Президія обговорює

Порядок денний майбутньої восьмої сесії та звіт про ефективність використання майна територіальних громад регіону – ось два питання, що розглядалися сьогодні на засіданні президії обласної ради.

Попередньо, сесійний порядок денний включає у себе 38 питань (хоча в разі якихось екстрених подій регламент допускає включення додаткових пунктів). Більшість запропонованих до розгляду тем не викликали у присутніх заперечень. Це стосувалося, наприклад, змін у лавах самого депутатського корпусу. Нагадаємо, на попередній сьомій сесії достроково і добровільно припинив свої повноваження депутат від СПУ Борис Музальов. Тепер же його колишнім колегам потрібно буде прийняти до лав облради наступного за списком від Соцпартії Сергія Бондарчука і провести невелику «рокіровку» у складі постійних комісій.

Не викликали нарікань і багато інших пунктів порядку денного: проект угоди про регіональний розвиток між Кабінетом Міністрів та Одеською облрадою, внесення змін до цільових програм «Милосердя у дії» та «Власний дім» тощо. Проте, засідання президії аж ніяк не можна було назвати безтурботним. Причому переважно завдяки зусиллям одного­єдиного депутата – Сергія Веселова («Батьківщина»). Не будемо гадати про причини такої активності, але за півтори години Сергій Робертович устиг покритикувати програми підтримки малого підприємництва та розвитку промисловості, Програму розвитку громадянського суспільства та концепцію створення індустріальних промислових парків. При цьому реакція колег­депутатів була досить неоднозначною. Від: «Він зриває засідання!» до «Має право як депутат» і «Припиніть красуватися перед телекамерами і ставте запитання по суті».

Втім, облишмо емоції і постараємося відтворити основні з аргументів, що прозвучали. Отже, питання № 7, про внесення змін до Програми підтримки малого підприємництва. За даними, наведеними Сергієм Робертовичем, за останній рік кількість малих підприємців в Україні скоротилася на 240 тисяч. Чи варто в такій ситуації витрачати 5 млн гривень з обласного бюджету на їх підтримку?

– Я не знаю, звідки ви взяли такі дані, – парирував начальник ДУ економіки облдержадміністрації Олег Муратов. – Говоритиму про цифри у нашій області. Кількість підприємців – фізосіб справді скоротилася, це пов'язано з новим Податковим кодексом. Є багато фізичних осіб, які колись давно були зареєстровані, потім припинили діяльність і не несли ніякої відповідальності за нездану звітність. Зараз же ситуація «де­юре» приводиться у відповідність з «де­факто». А от щодо підприємців – юридичних осіб, то їх кількість у регіоні стабільно зростає (на 300 – 400 на місяць). Запропоновані нами зміни стосуються цілої низки завдань, поставлених Президентом і урядом: поліпшення підприємницького клімату, створення єдиного центру адмінпослуг, вдосконалювання регуляторної політики тощо. Тому ми вважаємо за необхідне винести питання на розгляд сесії.

За підсумками голосування Сергій Робертович залишився у меншості, але це не перешкодило його подальшій активності. «Зрозумійте, ми тут просто вирішуємо, включати чи не включати питання до сесійного порядку денного, – не витримав головуючий на президії голова облради Микола Пундик . – Усі подробиці можна буде обговорити на засіданнях комісій – профільному та спільному». «А навіщо ж тоді запросили доповідачів?», – не погодився депутат і… запропонував зняти з розгляду сесії пункт № 13 – Про програму сприяння розвиткові громадянського суспільства в Одеській області. Бо вона, на його думку, призведе до «управління громадянським суспільством». «Виділятимуться покірні громадські організації, які слухаються владу, а таких непокірливих, як «Просвіта», виганятимуть з приміщень і таким чином змусять припинити діяльність», – заявив Сергій Робертович.

– З «Просвітою» ви навели невдалий приклад, – заперечив депутат Віктор Волков, який виступав із доповіддю за цією темою. – Там проблема полягала у боргах, і я підкреслюю, що це була господарська суперечка. Якщо ж Ви переходите на політику, то вчора члени «Просвіти» зустрічалися з Миколою Володимировичем Пундиком, їм було запропоновано декілька варіантів розв'яання проблеми. Назвіть мені хоч один пункт, який у нашій Програмі означає майбутню заангажованість якої­небудь громадської організації. Ви цього не доведете і мене не переконаєте…

– Припустімо, програму можна підтримати, але як бути з виконанням «соціального замовлення»? – почав переводити дебати у конструктивне русло позафракційний депутат Валерій Локайчук.

– 12 жовтня у Кабміні було ухвалено розпорядження, яке цілком розшифровує процедуру «соціального замовлення» організацій, – поінформував В. Волков. – Процедуру спростили, тому ми зможемо ефективно працювати з громадськими організаціями в цьому напрямі.

В остаточному підсумку члени президії висловилися за даний пункт. Але… Черговим каменем спотикання стала Концепція створення індустріальних парків, яку депутат Веселов у пориві емоцій назвав «мильною булькою і не більше того». Тут вже в опозицію стали і начальник обласного управління економіки Олег Муратов, і голова облради Микола Пундик, і його перший заступник Микола Тіндюк, і Наталя Чегодар – перший заступник голови облдержадміністрації, яка доти мовчала.

– Цей документ слід ухвалити з цілої низки причин, зокрема іміджевого характеру, – заявив Олег Муратов. – Адже потенційні інвестори, з якими ми ведемо переговори, хочуть знати, як область бачить розвиток індустріальних парків на своїй території.

– Нам про ці переговори нічого не відомо! – продовжив дискусію Веселов.

– Я один з тих людей, які займаються зараз досить великим інвестиційним проектом, – взяв слово Микола Пундик. – Повірте, він не стає надбанням гласності не з нашої вини, а на вимогу партнерів з іншого боку. І їх справді дуже цікавить питання: як далі розвиватимуться індустріальні парки у регіоні?

– Сьогодні ми розглядаємо загальну концепцію, а докладна програма із зазначенням деталей має стати вже наступним етапом, – підтримав тему Микола Тіндюк. – Інвестори цікавляться позицією влади, і ми повинні продемонструвати політику облради та облдержадміністрації у цьому питанні.

– Можливо, нам варто почекати, поки буде ухвалено Закон про індустріальні парки? – запропонував Валерій Локайчук. – Його проект поки що пройшов перше читання у парламенті…

– Я не говорю, що наш документ ідеальний, але у парламента і так зараз багато роботи, – висловив свою думку Олег Муратов. – Якщо ми у чомусь ідемо попереду – нічого страшного, можна буде внести зміни пізніше.

– Я висловлюся на елементарному побутовому рівні, – взяла слово Наталя Чегодар. – Щойно проходить зустріч з інвесторами, одразу ж у них виникає запитання: як ми бачимо розвиток області, які підприємства можна розмістити на території Іванівського, Роздільнянського, Овідіопольського або інших районів? І йдеться не тільки про іноземні інвестиції, але й про наші вітчизняні підприємства (наприклад, великі агрохолдинги, які шукають додаткових площ). Тому ця концепція необхідна уже зараз. А внести поправки можна буде і «за ситуацією».

Після таких довгих дебатів багатостраждальна концепція була все­таки схвалена, хоча депутат Веселов залишився при своїй думці. Заради справедливості, він був не єдиним, хто під час засідання висловлював якісь зауваження. У депутата Миколи Шутова були претензії щодо Стратегії економічного та соціального розвитку області, у В'ячеслава Страшиліна – пропозиції у зв'язку з критичною ситуацією на Куяльницькому лимані. Але у цих випадках спілкування проходило на порядок конструктивніше.

Завершивши, нарешті, обговорення сесійного порядку денного, члени президії ознайомилися зі звітом, який стосується ефективності використання майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад області. Слід зазначити, що цього року «майновим» управлінням облради були висунуті пропозиції щодо капітального ремонту об'єктів на суму понад 45 мільйонів гривень. На перше жовтня ці роботи профінансовані на 47%, але виконані вже на 75%. При цьому основний упор робився на установи, що належать до сфер освіти та охорони здоров'я. Зараз ведеться робота з формування переліку об'єктів, ремонт яких потребує залучення бюджетних коштів у 2012 році.

Марія ГРИГОР'ЄВА

Одеська область вирішує питання пільг для дітей війни

Обласна влада провела спеціальне засідання, на якому нагадала перевізникам Одеської області про надання права безплатного проїзду для пільгових категорій населення, зокрема – для дітей війни.

За словами заступника голови обласної ради Олексія Гончаренка, щодня обласна влада одержує скарги від дітей війни. Основна проблема – на автобусах деяких маршрутів людям відмовляють надавати безплатний проїзд.

– Ми реагуємо на ці скарги. Примушуємо перевізників звільняти та штрафувати несумлінних водіїв, – підкреслив Олексій Гончаренко.

При цьому самі перевізники з такими заходами згодні далеко не завжди, і говорять про юридичну колізію, яка дозволяє не надавати пільги для цієї категорії населення.

– Обласна рада направила запит до інституту держави та права ім. В.М. Корецького. Згідно з відповіддю – жодної колізії немає, і відмовити у праві безплатного проїзду перевізник не може, – відзначив заступник голови облради. – Тож проїзд у приміських маршрутках на відстані до 50 км, як, наприклад, маршрут Одеса – Іллічівськ, згідно із законодавством України, мусить бути безкоштовним для дітей війни.

У свою чергу, заступник губернатора Петро Хлицов відзначив, що обласна влада, у відповідь на розуміння і дотримання своїх обов'язків перевізниками, наступного року планує збільшити суму компенсацій на пільговий проїзд на 4 млн грн.

Що цікаво, у своїх виступах перевізники, хоча й скаржилися на брак коштів, однак усі визнали необхідність надання права безплатного проїзду дітям війни, причому як в автобусах загального режиму, так і в маршрутках.

Наш кор.