Депутати районної ради вкрай стурбовані екологічним станом території Нижнього Дністра, зокрема Карагольської затоки, що є складовою частиною Нижньодніпровського національного природного парку, у зв'язку з триваючим зливом неочищених стоків з очисних споруд м. Теплодар.

Мешканці будинків с. Надлиманське, прилеглих до місця зливу неочищених стоків, повідомляють про специфічний запах та характерний каламутний біло-блакитний колір води в зазначеній зоні. Хімічні та бактеріологічні дослідження стічної води свідчать про перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в декілька разів. «Цвітіння» води Дністровського лиману від надлишку біовідходів є вже звичним явищем.

Погіршення екологічної та епідеміологічної ситуації, пов'язане зі зливом неочищених стоків в лиман, несе реальну загрозу природі краю, здоров'ю жителів сіл Надлиманське, Миколаївка, Роксолани, Кароліно-Бугаз, смт. Овідіополь, а також численним відпочиваючим на узбережжі Чорного моря в літній період.

Карагольська затока — єдина в Європі екосистема, яка має неоціненне значення для збереження та відновлення біорозмаїття всієї дельти Дністра. На цій території ростуть рідкісні види рослин та водяться тварини, занесені до Червоної книги України. В Караголь- ській затоці природою створені оптимальні умови для проживання та розмноження багатьох диких тварин та птахів, в тому числі рідкісних, нересту риби та росту мальків. Саме тут в масовій кількості ховається риба в зимовий період.

Різке погіршення якості дністровської води, в тому числі і «завдяки» зливу неочищених стоків з очисних споруд м. Теплодар, суттєво позначилося на запасах основних промислових риб в лимані. Іхтіофауна за останніх 20 років скоротилася майже на ЗО видів. При цьому значно постраждали осетрові. Рідкісні чехонь і рибець, що потребують особливих умрв для нересту, назавжди зникли з дністровських глибин.

Подальше забруднення Карагольської затоки неочищеними стоками з очисних споруд м. Теплодар та невжиття сьогодні ефективних заходів щодо кардинального вирішення цієї проблеми загрожує незворотними змінами екологічного стану екосистеми Північної частини Дністровського лиману, яка є водно-болотними угіддями міжнародного значення.

Крім того, погіршення екологічного стану цього природного об'єкта призведе до порушення зобов'язань України по Рамсарській конвенції та зниження іміджу України на міжнародній арені з огляду на те, що питання збереження водно-болотних угідь заплановано розглянути на конференції сторін Рамсарської конвенції, яка відбудеться у червні 2012 року в Бухаресті.

Теплодарські очисні споруди, зведені для обслуговування атомної станції більше 20 років тому, не виконують свої функції вже впродовж останніх 10 років. Зусиллями керівництва району, м. Теплодар, депутатів районної ради та громадських природоохоронних організацій вдалося добитися проведення деяких ремонтних робіт на зазначених очисних спорудах восени 2010 року. Разом з тим, вжиті заходи на якість очистки води фактично не вплинули, оскільки очисні споруди практично не функціонують, очищення та знезараження води не проводиться, технологічне обладнання виведено з ладу.

Фахівці радять, що проблему зливу неочищених стоків з очисних споруд м. Теплодар в унікальну екосистему Карагольської затоки необхідно вирішувати не шляхом реконструкції діючих, а проектуванням та будівництвом більш оптимальних за параметрами та технологіями сучасних очисних споруд. Ми підтримуємо цю думку. Однак на реалізацію запропонованого необхідні значні фінансові витрати. Вважаємо, що з цього приводу слід звернутися за допомогою до Міністерства екології та природних ресурсів України, Кабінету Міністрів України.

Розраховуємо, що обласна державна адміністрація та депутати обласної ради не залишаться осторонь від вирішення зазначеної проблеми, реально оцінять існуючу загрозу екологічної катастрофи в Нижньому Дністрі та підтримають районну громаду щодо її прагнення добитися припинення негативного впливу господарської діяльності на природне середовище Дністровського лиману та відновлення безпечних умов для життя і здоров'я місцевого населення, збереження неповторних природних ресурсів нашого краю.