29 червня 1994 року одинадцятьма країнами Дунайського басейну, в тому числі Україною, та Європейською Комісією було підписано Конвенцію щодо захисту річки Дунай. Згодом, 27 жовтня 1998-го, створено Міжнародну комісію із захисту річки Дунай (МКЗД) як виконавчий орган Конвенції щодо захисту Дунаю та міжнародну платформу для забезпечення співробітництва між країнами Дунайського басейну та іншими зацікавленими сторонами.

Варто підкреслити, що Україна була серед перших підписантів цієї конвенції, є членом МКЗД з 2003-го. Нинішнього року головування у цій міжнародній комісії вперше перейшло до нашої держави. Нагадаємо, урочиста передача головування у МКЗД за участю керівників міжнародних природоохоронних організацій та послів країн Дунайського басейну відбулася в січні у Віденському міжнародному центрі. Тоді секретар міністерства навколишнього середовища Словенії Мітя Брічелі, президент МКЗД в 2010 році, передав новому президенту комісії — послу з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Миколі Меленевському символічну пляшку з дунайською водою.

Наприкінці червня цього року громадська організація «Центр регіональних досліджень» розпочала проект «Активізація участі України у діяльності Міжнародної комісії із захисту річки Дунай», мета якого — посилення євроінтеграційних процесів у внутрішній і зовнішній полі­тиці нашої держави. Активізація участі України в діяльності МКЗД, експертна та інформаційна підтримка головування Києва в комісії сприятиме ефективному виконанню наших зобов’язань у рамках конвенції із захисту Дунаю. Саме за сприяння цього проекту в Одесі цими днями відбулася робоча зустріч президента МКЗД Миколи Меленевського та українських експертів — представників у цій комісії.

Під час «круглого столу» Микола Меленевський розповів, що впродовж головування України в дунайській комісії вже багато чого вдалося досягти. Зокрема, в квітні відбулася зустріч міністрів довкілля п’яти країн басейну річки Тиса. Тоді делегації Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, України та Європейської Комісії, а також представники міжнародних природоохоронних організацій уклали меморандум про порозуміння «Посилення співробітництва у басейні ріки Тиса у напрямку імплементації Плану інтегрованого управління басейном ріки Тиса з метою підтримки сталого розвитку регіону». За його словами, сьогодні провадиться робота щодо створення аналогічного плану для річок Прут і Сірет.

Ще однією знаковою подією в рамках головування України в МКЗД стало святкування Міжнародного дня Дунаю на витоку річки Чорна Тиса, в ході якого представники п’яти європейських країн басейну Тиси — Україна, Угорщина, Словаччина, Румунія та Сербія — встановили та урочисто презентували пам’ятні таблички. На них викарбувані такі наміри країн: «Об’єднаймо зусилля заради збереження Тиси», «Зробити так, щоб Тиса дарувала прозорі води Дунаю та Чорному морю», «Збережи Тису для майбутнього», «Спільно за Тису», «Тисо, твоя нестримна краса і велич — це спільне багатство п’яти країн».

У рамках головування України в Міжнародній комісії нещодавно про­йшло спільне обстеження дельти Дунаю, яке стало першим практичним кроком на шляху гармонізації систем моніторингу трьох країн — України, Румунії та Молдови, а саме збору та обміну інформацією про стан навколишнього середовища у суббасейні дельти Дунаю. Важливо, що результати обстеження будуть використані для підготовки аналітичного звіту про стан водних ресурсів дельти Дунаю, а це згідно з положеннями Водної рамкової директиви ЄС є першим етапом підготовки плану управління суббасейном дельти Дунаю.

Все це і ще багато іншого — позаду. Наразі, на думку присутніх на «круглому столі», важливо активізуватися і зробити максимум протягом останніх місяців головування України в МКЗД. Так, за словами керівника проекту «Активізація участі України у діяльності Міжнародної комісії із захисту річки Дунай» Ігоря Студенникова, активна діяльність України в комісії корисна в багатьох сенсах. Зокрема, співпраця з МКЗД сприяє просуванню нашої країни на шляху гармонізації її законодавства у сфері управління водними ресурсами з європейською нормативною базою, в тому числі запровадженню принципів Рамкової водної директиви ЄС, створюючи важливу передумову для прискорення підписання очікуваної угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

А ще завдяки роботі в комісії Україна може брати участь у системі багатостороннього міжнародного співробітництва щодо управління басейном річки Дунай, включаючи такі сфери, як охорона довкілля, покращення стану та якості водних ресурсів, управління ризиками повеней. Така скоординована співпраця між країнами Дунайського басейну в рамках МКЗД є одним з важливіших інструментів досягнення сталого розвитку в регіоні та піднесення добробуту людей у цій частині Європи. Крім того, завдяки членству наша країна є учасником таких важливих для безпеки і здоров’я населення ініціатив, як єдина система швидкого сповіщення про аварійні забруднення в басейні річки Дунай, яка працює 24 години на добу і дозволяє вчасно отримати інформацію про аварійні забруднення та вжити запобіжних заходів з метою захисту населення, водних об’єктів та об’єктів господарства від негативного впливу.

МКЗД, ґрунтуючись на Рамковій водній директиві ЄС, співпрацює ще із п’ятьма країнами Дунайського басейну — Італією, Швейцарією, Польщею, Албанією та Македонією, які не є сторонами Конвенції щодо захисту річки Дунай, а також 21 міжнародною організацією, що мають статус наглядачів, у тому числі Чорноморською комісією, Дунайською комісією, Дунайською туристичною комісією, Глобальним водним партнерством, Рамсарською конвенцією, Всесвітнім фондом дикої природи, Карпатською конвенцією та іншими. Таким чином членство України в МКЗД, особливо її головування в комісії, створює додаткові можливості для посилення співпраці нашої країни з цими країнами і міжнародними організаціями.

Під час зустрічі в Одесі експерти підкреслили, що сьогодні міжнародна комісія є одним з важливих інституційних елементів і дійовим інструментом просування співпраці між країнами Дунайського регіону, сприяючи, з-поміж іншого, поглибленню співробітництва та інтеграції між країнами — членами ЄС і країнами, які зараз крокують у бік ЄС. Діяльність України в МКЗД та ініціативи, започатковані нашою країною під час її головування в комісії, стимулюють посилення транскордонного співробітництва уздовж кордону між Україною та ЄС, а отже й зміцнюють євро­інтеграційний вектор зовнішньої полі­тики України.

Важливо, що багато напрямів Стратегії ЄС для Дунайського ре­гіону, які стосуються охорони довкілля, сталого управління водними ресурсами та покращення якості питної води в басейні річки Дунай, переважно базуються на роботі, що вже протягом тривалого часу проводиться під егідою МКЗД. Україна — це велика європейська держава, яка відіграє помітну роль в загальноєвропейських процесах, і її участь та головування в цій міжнародній організації у 2011 році можна вважати послідовними кроками в напрямку поліпшення та утвердження позитивного іміджу нашої країни в усьому світі.