ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Зоопарк робить людей добрішими
08.10.2011 / Газета: Одесские известия / № 111(4238) / Тираж: 18937

Центральною темою прес­конференції, яку провів заступник директора КУ «Одеський державний зоопарк загальнодержавного значення» Борис Александров, стали приготування звіринця до зими.

Осінь для дирекції зоопарку почалася зі складання плану ремонтних робіт, утеплення вольєрів, зміцнення каркасів кліток. Завбачливість зобов'язує підготуватися до можливих сніжних завалів, відключень світла, обмерзання труб. Клопоту додає те, що установа досі не газифікована, – попри те, що розташована в центрі міста. Котел працює на вугіллі, його кидає лопатою грубник. Багатьом тваринам із майже півтора тисяч наявних тут особин потрібно забезпечити переведення з літнього утримання на зимове, змінити раціон.

– Інакше можливий падіж. А Одеський зоопарк звик пишатися рідкісними видами вихованців, – розповідає Б. Александров. – Наприклад, одержали леопардів. Тигрові Шерхану склала пару привезена тигриця. Молода подруга скрасить самітність самцеві блакитної антилопи­нільгау. Скоро мають з'явитися благородні кримські олені, лані. Звільнено місце для кенгуру.

Заступник директора за наукою Ігор Бєляков поінформував, що однією з основних функцій будь­якого зоопарку, зокрема й Одеського, є збереження генофонду тварин у світі зникаючої фауни. На жаль, оберігати рідкісних тварин доводиться від агресії людини. Так практично знищений полоз, що викликає страх через свою подібність із гадюкою. Мешканець старих парків, цвинтарів, берегових схилів, він виявився занесеним до Червоної книги України.

Другим екземпляром плазунів, що позували перед телеоб'єктивами, була гарна тропічна змійка, також зовсім нешкідлива для людей. Вона втекла з акватераріуму й півтора року жила на вільних хлібах. Її вже були списали як загиблу. Як вона пережила зиму, – загадка! Мабуть, у теплому слоновнику, харчуючись мишами. Утікачка навіть підросла на 12 см.

І. Бєляков заспокоїв усіх повідомленням, що отруйних змій у зоопарку не тримають. Але даний курйоз відкрив другий аспект діяльності подібних установ. Це – дослідницька робота, при якій відкривається багато біологічних таємниць. Уже здійснено проекти щодо відновлення поголів'я хижих птахів. Не дуже давно проведено експеримент, при якому на волю були випущені вирослі у вольєрах пугачі й соколи. Тепер вони обживають заповідний простір Дністровського національного парку. Багато нового можна буде довідатися про степових пернатих на осінньому фестивалі птахів, організованому дирекцією зоопарку.

Взята цією установою на себе культосвітня місія є ще однією, можливо, найгуманнішою її функцією.

– Спілкування із тваринами створює сприятливе емоційне тло. Люди стають добрішими на очах. Коли на недавній експозиції черепах їх дозволили брати в руки, діти були в захваті, – говорить І. Бєляков. – Зоопарк – він, насамперед, – для людей!

Це знімає всі питання, навіщо стільки старання та коштів вкладається в утримання одеського звіринця. Як повідомила зав­відділу зв'язків із громадськістю Анастасія Жупаненко, торік тут побувало 320 тисяч любителів природи. У серпні цього року їх було близько 80 тисяч. Це рекордний показник відвідуваності.

Від проведених масових заходів зоопарк має прибуток, але недостатній для самооплатності. Торік міський бюджет виділив 13 млн гривень. Оскільки держбюджет грошей не виділяє, ця сума виявилася малуватою. Особливо зараз, коли виділення під розширення зоопарку території трамвайного депо й частини Преображенського парку дозволили будувати плани розвитку до 2020 року.

Так, належить одержати дозвільні документи на створення повної колекції гербітофауни Одеської області з 12 видів земноводних і 10 видів рептилій. В інтер'єрі мають з'явитися бегемотник, нові крокодильник і мавп’ятник. Слонисі Венді тільки 33 роки. У такому репродуктивному віці гріх томити її саму. Європейські колеги можуть дати їй слона, але не в такий слоновник, як зараз. Тому потрібно будувати пристановище й для майбутньої слонячої родини. Можливо, знайдеться місцинка й для розміщення носорога. Особливість такого будівництва в тому, що фундамент вольєра не мусить бути глибший одного метра. Адже тут колись був цвинтар.

Сподіваймося, що до свого 90­річчя у 2012 році Одеський зоопарк стане кращим за колишній.

Автор: Владислав КІТІК, «Одеські вісті»


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.006
Перейти на повну версію сайту