ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Визволитель Хаджибея
10.09.2011 / Газета: Чорноморські новини / № 72(21232) / Тираж: 8525

«Білих плям» в минувшині нашого краю поменшало: з нагоди 217-ї річниці з дня заснування Одеси Науково-дослідницький інститут історії козацтва презентував монографію доктора історичних наук Тараса Гончарука «П. Калнишевський і Хаджибей (Одеса)».

Здавалося б, про останнього кошового отамана Запорозької Січі вже все досліджено й сказано. Історики пишуть про нього з кінця XVIII століття. Та життя його було настільки насиченим, що всієї правди й досі ніхто не знає. В історії нашого міста Петро Калнишевський відіграв неабияку роль: отаман отримав орден Андрія Первозванного за успішні бойові дії на чолі п’ятитисячного загону запорожців влітку 1770 року поблизу турецької фортеці Хаджибей (де сьогодні розташована Одеса). Саме про це — про зв’язок Петра Калнишевського й Одеси — йде мова у книзі одеського історика.

Написати на цю тему Тараса Гончарука спонукала дискусія, яка розгорілася в одеських медіа три роки тому. Тоді планувалося встановити пам’ятник Калнишевському навпроти будівлі обласної державної адміністрації, що викликало спротив й історичний кретинізм у представників «синьо-блакитних» ЗМІ. «Журналісти від політики» дійшли навіть до того, що почали заперечувати факт перебування кошового отамана в Причорноморському краї, приписувати йому в родичі тодішнього президента Віктора Ющенка. Мовляв, у Калнишевського був брат Нечипір Ющенко, козацький старшина з села Хоружівка — малої батьківщини Віктора Андрійовича, що дає підстави вважати наших сучасників звідтіля нащадками славетного козака…

Не зрозуміло тільки, як це впливає на історичний факт: Петро Калнишевський разом із Запорозьким військом воював з кримськими татарами і турками під час російсько-турецької війни 1768 — 1774 років та сприяв відвоюванню турецької фортеці Хаджибей Другою російською армією? Зокрема й Тарас Гончарук, зібравши по крихтах історичні документи, довів, що, перейшовши Тилігул та Куяльник, козаки захопили кілька сіл, спалили поселення Аджидер (Овідіополь), змусили турецький флот відійти звідти до Аккермана і після того взяли передмістя та форштадт Хаджибея, чим допомогли російським воякам захопити фортецю.

Виданню монографії сприяли голова Чорноморського гайдамацького з’єднання Сергій Гуцалюк та координатор громадської ініціативи «Оновлення країни» Валентин Наливайченко. Разом вони продовжують судитися з Одеською міською радою, рішенням якої у лютому цього року встановлення пам’ятника Петру Калнишевському було відмінено. Та віз, точніше — судовий позов, і нині там — у Приморському районному суді. На перше засідання суду представники міськради не з’явилися, друге заплановане на 22 вересня…

Чи встановлять пам’ятник славетному визволителю Хаджибея — фортеці-супутниці Одеси — невідомо, та в книгарні Українського дому Одеси можна придбати «нерукотворний пам’ятник» отаманові від Тараса Гончарука…

Олена МИЛОСЕРДНА.

Довідково. Петро Іванович Калнишевський (1690-1691 — 12 листопада 1803) — останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762 та 1765 — 1775 роках. Православний святий (вшановується як Петро Багатостраждальний). За доблесть у російсько-турецькій війні 1768 — 1774 років Військо Запорозьке дістало подяку від цариці. Під його керівництвом у 1770 році запорозькі козаки взяли штурмом місто Хаджибей (Одесу). Кошовий отаман став кавалером найвищого ордена Російської імперії — Андрія Первозванного, йому було присвоєно військовий чин генерал-лейтенанта.

Калнишевського було заарештовано у червні 1775 року і довічно заслано до Соловецького монастиря, де він і помер на 113-му році життя. Пам’ять праведного Петра Багатостраждального вшановується 14 (1) жовтня, у день Покрова Пресвятої Богородиці, покровительки Українського козацтва.

Автор: Олена МИЛОСЕРДНА


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.006
Перейти на повну версію сайту