Минулого тижня Лиманський селищний голова В.Г. УСТЕНКО доповів на нараді в райдержадміністрації про стан справ у громаді. Наш кореспондент попросив Володимира Григоровича детальніше розповісти про те, що хвилює лиманців, чим займається голова, виконком, депутати, про їхню буденну роботу. Ось що він розповів:

- У райдержадміністрації я доповідав, перш за все, про те, чому зросла кількість скарг, що так обурює останнім часом людей. Найчастіше нарікають на високі комунальні тарифи. Рішення про їх зростання прийнято не за один день, і не мною одноосібно. Механізм утворення тарифів такий. Рік тому Кабмін прийняв рішення, згідно з яким розмір плати, скажімо, за воду встановлює національна комісія. Наш житлокомунгосп вирахував, що один «куб» води коштує 9,53 гривні. Затвердити цю цифру мала націонала комісія ЖКГ, але вона не взяла на себе таку відповідальність через низку причин і надала виконкомові тимчасове право затвердити тариф. Коли виконком затвердив, на нас посипалися скарги.

За воду треба платити. Скільки — це залежить від витрат. Вони ростуть. Наприклад, з'явилися нові платежі за так звані дозволи про спеціальне водокористування. Геологи виставили нам такий рахунок. За два дозвільні документи ми повинні заплатити 60 тисяч гривень. Половину ми вже внесли. А де взяти решту?

Повільно просувається кампанія з укладання договорів на використання води. Особливо в Рибальському. Хотілося б, щоб депутати місцевої групи, яку очолює О.і. Горобець, активніше працювали в своїх округах.

Додам до цього, що борги за електроенергію становлять 40 тисяч гривень. Якщо не розрахуємося найближчим часом, то вони відключать водокачки.

Окремо розкажу про справи в тепловому господарстві. Старого боргу за тепло станом на 20 жовтня поточного року маємо 442 тисячі гривень. Утворена робоча група, до якої входять галузеві фахівці, депутати, юрист. Вона оформляє позови на боржників. Документи направляються до суду. Той приймає наказ, який передають до виконавчої служби. Вона стягує і повертає належне, а також пеню на борг «Лиманське-теплокомуненерго». Наприклад, якщо хтось винний 500 гривень, то судовий виконавець описує на цю суму, передовсім, рухому власність — велосипед, телевізор, пальну машину тощо. Ясна річ, реалізує їх задешево, аби швидше отримати гроші. На 500 нараховує 100 гривень пені. Разом 600 гривень. Не виключено, що виконавча служба також нараховує на боржника ще свої витрати. Отже, краще не доводити справу до суду. У селищі є боржник, за яким 5200 гривень, їх ніхто не спише. Зауважу, якщо матимеш 9200 гривень боргу, то виконавча служба може виставити на продаж й квартиру. Не доведи Господи, як кажуть, але таке наше життя.

Мене критикували за те, що хочу об'єднати комунальні підприємства ЖКГ і «Теплокомуненерго» в одне. А ось дивлюсь, і Роздільна йде на таке об'єднання.

Я пояснюю свою позицію простими розрахунками. Економія на злитті двох контор в одну становить 250 тисяч гривень на рік. Це четверта частина запланованих прибутків. На жаль, не всі, на кого дуже сподівалися, формуючи бюджет поточного року, поповнюють загальну скарбницю селища. Не отримуємо належне від підприємства «Аеропорт «Лиманське», сільгоспто-вариства «Шлях Ілліча».

Агітувати за збільшення тарифів — невдячна робота. Але мушу відстоювати цю позицію селищної ради. Ще й ще раз повторюю, що тарифи давно відстали від реальних витрат. Платити треба, і платити більше, ніж раніше, бо такі ціни на послуги — реальні. Розумію, що безробіття, низькі зарплати душать нас. Зростаючі тарифи вигрібають з кишені останні копійки. Але який вихід з тупика? Де взяти кошти, якщо не розвивати підприємництво, не відновлювати виробництво в колишніх радгоспах, не вдихнути нове життя в комплекс, який знаходиться на території колишнього військового аеродрому?! Вдячний тим, хто наважується відкривати свою справу у селищі. Серед них й ділова жінка з Ку-чургану А.П. Куликова, яка взялася порядкувати на кладовищі, розв'язуючи задавнені проблеми цвинтаря, та інші. У наш час, коли люди закривають свій дрібний бізнес, гостро реагуючи на нові податкові вимоги, зробити такий крок — це досить сміливо. Головне — перспективно, бо врешті-решт працюємо на селище, в якому живемо.

Хочу подякувати за плідну роботу депутатам A.M. Михалюку, К.О. Феліг, О.О. Петрушину, керівникові теплового господарства М.А. Янчуку, директору центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Н.М. Корнєвій та багатьом іншим. Чекаю більшої активності від депутатів С.Н. Тимофеева (від вул. Чкалова), О.Д. Кириченка (від вул. Кірова). Вдячний депутатам не тільки за добросовісність, а й за те, що вперто стоять на своєму: Лиманське гідне кращої долі, адже за колоністів і при радянській владі у нас жилося добре.

Запрошую жителів Лиманського на загальні збори, які відбудуться 5 листопада, у суботу, о 15 годині, в Будинку культури військового містечка. Плануємо обговорити і прийняти зважене рішення щодо усіх наших проблем.

Записав Василь КОЛПАКОВ.

P.S. Коли матеріал був готовий до друку, в редакцію принесли скаргу, яку підписали чотири десятки жителів Рибальського, котрі мешкають на вулицях Кірова та Каліні-на. В ній, зокрема, написано (мовою оригіналу): «Жалоба. На администрацию поселка и на начальника коммунхоза О.В. Бондарь. Они самовольно решили поднять цену на воду от 4,60 грн до девяти гривен 53 копейки за 1 куб. м. Отключили воду питьевую из башни водонапорной и оставили 600 человек без воды... Говорят, пока не подпишите договор на воду по цене 9,53 грн, воду не включим. Почему мы должны страдать из-за их решений, ведь у нас у многих маленькие дети. Просим, помогите нам».