В Україні 18 морських торговельних портів загальною потужністю щодо перевалювання вантажів — понад 150 млн тонн. Найбільші з них – Южний, Одеський, Іллічівський, Миколаївський і Маріупольський. За підсумками дев’яти місяців 2011 року, перевалювання в українських портах склало 83,3 млн тонн.

Цими днями в залі засідань ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» пройшла прес­конференція народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та зв’язку Ю.Б. Крука. Темою прес­конференції стало обговорення ухваленого 3 листопада в другому читанні й загалом законопроекті № 0881 від 23 листопада 2007 року «Про морські порти». Юрій Борисович є автором даного Закону, і саме він представляв його у Верховній Раді в другому читанні.

По суті ухвалений закон дав старт реформі портової галузі. Він обговорювався в парламенті останні дев’ять років. Причому по­справжньому революційні норми — можливість приватизації, концесії та оренди портової інфраструктури — з’явилися в документі тільки при підготовці до другого читання (перше було у 2001 році). Зараз галузь регулюється Кодексом торговельного мореплавання від 1995 року й усі порти є держпідприємствами. Але після набрання законом чинності за державою залишаться тільки функції контролю безпеки судноплавства, які будуть здійснюватися капітаном і адміністрацією порту.

Ю.Б. Крук вважає, що ухвалення Закону «Про морські порти» обмежило можливість прийняття волюнтаристичних рішень начальниками портів. Законопроект також гарантує захист інвестицій. За словами Юрія Борисовича, запропонована законопроектом модель використовується в країнах ЄС і США.

Отже, цей Закон визначає правові, організаційні економічні та соціальні основи створення та розвитку морських портів, здійснення портової діяльності.

За державою зберігаються акваторії портів, стратегічні об’єкти, визначені законом і такі, що не підлягають приватизації, контроль і убезпечення судноплавства в акваторії порту тощо.

Порти залишаються державними, але стивідорні компанії, підприємства спільної діяльності одержать можливість здійснювати господарську діяльність на законодавчій основі.

Закон «Про морські порти» дає інвесторам нормативно­законодавче забезпечення концесії та приватизації в частині об’єктів портової структури і оформлення їх в оренду на законному рівні.

Для здійснення господарської діяльності, управління державним майном у порту, убезпечення судноплавства документом пропонується створити державну адміністрацію порту, яку очолюватиме начальник порту. Його призначає на посаду центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту на умовах контракту.

Капітанія порту виводиться з підпорядкування адміністрацій портів і замикається на центральному органі виконавчої влади з питань безпеки мореплавання.

Чинність закону не поширюється на пункти базування кораблів Військово­морських сил України, морської охорони Держприкордонслужби, а також пункти базування військово­морських кораблів інших держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Начальник ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» Ю.В. Фуртатов від імені всіх ізмаїльських портовиків подякував Юрієві Борисовичу за те, що Закон «Про морські порти» нарешті був ухвалений.

– Для нас, портовиків, дуже важливо, що тепер існуватимуть чіткі правила «гри». І, можливо, це порівняння прозвучить не зовсім коректно, але Закон «Про морські порти» став для нас ніби Біблією, – сказав Юрій В’ячеславович.

Слід зазначити, що на думку багатьох фахівців і, зокрема, виконавчого директора Асоціації портів України Віктора Борисенка, Закон «Про морські порти» повинен дати 1­1,2 млрд доларів додаткових інвестицій в інфраструктуру, що дозволить щорічно одержувати до 400 млн доларів додаткових податків від діяльності стивідорів на території портів, замість 50 – 60 млн доларів щорічних відрахувань державних портів сьогодні.