ІА «Контекст Причорномор'я»
Одеса  >  Моніторинги
Що ти зробив для природи?
25.10.2011 / Газета: Одесские известия / № 118(4245) / Тираж: 18937

Виявляється, саме так формулюється одне з питань, на яке повинен відповісти кожен повнолітній житель Швеції наприкінці року. І залежно від цього його або заохочують, або докоряють йому. Тобто та сама екологічна складова виховання людей у розвинених країнах має цілком реальне втілення: людина зобов'язана відзвітувати про зроблене.

Спробуймо розібратися, який стан справ із цим у нас.

Посадимо, що купиш

Таку просту пораду дав один з кандидатів у депутати місцевої ради своєму помічникові, який у цю мить був на ринку і купував саджанці дерев. Вони в межах розрекламованої передвиборної акції даного кандидата мали знайти постійне місце вкорінення на одному із прибережних схилів Одеси, щоб постаратися, як було заявлено самим ініціатором цього заходу, зупинити його сповзання в море.

Заради цікавості, приблизно через рік, вирішила подивитися, чи вижили саджанці. На жаль, побачила, що стирчать лише два­три самотні патички. Принцип «посадимо, що купиш» виявився для дерев згубним.

– Якщо говорити про зсувні схили, то дерева самі по собі їх не врятують, – говорить доцент кафедри ботаніки ОНУ ім. І.І. Мечникова, кандидат біологічних наук Володимир Немерцалов. – Потрібна ціла система протизсувних заходів. Це осушування, уположування схилів, намив пляжів, який не можна робити частіше одного разу на 10 років, щоб устигли відновитися морські мешканці. І садіння правильно добраних дерев та чагарників.

Треба сказати, що фахівці та звичайні жителі зовсім по­різному розуміють словосполучення «правильно добрані». Прості одесити, наприклад, дуже люблять акацію, завезену зі США. А фахівці радять віддавати перевагу місцевим видам – тополі (білій та чорній), вербам (білій, козячій, ламкій), дубу (єдиним його недоліком є повільний ріст), в'язу, ясену. Із чагарників – татарській жимолості, різним видам шипшини, тамариску, барбарису та глоду.

– Дуби, липи та ясені добре поєднуються зі злаковими та бобовими, – веде далі Володимир Немерцалов. – Найчастіше на газоні можна побачити висіяний ячмінь, а набагато краще використовувати для цього люцерну та конюшину. Бобові насичують ґрунт азотом, а злаки забезпечують щільну дернину, що погано руйнується. Крім утримання ґрунту, вони ще й перешкоджають проникненню бур'янів, зокрема, амброзії.

Гадаю, ці нехитрі рекомендації варто врахувати не лише при садінні дерев на схилах, але й при озелененні прибудинкових територій висоток. Адже там теж потрібні види найвитриваліші, найміцніші й такі, що швидко ростуть.

Кому просто поля фільтрації, а кому – рідний дім

Плани забудови полів фільтрації в Одесі викликають досить неоднозначну оцінку біологів. Як виявилося, ця територія є частиною екологічного коридору, яким пролітають птахи. Крім того, там живе багато комах і тварин, ростуть рідкісні рослини.

– Масштабні плани будівництва можуть порушити цей екологічний коридор, – говорить Володимир Немерцалов. – Мені більше імпонує підхід англійців. Під Лондоном теж є поля фільтрації. Але там їх перетворили на популярний туристичний об'єкт. Маси стічних вод ідуть на поля, щоб відстоятися. Тепло, виділюване в процесі гниття, акумулюється, направляється на підтримання протягом усьо­го року температури, прийнятної для росту посаджених терасами рослин, життя комах, птахів і тварин.

Виявляється, якщо сповідувати принцип урахування законів природи, а не підпорядкування її людині, вдається знаходити дивовижно прості, неординарні та ефективні підходи до вирішення нагромаджених проблем.

Гадаю, у нас поки що складно уявити собі розробку програми суцільного, а не безсистемного, точкового озеленення схилів. Тому кожен (депутат, громадська організація) і садить там усе, що вдається, а не те, що реально необхідно схилам. Та й поля фільтрації, які поступово підтоплюються підґрунтовими водами, що піднімаються, на більшості своєї території нагадують болото, а не унікальний міський об'єкт. Але згодом, коли все більше людей познайомляться з позитивним закордонним досвідом, екологічно правильні підходи почнуть заявляти про себе і в нас. І тоді птахам не доведеться змінювати шляхи перельотів, а схили не будуть строкатіти засохлими стовбурами невдало посаджених та забутих бути вчасно политими дерев.

Автор: Світлана КОМІСАРЕНКО


© 2005—2025 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2025 S&A design team / 0.016
Перейти на повну версію сайту