…Ви б теж «застрягли» біля першої експозиції: чого тут тільки немає! Барила великі й маленькі, тяски, дробарки всіляких модифікацій і багато чого іншого, без чого не мислиме жодне бессарабське подвір'я. Представники фірми з гарною назвою «Каста виноробів» цілий день відповідають на запитання, якими їх засипають господарі та гості свята. Край винограду, край виноробів від діда­прадіда!..

Ми приїхали до Болграда на перший Винний фестиваль. До людей, які мов дитя плекають виноградну лозу, а по осені чаклують над «живою водою», що закипає в дубових бочках. Так, сьогодні болградські підприємці наважилися провести парад виноробів – а­ля «божолє нуво», всесвітньо відоме свято, яке щорічно в листопаді провадиться в старій французькій Бургундії. Але якщо винні провінції Франції (на одних широтах з якими, до речі, розташована Бессарабія) уже «розкрутили» свої бренди, то сонячні степи Українського Придунав’я залишаються терра інкогніта – невідомою землею, знайомою тільки втаємниченим.

Фіалка, що переходить у тонкий сап'ян…

Перш ніж у великій залі міського Будинку культури порадіти ра­зом з усіма шедеврам вірних слуг Діоніса – аматорів і професіоналів, піднімемося поверхом вище, де засідають корифеї виноробства Дмитро Сакали, Оксана Богданюк, Тетяна Острова, їхні колеги.

Ох, нелегка ця робота – дати оцінку 60­ти зразкам білих, червоних і кріплених вин! Адже вміст кожної пляшки заслуговує таких епітетів, якими… якими рідко нагороджують навіть нагарнішу жінку.

Василь Іванович Гулько, директор ТОВ «Діоніс», знаходить у кагорі «тони чорносливу, грибів, які на завершення змінює шоколад». А Борис Задніпряний, консультант із сучасних технологічних процесів виноробства ТОВ «Велес», знаходить у каберне «фіалку, що переходить у тонкий сап'ян». А скільки слів говориться білому кріпленому!

– Такого «сонця в келиху» немає ніде в Україні, – стверджує Микола Арнаут, інженер за якістю винопродукції, член президії Спілки підприємців «Моноліт».

Але його колега Віра Попаз, заступник директора за виробництвом ПП «Виноград­Агро­Кубей», все­таки знаходить ваду:

– Цей зразок «сонця в келиху» 2007 року змінив тон, світло трохи себе зжило. В ароматі я відчула мадеризацію, що мені дещо заважає, але загалом вино достойне!

І ось журі, пересилюючи себе, виділяє найкращі зразки (найкращих немає – усі вина чудові!), і голова комісії Валерій Абаджиєв резюмує:

– Очевидно, надалі треба провадити конкурс не за видами, а за найменуваннями вин, бо якщо говорити про червоні сухі, неможливо порівнювати «каберне», «мерло» і «сапіраві». Або, якщо ми дегустуємо кріплені вина, як можна ставити в один ряд його величність «кагор» та його світлійшість «сонце в келиху»?

Трохи пізніше Валерій Васи­ль­о­вич Абаджиєв скаже: «Я переконаний, що найкращий подарунок жінці – не квіти, а букет у келиху» і почастує нас таким ексклюзивним зразком, який навряд чи п'є королева Англії.

Каварма полетіла

до Цюріха

Але поспішімо туди, де грають гармошки та б'ють у барабани, де линуть дзвінкі пісні болгарською, гагаузькою, албанською мовами. Тут – не протовпитися.

– Напередодні фестивалю нам довелося відмовити в участі дуже багатьом виноробам, – ділиться голова Фонду підтримки підприємництва Болградського району Сергій Мойсеєнко. – Багато хто вагався й «дозрів» в останні дні. Очевидно, другий Винний фестиваль нам доведеться провадити на найбільшому майдані або на центральному бульварі – у нас немає залів, які зможуть умістити всіх виноробів, а тим більше гостей.

На перший фестиваль а­ля «божолє нуво» до Болграда прибула делегація з Болгарії й волонтери Корпусу Миру США в Україні. Але якщо перші дегустують як знавці, то другі – судячи з їхньої реакції – відкрили для себе в Болграді восьме диво світу. А коли іноземці дісталися до експозиції виноробів з Виноградного, вони скупили оптом усю закуску – каварму, яку приготував вівчар Микола Постолов. Наша національна страва наступного ж дня полетіла… до Цюріха.

Коли ж за кордон поллються наші вина? Не таємниця, що в Україні є заводи, які не закуповують жодного кілограма винограду, але випускають тисячі пляшок з гарними наліпками. Саме тому вино, а точніше його сурогат, не стає повсюдно культовим напоєм. Але ті, хто готує чесне вино (як то кажуть, «тільки для себе»), хто робить ставку на якість, на збут не скаржаться. Так, продукція ТОВ «Велес» (торговельна марка «Колоніст») уже скорила Англію й заходить на французький ринок. Виробництво розташоване біля Болграда в селі Криничному й опікується головою Асоціації «Українське бюро винограду і вина» Іваном Плачковим.

Відроджує колишню славу Бол­градський винзавод, заснований у 1900 році. Сьогодні це підприємство випускає 27 найменувань вин, і всі вони чудові – за підсумками першого Винного фестивалю в Болграді продукція цього заводу посіла найбільшу кількість призових місць.

Жителі та гості Болграда надовго затримуються біля зразків ТОВ «Елітвинпром» (Болградська філія Таїровського виробництва), ТОВ «Винхол Оксамитне» (с. Оксамитне Болградського району), ПП «Вино­град­Агро­Кубей» (с. Городнє – Чер­во­­ноармейське Болградського району). Зразки обговорюються в живому спілкуванні, винороби діляться своїми секретами.

Ексклюзивну продукцію презентує науково­виробнича фірма «Екофарм» – профілактичний еліксир від багатьох недуг за назвою «Вин­віта». «Винні вітаміни» витягуються з кісточок і шкірки винограду типу «каберне». Виробництво налагоджене і працює в Болграді – тут багато сировини.

Потенціал цього краю величезний: в одному лише Болградському районі діють 9 винзаводів. А скільки фермерів, що обробляють виноградники? Таких, як Іван Беров із села Баннівки і Михайло Фучеджи із Червоноармійського. А винороби­аматори? Що не подвір'я – то винороб, та який! Учасники фестивалю захоплюються продукцією Дмитра Зарицького і Олексія Кириленка з Баннівки, чудовими винами із приватних підвалів Валерія Жечева, Костянтина Младинова, Олександра Іванова, які приїхали із села Жовтневе. Єдина складність, на яку наштовхуються всі учасники дегустації, – треба «розрахувати сили».

Приїдуть туристи

на винні річки

з виноградними берегами

Отже, підприємницьке співтовариство «Моноліт», Фонд підтримки підприємництва вирішили відкрити для світу винну річку з виноградними берегами, яка протікає в Болградському районі, але на картах поки що не позначена.

– Ми зацікавлені в тому, щоб бессарабські бренди працювали на економіку нашого краю, сприяли залученню інвестицій, розширенню міжрегіональних і міжнародних зв'язків, – говорить голова Болградської райдержадміністрації Михайло Садаклієв. – Виноград і вино – візитна картка Бессарабії, і можливості, що випливають звідси, необхідно використовувати з максимальним КПД.

– Але ми не просто презентуємо свою продукцію – ми ставимо перед собою глобальніше завдання, – говорить член оргкомітету фестивалю, депутат райради, підприємець Володимир Алавацький. – Ми маємо намір виноробний потенціал перетворити на потенціал туристичний: зелений, етнографічний, винний туризм. Саме наші чудові вина можуть привабити туристів.

– А туризм дасть поштовх розвиткові малого і середнього бізнесу, економічному зростанню, що в остаточному підсумку виведе Болградський район із числа депресивних регіонів, – переконаний голова Президії Спілки підприємців Степан Бодлєєв.

Уже сьогодні, під час фестивалю, у його організаторів виникають нові ідеї. А що коли туристам дати можливість взяти участь у збиранні винограду, виготовленні вина, виробництві домашньої бринзи? А якщо почати дегустаційний процес із так званого семиденного вина й провадити його поетапно – аж до знайомства з ракією? А якщо запропонувати туристам сніданок в албанському селі, обід – у гагаузькому, а вечерю – у болгарському? Трохи зусиль – і земля почне обертатися навколо сонця в келиху!

P.S. Через кілька днів зателефонував Володя Алавацький і попросив висловити зауваження щодо першого Винного фестивалю. Що сказати? Досі шкодую, що не купила «каберне по­білому» з Городнього – ко­льору січневої ранкової зорі над степом. А «одеський чорний» фермера Михайла Фучеджи!.. Це ж екстракт землі! Якби на фестивалі була можливість «красиво загорнути із собою» і купити по 5 – 10 літрів – щоб друзів потім частувати... А друзі, до речі, образилися – чому вони не знали про фестиваль? Чому вгаяли таку подію? Реклама свята виноробів і упаковка бренду – успіх буде потрясний!