Гірко спостерігати, як від нашестя гусениць американського білого метелика та каштанової мінуючої мілі гинуть вирощені з великими труднощами дерева, багаторічні насадження кущів, парки та лісосмуги. Понад 300 різновидам флори становлять реальну загрозу ці шкідники. Екологи вже давно забили тривогу: наша столиця може залишитися без свого символу — каштану. «Побиті» міллю ще стоять каштанові алеї і в Любашівці. А щороку цілі населені пункти піддаються атакам американського білого метелика. Нещодавно центральне телебачення демонструвало сюжет, як гусінь взяла в облогу місто Кіровоград і викликала паніку в його мешканців.

В Любашівському районі ситуація не така катастрофічна, проте «білокрилий ангел дядька Сема» поступово завойовує нові території. Як поінформувала начальниця Державної інспекції захисту рослин в Любашівському районі Людмила Гончарук, в Україні АБМ було вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області, а з 1966 року відбулося поступове розповсюдження його областями всієї країни. Поширюється шкідник транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів. Зафіксовано, що середня швидкість розповсюдження шкідника становить ЗО — 40 км на рік. Життя гусениць триває 35 — 45 діб, але за цей час вони встигають завдати непоправної шкоди рослинам. Серед садових дерев найбільш уразливі шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Гусінь повністю об'їдає листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їх ослаблення, в результаті чого знижується врожайність та захисна, декоративна, естетична функції насаджень, значно погіршуються умови існування нашої фауни.

Каштанова мінуюча моль — метелик невідомого походження, дуже плодючий шкідник гіркокаштанів. З квітня до серпня він дає три покоління. В результаті вже наприкінці літа каштани залишаються без листя. А з осіннім теплом найбільш пошкоджені міллю дерева знову починають цвісти...

В районі щороку розробляється програма з ліквідації та локалізації шкідливих організмів. У 2009 році з райбюджету було виділено лише 6 тисяч гривень, які сільськими радами були використані для боротьби з карантинним бур'яном — амброзією полинолистою.

Людмила Гончарук нагадала, що ще 10 років тому проблемі білого американського метелика надавалась належна увага, з державного бюджету виділялись кошти на обробіток багаторічних насаджень в селах. Хімобробіток насаджень проводили спеціальні загони. Контролювала роботу спецзагонів станція захисту рослин. Тепер, за попередніми підрахунками, для боротьби з АБМ необхідно 122 тисячі гривень. А на знищення амброзії -18 мільйонів гривень.

Не очікуючи грошей з державного бюджету на боротьбу з шкідником, деякі керівники господарств в поточному році за свій кошт провели захисний обробіток лісосмуг. Приміром, у ТОВ НВП «Агро-Ритм» ретельно обробили всі лісонасадження та узбіччя доріг на орендованих територіях. Щоб локалізувати розповсюдження АБМ, необхідно активізувати боротьбу з ним як аграріям, так і населенню. Та при діючих цінах на інсектициди без допомоги держави впоратися з цією бідою буде неможливо. Якщо врахувати, що, крім білого американського метелика, своєю зажерливістю не поступається йому і каштанова мінуюча міль, яка за останні три роки сильно пошкодила каштанові алеї в районі, то, на думку спеціалістів, потрібно застосувати дієві кроки для вирішення цієї злободенної проблеми, бо в майбутньому ми житимемо серед пустелі.