагато ближче до реальної економіки та реальної економії наявних коштів і ресурсів.

– У США посилений розвиток сфери послуг на шкоду реальному виробництву повністю деформував економічну структуру. Країна перетворилася на імпортозалежну. При цьому за рахунок невтримної емісії економічно незабезпечених «фантиків» США викачували зі світової економіки величезні реальні ресурси. Саме це дозволяло їм споживати близько 40% світового ВВП, виробляючи всього 20%.

Погодьтеся, якоюсь мірою аналогічні процеси відбуваються і в нас – пріоритет відданий розвитку сфери послуг, здатної забезпечувати прибуток у короткостроковій перспективі. А виробництво, яке забезпечує країну своїми товарами, було останнім часом невигідним і більшість галузей занепали. Україна усе більше орієнтується на імпорт – услід за автомобілями та побутовою технікою на нашу територію хлинули продовольчі товари і сільськогосподарська сировина.

– Девіз «Споживати вітчизняне» в різних країнах усе частіше звучить як один з основних принципів виходу із кризи. Усім вже стало зрозуміло: без надійного базису, яким є сучасна, конкурентоспроможна економіка, жодна, навіть найрозвиненіша сфера послуг, не встоїть в умовах кризи і не забезпечить державі процвітання.

Для України ця проблема особливо актуальна, тому що імпортозалежність у нас останнім часом зростало дуже швидко.

Щоб зменшити негативний вплив з боку можливих економічних потрясінь у США, Україні необхідно нарощувати власне виробництво та скорочувати зовнішній борг. Чим і займається сьогодні уряд Миколи Азарова.

Найкращий рецепт, випробуваний в інших країнах, це активна орієнтація української економіки на внутрішній ринок. Тобто це зміна структури виробництва та орієнтування його на внутрішні потреби.

Наприклад, з 1990 року Бразилія здійснює серйозну реформу в агросекторі, і на сьогоднішній день вже має понад 95% своєї власної продукції на внутрішньому ринку, що суттєво зменшило її втрати ще під час світової кризи 2008 року.

За умови залучення значних інвестицій, нових сучасних технологій наша держава може стати одним з найбільших експортерів продовольства у світі. Це, за моїми підрахунками, може збільшити ВВП країни на 11 – 13 мільярдів доларів. І наповнити український ринок власними якісними продуктами харчування.

– Курс долара, його доля – ці теми сьогодні залишаються одними з найбільш обговорюваних…

– Курс долара зараз підтримується, переважно, за рахунок політичної та військової потужності США, яка останнім часом нехай поступово, але скорочується. Про це свідчать результати останніх військових кампаній, які не дозволили Штатам швидко досягати поставленої мети.

– Олександре Семеновичу, євро може стати серйозною альтернативою?

– Складно сказати. При тому, що лідери європейських країн вживають заходів до повнішої інтеграції, можливий розвал Єврозони поступово набуває усе реальніших рис. Тому слід подумати про диверсифікованість валютних резервів країни та максимальне виведення з них долара.

– Експерти все частіше говорять про прийдешній перерозподіл сил у світі на користь Сходу…

– Це пов’язано з постійним посиленням економічної ролі Китаю, який постраждав від кризи менше від усіх і на сьогодні перетворився на другу за величиною і першу за обсягами експорту економіку світу. Я наведу дуже цікаве висловлювання колишнього заступника міністра фінансів США Роджера Альтмана. Він сказав: «МВФ буде потрібно більше грошей, щоб допомагати потерпілим від кризи країнам. Ці гроші фонд може одержати лише від Китаю та країн Перської затоки, що посилить їхню роль у світі. Допоможе Піднебесній і те, що Європа та США знизять активність у зовнішньому світі, тому що повністю поринуть у розв’язанні внутрішніх проблем. «Велика вісімка» поповниться як мінімум КНР, оскільки розв’язувати світові проблеми без неї вже просто безглуздо. Але швидше за все світовий уряд буде засідати у форматі «двадцятки» – 19 найбільших економік світу плюс додатковий голос для Євросоюзу у цілому».

На мій погляд, саме цей прогноз найближчий до реальності.