Відродження галузі – справа честі

Цукрова галузь Одещини одужує. Її відновлення розпочалося цього року з придбання інвесторами Заплазького цукрового заводу. У квітні з робочим візитом Любашівський район відвідав губернатор Едуард Матвійчук і, побувавши на заводі, підкреслив, що його відродження значно сприятиме піднесенню економіки та гармонійному розвитку сільського господарства. Адже кожне працююче підприємство – це робочі місця, гідна заробітна плата та вирішення низки соціальних питань.

– Тепер, коли завод має справ­жнього господаря, зацікавленого в ефективній роботі, ми створили економічні умови, які заохотили багатьох сільгоспвиробників вирощувати сировину, – сказав голова правління ТОВ «Заплазький цукровий завод» Петро Хоменко. – Будемо краще платити і будемо чесними з господарниками, щоб вони отримували не менше на буряках, ніж на вирощуванні зернових чи соняшнику.

Підприємство готове вкласти у відновлення посівних площ не менше 100 мільйонів гривень, і це не міф, а реальні плани нового власника цукрового заводу.

Щоб забезпечити сезон цукроваріння 2012 року сировиною у кількості 250 тисяч тонн, керівництво заводу продовжує укладати взаємовигідні угоди з сільгоспвиробниками на вирощування цукрових буряків. У розробленому фахівцями договорі враховано головні нюанси співпраці цукроварів і аграріїв. Зокрема, цукровики вже надають всебічну допомогу в організації виробництва солодких коренів від оранки до збирання.

Директор заводу Сергій Хо­менко до слів свого батька додав, що вже укладено письмові та усні угоди з сільгоспвиробниками північних районів Одещини, Миколаївської та Кіровоградської областей на вирощування цукрових буряків на площі 5 тисяч гектарів. У Любашівському районі відновлюватимуть буряківництво далекоглядні аграрії Анатолій Артеменко, Віктор Стоцький, Віктор Ляховецький, Андрій Високий та інші землероби, які відвели під цю культуру від 100 до 200 гектарів. У сусідньому Ананьївському районі має намір вирощувати цукровий буряк керівник ф/г «Новатор» Сергій Паровик. Задля стимулювання аграріїв багатьом з них видано аванс під глибоку оранку з розрахунку 1 тисяча гривень на гектар. Депутат Одеської обласної ради Анатолій Артеменко зазначив, що в проекті державного бюджету цього року планувалася допомога аграріям у розмірі 1000 гривень на гектар посіву цукрового буряку. Минулого року було обіцяно по 750 гривень, але їх було виплачено. Тому було б непогано, щоб запрацювала регіональна програма відродження «солодкої галузі» в нашому регіоні. Завдяки державному стимулюванню буряківництвом зацікавилося б іще більше фермерів і став би до ладу ще й Котовський цукровий завод...

А загалом інвестор задоволений співпрацею з обласним і районним керівництвом, з боку якого знайшов підтримку та порозуміння, та з аграріями, які йому повірили. Проте він не відкидає можливості, що для зацікавлення сільгоспвиробників буде підписано тристоронню угоду про співпрацю між виробником, переробником та владою.

Незважаючи на те, що Заплазь­кий цукровий завод не працював 4 роки, його виробничі підрозділи збережені майже повністю (приблизно на 85 відсотків). Після ремонту даху, що протікав, та залізничної колії розпочнеться його модернізація. Планується вкласти кілька мільйонів доларів інвестицій в сучасне обладнання, що оптимізує весь процес виробництва. Вже замовлено за кордоном новий прес для вижимки жому «СТОРТ» вартістю мільйон гривень. Одне з найважливіших завдань – нові теплові схеми та енергозберігаюче обладнання. Завдяки впровадженню сучасних технологій споживання природного газу зменшиться на 5­10 відсотків. Також буде модернізована система автоматичного управління технологічними процесами цукроваріння тощо. Це дасть змогу значно знизити собівартість солодкої продукції.

Сьогодні на заводі працює більше ста чоловік, в період переробки цукру­сирцю (планується отримати квоту у квітні наступного року) працюватиме півтисячі фахівців, а в сезон заготівлі та переробки цукрових коренів будуть працевлаштовані не менше 750 цукроварів.

Не стоятиме правління ТОВ «Заплазький цукровий завод» осторонь і від соціальних проблем смт Зеленогірське, тим більше що цукровий завод фактично знову стане головним бюджетоутворюючим підприємством селища цукроварів та району загалом. Голова правління Петро Хоменко має намір допомагати школі та дитсадку, а також відродити футбольну команду. А дізнавшись, що взимку через брак коштів не опалюється селищний Будинок культури, пообіцяв спонсорську допомогу. Також за кошти заводу вже частково реконструйовано будинок для приїжджих.

Зеленогірський селищний голова Анатолій Бевзенко переконаний, що відновлення роботи заводу вдихне життя у селище, зніме соціальну напругу, люди матимуть достойну роботу, не продаватимуть свої оселі і не полишатимуть насиджені місця в пошуках заробітку. Також завдяки податкам, що становлять значну частину місцевого бюджету, можна буде вирішити низку проблем, пов’язаних з благоустроєм територій.

Проте головне завдання, над яким нині посилено працюють цукровари, – це відродження цукроваріння в регіоні та виведення їхнього переробного підприємства на сучасний європейський рівень, покращення якості цукру й доведення його до загальновизнаних стандартів, аби зробити продукцію конкурентоспроможною в світі.

Заплазький цукровий завод належав до п’ятьох найкращих у Радянському Союзі. Він виробляв близько 30 тис. т цукру в сезон. Для його потреб саджався буряк на площі 10 тис. га. У 2008 році завод був оголошений банкрутом і як заставне майно перейшов у власність «Райффайзен Банк Аваль». 30 серпня у смт Зеленогірське відбувся аукціон з продажу ЗАТ «Заплазький цукровий завод». Початкова вартість складала 25,133 млн грн. В аукціоні взяло участь ТОВ «Автомобільна компанія «Автотрейд­Сервіс». Інших заявок на участь в аукціоні не надходило, і покупець придбав за початковою ціною торгів.

Юрій Федорчук, власкор «Одеських вістей», Любашівський район

Не похвали заради…

Щороку День працівників сільського господарства для арцизьких тру­дівників перетворюється на велике свято. Особливо дороге воно старій­шинам – колишнім керівникам гос­подарств, фахівцям, трудівникам полів та ферм. Свого часу завдяки їм район міцнів, розвивалася його економіка.

Нагородження почесними грамотами ветеранів було гідною оцінкою їхньо­го внеску у розвиток народного гос­подарства.

Як завжди коротким і душевним був виступ перед присутніми працівниками в залі районного Будинку культури першого заступника голови Арцизької райдержадміністрації Михайла Влада. Так, район свої лідерські позиції має намір міцно утримувати. Навіть незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови, цього року зібрано 175 тис. т зернових із середньою вро­жайністю 37,8 ц із га. Цей результат вищий за той, якого досягли, наприклад, хлібороби Тарутинського, Саратського, Татарбунарського районів. Михайло Влад зазначив, що далеко не кожний район має такий сильний кадровий потенціал аграріїв, і назвав імена шанованих у районі та області керівників багато господарств різних форм влас­ності – Івана Кістола, Афанасія Челака, Сергія Паращенка, Василя Братінова, Геннадія Позова та інших. Із вдячністю говорили учасники цієї зустрічі про істотну підтримку цього року обласної держадміністрації та облради. 2,5 млн грн було виділено на компенсацію вартості енергонасичених тракторів.

Сьогодні всі думки хліборобів про врожай 2012 року. У повному обсязі проведено сівбу озимих. І лише відсутність вологи в ґрунті не дозволяє одержати дружних сходів. Сьогоднішня ситуація складається поки що не на користь хлібороба, але арцизькі трудівники навіть із найскладнішого становища виходили завжди гідно.

Справи у тваринництві поки що не блискучі. Це, однак, не стосується агрофірми «Дністровська», яка утримує 10­тисячне свинопоголів'я. Нарощують його також Арцизька м'ясна компанія та фермерське господарство Віктора Топалова. В інших господарствах поголів'я свиней незначне. Багато зусиль треба докласти й до того, щоб кардинально змінити ситуацію з дійним стадом корів. На сьогодні 70 відсотків його припадає на приватний сектор. Чимало проблем і у вівчарстві. Причини нинішнього стану тваринництва відомі. Вони на цій зустрічі називалися – відсутність вагомої бюджетної підтримки для утримання та приросту худоби, дотацій за вирощену продукцію м'яса, молока, вовни. Поки що доводиться констатувати: тваринництво збиткове. Ось чому великі надії покладають на наступний, 2012 рік, оголошений урядом Роком тваринництва. Це означає, що галузь одержить солідну фінансову підтримку.

Трудівників сільського господарства району щиро привітали голова рай­держадміністрації Олександр Малєв та голова районної ради Іван Бузіян. Вони ж вручили численній групі керівників, фахівців, рядових трудівників полів та ферм почесні грамоти та цінні по­дарунки.

Із привітальним словом звернувся до присутніх депутат обласної ради Антон Кіссе. Він відзначив, що не лише в області, але й у країні важко знайти господарства, які б досягли показників агрофірми «Дністровська» під керівництвом Івана Кістола. На це господарство припадає 15 відсотків м'яса, виробленого в Одеській області. Так само успішно розвивається і фермерське господарство «Агрофірма «Бургуджи», очолюване керівником нової формації Сергієм Паращенком. Зупинившись на ситуації у тваринництві в цілому по області, Антон Кіссе сказав:

– Гадаю, що у 2012 році за участю, зокрема, і депутатів облради, які представляють Арцизький район, нам вдасться внести до бюджету відповідне фінансування на розвиток цієї галузі. Планується і фінансування, спрямоване на підтримку фермерів!

Антон Кіссе також відзначив, що молоді трудівники сільського господарства потребують створення умов для їхнього дозвілля. І це те питання, над яким треба працювати разом, спільно.

Виконуючи доручення голови обласної ради Миколи Пундика, Антон Кіссе вручив почесні грамоти обласної ради першому заступникові голови райдержадміністрації Ми­хайлу Владу та керівникам фермерських господарств Віктору Топалову і Сте­пану Карагяуру. Почесні грамоти вру­­чив також представник обласної держадміністрації Іван Крук. Заохочено близько 100 колективів, керівників, рядових трудівників, які працюють у різних сферах сільськогосподарського виробництва.

Таїсія Баранова, спецкор «Одеських вістей»

Яблуневі мрії

Засновник приватного підприємства «Комуна» Петро Матвійович Поперечний єдиний садівник в районі. Він вирощує елітні сорти яблунь, черешень, слив та вишень більш як на 100 гектарах і вбачає у цій справі великі перспективи. Тому яблуневим бізнесом зайняті всі члени родини: дружина Любов, сини і невістки. Прикметно, що господарство садівника Поперечного за динаміку зростання економічних показників і податкових відрахувань відзначено міжнародним економічним рейтингом «Ліга кращих 2010 року».

Працьовиті руки у колишньому колгоспному саду є де прикласти не лише членам родини, а й багатьом місцевим жителям. Також нинішнього року на базі садового господарства були організовані ще й оплачувані громадські роботи. 70 безробітних допомагали садоводу зі збором плодів та ягід, доглядали за фруктовими деревами і саджанцями.

Попри всі погодні перипетії садівник отримав непоганий врожай пізніх сортів яблук. Вони користуються великим попитом у споживачів.

Садівник не збирається зупинятися на досягнутому. Він мріє закласти ще один фруктовий сад. На його думку – це інвестиція, спрямована в майбутнє і дасть змогу створити нові робочі місця. У перспективі також відродження консервного заводу. Колись він був одним з кращих на Одещині, переробка дарів садів і городів є досить перспективною справою.