Голова Одеської обласної ради Микола Пундик під час традиційної прес­конференції відповів на запитання журналістів, що стосуються рішень, ухвалених на восьмій сесії облради.

– Миколо Володи­миро­вичу, прокоментуйте, будь ласка, рішення щодо договору з Кабміном.

– Рішення про підписання таких договорів з регіонами було ухвалено на державному рівні у 2007 році. На сьогоднішній день Кабмін підписав чотири таких договори. Ми станемо п’ятою областю. Документ передбачає спільне фінансування цілої низки програм з трьох напрямів. Насамперед, йдеться про соціальні проекти, будівництво дороги Рені – Одеса та багато іншого. Докладніше вивчити затверджений проект договору ви можете на сайті обласної ради, там зазначений перелік конкретних програм. На найближчі чотири роки сумарна цифра становить 3 мільярди 300 мільйонів гривень. З них 9% – це обласні бюджетні кошти. Решта – державні та залучені. Скажу лише, що за рівнем обсягу фінансування з тих договорів, які я бачив, лише в Харкові зафіксовано цифру 3,5 млрд гривень. У нас – 3,3 мільярда.

– Як будете реагувати на проблемну ситуацію з «Просвітою» та іншими громадськими організаціями?

– Я не бачу жодної проблеми. Я спеціально запросив інформацію. Той же «Колокол», який виступає проти надання приміщення «Просвіті», орендує за пільговою ціною майже 70% займаних ним приміщень у тому ж Палаці молоді. Якщо звернеться з таким проханням «Дозор», теж будемо розглядати питання, тим більше, що в нас відбулися структурні скорочення і можуть з’явитися вільні приміщення у тому ж Палаці молоді. Стосовно «Просвіти» – це громадська організація, якій цього року виповнюється 143 роки (я зараз говорю про організацію в цілому, а не про конкретних людей). Вона була до нас, є при нас і буде після нас. Маю я право її ліквідувати чи припиняти існування? Вважаю, що ні. Я вніс свою пропозицію, а вирішувати, звичайно, будуть депутати. «Просвіта» поки що нікуди ще не переїхала. Іде підготовча робота. Якщо організація погодиться із цією пропозицією, питання буде вирішуватися на одній з наступних сесій.

– Було ухвалено програму збереження Куяльницького лиману...

– Йдеться про стік Куяль­ницького лиману. Насправді, це невелика частина великої програми. Сподіваюся, що буде ухвалена державна програма щодо порятунку курорту Куяльник.

Останні 10 років Куяль­ницький лиман має сталу тенденцію до обміління. Це пов’язано з декількома чинниками, зокрема, з тим, що скоротився притік води, головним чином за рахунок спорудження дамб протягом усієї річки Куяльник. Ми повинні розібратися із цими дамбами. На сьогоднішній день я одержав інформацію, що з усіх дамб законно споруджена лише одна. Щодо інших лише розглядаються документи.

Я розумію, що люди будують ці дамби не від гарного життя, а щоб були поливні землі. Але ніхто ж ніколи не розраховував, яким має бути дзеркало водосховища для того, щоб можна було поливати ті або інші поля. Справді, за розрахунками наших вчених, 90% дзеркала цих штучних водойм на сьогоднішній день не використовується. Адже можна було будувати ці дамби, але встановлювати шлюзи, якісь водопереливні пристрої для того, щоб чіткіше регулювати скид води в Куяльник.

– Реалізація програми дає якісь повноваження на те, щоб розібратися з дамбами?

– Не лише дає повноваження, але й виділяє кошти на проектно­кошторисну та організаційну складову. Зокрема, на наступний рік передбачається фінансування за програмою – 1 мільйон гривень. А загалом, програма розрахована на 4 роки – до кінця нашої каденції. Якщо не помиляюся, там заплановано понад 24 міль­йони гривень.

– У програмі розвитку громадянського суспільства йдеться про створення єдиного інформаційного поля. Яким чином ви будете це робити і чи не будуть обійдені увагою нелояльні до влади організації?

– Це будемо робити не ми, це буде робити громадськість, комітет громадських організацій. Не думаю, що хтось буде обійдений увагою. Я не бачу жодних для цього передумов та побоювань.

– Розкажіть про механізм формування «народного бюджету». Чи не дублює він функції депутатів місцевих рад?

– Швидше не дублює, а підсилює депутатську діяльність. Тому що серед 1295 чоловік, які становлять організаційну структуру, що займається «Народним бюджетом», переважна більшість – це депутати місцевих рад та сільські голови (не всі вони є депутатами). Є й представники громадських організацій, зокрема, жіночих, ветеранських, активісти Партії регіонів. Усі вони займаються збиранням первинних анкет, з яких буде видно, здійснення яких проектів та програм люди вважають за необхідне у своїх населених пунктах.

– Крім представників ПР, чи запрошувалися до цієї ініціативи інші політичні партії?

– І губернатор, і я закликали до цього усю широку громадськість…

– Миколо Володими­ровичу, сьогодні ухвалено Стратегію розвитку Одеської області. Які її головні позитивні моменти, адже під час обговорення її критикували члени постійних комісій?

– І це правильно, що вона викликала критику. Однак, як відзначив доповідач з цього питання Олег Муратов, до розробки Стратегії залучалася наукова громадськість Одеси. Це дуже серйозна праця. Головне в цій Стратегії – це сам факт програмного формування розвитку регіону. Стратегія передбачає не «проїдання» бюджету, а спрямована на заробляння грошей для наповнення бюджету, вперше передбачається не розпорошування коштів, а визначення якихось стратегічних, глобальних напрямів розвитку.

– Закінчується перший рік роботи обласної ради цього скликання, і зараз депутати повинні подавати свої звіти. Планується якась нова форма, чи це буде стара система, коли депутати просто здавали письмові звіти до секретаріату, і їх практично не зачитували?

– Безумов­но, звіт кожного депутата передбачений, зокрема, і перед своїми виборцями. Звіти мажоритарників і депутатів, закріплених за тим або іншим районом, можуть проходити на сходах села або на районних сесіях. За формою ми ще подивимося. Але в грудні на одній із сесій буде, зокрема, і мій звіт про роботу.

– Миколо Володими­ровичу, залишився рік до виборів у Верховну Раду. Як Ви вважаєте, чи не вплине виборча кампанія на роботу обласної ради?

– Коли в другому та остаточному читанні буде ухвалено Закон про вибори, тоді ми зможемо говорити, що залишився рік. Тому що, за Конституцією, зміни до Закону про вибори ухвалюються не пізніше ніж за 12 місяців до самого процесу виборів. Але перше читання Закон пройшов, і, гадаю, що на цій сесії його затвердять. Щодо того, чи не вплине це на нашу роботу. Ми намагаємося все ж таки, щоб обласна рада не займалася політикою у чистому вигляді. Проте якісь політичні заяви від тих або інших політичних сил звучать, одну з них було озвучено й сьогодні. Я не бачу жодних проблем, політичні фракції, представлені в облраді, мають на це право. Але я, як голова, мої заступники, апарат обласної ради зроблять усе, щоб не політизувати сам процес роботи.

– Яким Ви бачите обласний бюджет Одеської області на 2012 рік?

– Бюд­жетний процес іде повним ходом, його розробка – це дуже важливе завдання облдержадміністрації. Але депутати не стоять осторонь. Хочу відзначити, що йде розвиток бюджету. За найпершими розрахунками, він буде більшим, ніж цього року.

– Які цілі та стратегія освоєння зовнішніх ринків виноробами Одеської області, виходячи із програми, ухваленої в цій галузі?

– Будь­яка стратегія відповідає на два запитання: де ми перебуваємо і чого ми хочемо. Де ми перебуваємо в галузі виноробства, відомо – ми маємо дуже гарні сорти винограду, досить прогресивні технології, відносно «розкручені» марки на ринках СНД і в нас, в Україні, але не на світовому рівні. Звичайно, ми прагнемо домогтися, щоб ми продавали з Одеської області до інших країн не лише виноматеріали, але й вино під відомими вам, а можливо, і новими, торговельними марками.

Ефективніше розв’язувати проблеми громад

Одразу ж після закінчення сесії обласної ради відбулася зустріч голови обласної ради Миколи Пундика з керівниками районів і міст Одещини. Під час зустрічі присутні одностайно проголосували за доцільність створення консультаційно­дорадчого органу – Координаційної ради при голові облради.

– Основна мета ради – підвищення рівня подальшої взаємодії органів місцевого самоврядування Одеської області, які безпосередньо представляють інтереси територіальних громад – сіл, селищ, міст – для ефективнішого вирішення актуальних питань місцевого та регіонального значення, – так охарактеризував новостворену структуру сам Микола Пундик.

На засіданні було затверджено склад та ухвалено положення про Координаційну раду. За словами Миколи Пундика, до складу ради увійшли мери міст обласного значення, голови районних рад, а також голова обласної ради, два його заступники та керівник апарату.

Людмила Воробйова