Небачену останнім часом єдність продемонстрували народні депутати четвергового вечора: 366 голосів «за» — і закон про вибори до Верховної Ради ухвалено. Затвердження нових правил ведення майбутньої боротьби за мандати стало нелегким компромісом меншості з більшістю. І все ж згоди таки дійшли. Якщо Президент погодиться на таку редакцію документа і не заветує творіння ВР, то наступні парламентські вибори в Україні пройдуть за змішаною системою (225 нар­депів обиратимемо за партійними списками, стільки ж — у мажоритарних округах). Ще дві особливості ухваленого закону: збільшення прохідного бар’єра до 5 відсотків та відмова від політичних блоків (учасниками перегонів можуть бути тільки партії).

«За» проголосували: 187 депутатів від ПР (проти — 0, утримався — 1, не голосували 4, відсутній 1); 62 — від Блоку Юлії Тимошенко (0, 3, 13 і 25, відповідно), 36 — від «НУ — НС» (4, 1, 7, 18); 24 — КПУ (0, 0, 1, 0); всі 20 — від Народної партії, 19 — «Реформи заради майбутнього» (0, 0, 1, 0); 18 — позафракційні (2, 0, 1, 2).

Політики по-різному оцінюють ухвалений закон від «перемоги» до «поразки», а на думку експертів, обрання нардепів за новими правилами не сприятиме підвищенню їх політичної відповідальності.

Ще за день до голосування опозиція оцінювала запропонований владою закон як «легалізацію фальси­фікацій, що мали місце під час місцевих виборів». Безпосередньо перед голосуванням опозиціонери, однак, пішли на значні поступки, коли стало зрозуміло, що більшість ніколи не погодиться на запровадження, скажімо, відкритих партійних списків. Єдине, що вдалося виторгувати опозиціонерам, — це корекція процедурних норм, зізналися представники парламентської меншості. «Ми вибрали з двох бід ту, що менша», — цитує «Німецька хвиля» депутата від фракції БЮТ — «Батьківщина» Кирила Куликова.

Представники більшості не приховували своїх намірів відсіяти потенційних супротивників ще на етапі подолання прохідного бар’єра. «В парламенті не повинно бути сотні партій», — заявив заступник голови фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко. В результаті, як сказав Deutsche Welle голова Комітету виборців України Олександр Черненко, закон вийшов на користь полі­тичних сил, які представлені у ВР. Експерт зазначив, що в законі збереглися такі суперечливі норми, як можливості для кандидатів балотуватися одночасно в окрузі та за партійним списком. «Так сталося тому, що ця норма вигідна і владі, й опозиції», — вважає Олександр Черненко.

Чимало незалежних оглядачів вважають визначену новим законом змішану пропорційно-мажоритарну систему поверненням у минуле. Так, на думку політолога Віктора Небоженка, збільшення прохідного бар’єра з трьох до п’яти відсотків та участь у виборах лише партій і ви­ключення з виборчого процесу полі­тичних блоків є заходами, які фактично консервують нинішній склад Верховної Ради. За його прогнозами, до нового парламенту пройдуть Партія регіонів, деморалізована після арешту Юлії Тимошенко «Батьківщина» та «керована опозиція» у вигляді «Фронту змін». Віктор Небоженко оцінює як «дуже складні» виборчі перспективи комуністів та партії «Свобода», оскільки, припускає, після запровадження п’ятивідсоткового бар’єра «спонсори цих партій втратять до них інтерес».

Голосування за закон про вибори народних депутатів у тому вигляді, в якому він був ухвалений у четвер, у фракції БЮТ — «Батьківщина» називають вимушеним кроком. «Це вимушений компроміс. Ми вибрали найкраще з того, що нам пропонувалося. Варіанти були або фальсифікація виборів, або максимально прозора виборча система», — цитує УНІАН народного депутата від цієї політичної сили Сергія Міщенка. За його словами, тепер опозиція має шанс поборотися в мажоритарних округах і навіть перемогти у них і сформувати більшість у наступному парламенті. На жаль, зауважив він, опозиції не вдалося відстояти норму про 3% прохідний бар’єр та норму про участь політичних блоків.

Про те, що новий закон дає шанс опозиції перемагати на майбутніх виборах, висловив думку ще один нардеп-бютівець Сергій Подгорний, який вважає, що опозиція у четвер отримала перемогу. За його словами, в ухваленому парламентом законі враховано умови опозиції та положення, які пройшли схвалення Венеціанської комісії. «Ми зробили максимально можливе, щоб вибори, заплановані на 2012 рік, відбулися демократично і прозоро», — заявив він, уточнивши, що опозиції вдалося добитися того, щоб в законі були чітко виписані такі спірні норми, як: кількість протоколів виборчих комісій, які, згідно з новим законом, будуть мати всі члени виборчих комісій; бюлетені матимуть нумерацію та відповідні ступені захисту; чітко прописані норми щодо формування ОВК тощо.

А от народний депутат Анатолій Гриценко вважає, що лідери опозиції у Верховній Раді змовилися з командою президента. «Результат, 366 — «за», вважаю не консенсусом, а скоріше змовою — між Банковою і вождями опозиції в Раді», — написав лідер партії «Громадянська позиція» у своєму блозі на «Українській правді». Він переконаний, що в умовах падіння рейтингу Партія регіонів сподівається на 225 мажоритарників, які будуть нібито «незалежними самовисуванцями», але по суті — прихованими «тушками».

Анатолія Гриценка обурило й те, що опозиціонери, делеговані до складу відповідної парламентської комісії, «здали принципові позиції» щодо збереження попереднього закону або впровадження відкритих партійних списків і «дуже швидко погодилися взяти за основу законопроект Банкової». На думку народного депутата, підтримавши підвищення прохідного бар’єра, «опозиція підіграла Банковій у її бажанні законсервувати нинішній склад парламенту». «Українці вкотре виставили себе ідіотами перед європейськими партнерами», — вважає Анатолій Гриценко, оскільки європейці, які проводили експертизи наших законів та проектів зазначали, що повернення до мажоритарної схеми виборів — крок назад від демократії, спрямований владою проти опозиції.

Поверненням у минуле називає ухвалений закон і заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера. «Україна повернулася до тих політичних реалій, коли вибори до парламенту проходили за так званою змішаною системою. І тут нічого нового порівняно з 1998 — 2002 роками», — сказав він в ефірі радіо «Свобода». При цьому додав: «В цілому до закону можна мати певні претензії. Але давайте не будемо забувати про те, що це є певний компроміс, продукт компромісу багатьох сил парламенту і що за нього проголосувало 366 депутатів — це понад 90 відсотків усього парламенту». А от підвищення прохідного бар’єра з трьох до п’яти відсотків він вважає «дискримінаційною нормою».

Тезу про те, що опозиція пішла на поступки владній більшості, цілком відкидає лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк, підкреслюючи, що із 21 пункту вимог, які поставили фракції «НУ — НС» та БЮТ — «Батьківщина», опозиція домоглася врахування 17 пунктів, а відтак, на думку Арсенія Яценюка, «доцільніше сказати, що парламентська більшість пішла на поступки цим фракціям». «Ми отримали можливість виграти парламентські вибори і забрали можливість у ПР через виборче законодавство фальсифікувати результати цих виборів. Ми отримали можливість об’єднатися і в 2012 році показати, що в Україні існує демократична більшість», — цитує лідера «Фронту змін» «ГолосUA».

За інформацією «Української правди», Арсеній Яценюк уже заявив про намір сформувати спільний («Фронт змін» та «Батьківщина») список кандидатів на мажоритарні округи. «Ми з наступного тижня будемо виписувати схему взаємодії опозиції на наступних виборах, починаючи з єдиного списку кандидатів на мажоритарні округи та спільного навчання членів виборчих комісій», — цитує «УП» Арсенія Яценюка.

А ще політик впевнений, що нинішня ситуація дає шанс опозиції об’єднатися.