В Одесі відкрився представницький міжнародний екологічний форум «Зелена екологія. Зелені технології. Зелені інвестиції». Його організаторами виступили Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Міністерство екології та природних ресурсів України, облдержадміністрація та обласна рада, Національна академія наук України, Інститут проблем ринку та економіко­екологічних досліджень НАН України, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області.

Напередодні відкриття форуму, на прес­конференції, регіональний координатор Європейського офісу ЮНЕП Махір Алієв відзначив, що вперше в Європі ініціатором провадження серйозного наукового заходу, присвяченого пріоритетному розвитку зелених технологій, виступає не уряд країни, а місцева влада.

Тобто Одеський регіон знову йде попереду шляхом пошуку найефективніших енерго– та ресурсоощадних технологій, обговорення питань забезпечення населення безпечними продуктами харчування. І, враховуючи інтерес, який виявили вчені всієї країни до цієї події, можна не сумніватися: за нами підуть і інші регіони.

Махір Алієв акцентував увагу на тому, що різні управлінські рішення у більшості європейських країн сьогодні не ухвалюються без урахування екологічної складової. Нормою став екологічний аудит виробництв, результати якого стають надбанням широкої громадськості. Саме тому найрозвиненіші країни усе частіше намагаються розміщувати небезпечні підприємства подалі від своєї території. Загалом, люди поступово розуміють: крім глобальної економічної кризи, існує ще й криза виснаження природних ресурсів. Якщо її не подолати, економічні кризи в майбутньому будуть неминучими.

У привітальному слові заступника голови облдержадміністрації Олександра Маліна до учасників форуму пролунало чітке розуміння специфіки сучасної ситуації у світі. Саме тому в нашій області провадяться широкомасштабні роботи щодо використання брикетів з очерету як альтернативного палива, розробляються проекти генерації енергії при переробці намулових осадів, активно розвиваються вітро– та сонячна енергетика. Незабаром на території області з’являться житлові будинки, обладнані сонячними колекторами.

Заступник голови обласної ради Олексій Гончаренко підтримав свого колегу Олександра Маліна. Він говорив про те, що зелена економіка сприймається сьогодні як певна, дуже важлива філософія життя, у глобальному плані покликана це життя на нашій планеті зберегти. Тому такі важливі контакти вчених, що дозволяють врахувати усі вітчизняні та закордонні досягнення в сфері раціонального природокористування, оптимізації еколого­економічної системи як на державному, так і на регіональному рівні. Цей досвід повинен бути використаний при розробці регіональної цільової програми екологізації галузей економіки, спрямованої на впровадження чистіших технологій виробництва. Олексій Олексійович Гончаренко запевнив, що обласна рада готова всіляко підтримати підприємців, які будуть впроваджувати зелені технології: від використання енергії вітру до переробки агропромислових відходів у біопаливо.

Директор Інституту проблем ринку та економіко­екологічних досліджень НАН України, академік НАН України, доктор економічних наук, професор Борис Буркинський говорив про кластери з чистих технологій, які створили в Сумах, Полтаві, Київській області. Вони покликані підтримати тих, хто буде впроваджувати найпрогресивніші, дорогі технології виробництва. На жаль, наш регіон дуже багато втратив, зокрема, чудові підприємства, які виробляли найкраще дитяче харчування, – заводи дитячого харчування в Одесі та Балті. А ось нового не придбав. Тому зараз треба посилено наздоганяти Європу, яка пішла далеко вперед.

Так, Борис Володимирович розповів про подив його колег з Ізраїлю, які проїхали українськими берегами Дніпра, Дністра та Дунаю. Чому немає вітряків, чому не використовується енергія води? Це лише частина запитань, поставлених йому людьми, які давно звикли раціонально використовувати кожну краплю води та кожен сонячний промінчик.

Дуже емоційним вийшов виступ на форумі директора Інституту регіональних досліджень НАН України, доктора економічних наук, професора Василя Кравціва. Він нагадав, як за часів Радянського Союзу збирали відомих вчених з різних областей для обговорення того або іншого урядового документа, який готується до ухвалення. І до нього обов’язково додавався список розроблювачів. Сьогодні ж ухвалені програми невідомо з ким із наукової спільноти обговорюються і невідомо ким розробляються. На думку вченого, така ситуація в умовах кризи зовсім неприпустима. Тому що лише наука може підказати найефективніші шляхи оздоровлення економіки. Не погодитися з відомим вченим складно.