Вірять і завжди чекають

Антон Іванович Кіссе – людина, відома на Одещині як депутат обласної ради, президент Асоціації болгар України, президент асоціації спортивної боротьби в Одеському регіоні. При цьому кожен, хто хоча б раз звертався до нього, відзначає його щире прагнення допомогти. Залишається лише дивуватися, як у його пам’яті утримується така кількість імен людей, що звернулися до нього зі своїми найчастіше непростими проханнями. Ось чому кожній появі Антона Кіссе так раді в селах районів, які він курирує. Я бачила, як у Вознесенці Арцизького району до Антона Івановича підійшов сивоволосий чоловік тільки за тим, щоб щиро потиснути йому руку на подяку за слушні поради й готовність допомогти у вирішенні складних земельних питань. А у Височанському Тарутинського району мене дуже просила передати свою нескінченну подяку Кіссе жителька цього села Людмила Похило. Вона довго вагалася перш ніж звернутися до депутата обласної ради зі своїми переживаннями.

– Я здивувалася, – ділилася потім своїми враженнями про зустріч із Антоном Івановичем Людмила, – наскільки сердечно підійшов він до нашої проблеми.

У книзі обліку заяв від тих, хто побував на прийомі у депутата обласної ради, більшість позначок – про позитивне вирішення. Навмання набираю кілька телефонних номерів.

Людмила Ісаєва, учителька:

– У мене в класі чудові діти, але деякі – з важкою долею. Та ще й проблеми зі здоров’ям. В однієї учениці був сильний отит. Вона втрачала слух. А тут і інше лихо – помер батько, а мама – сердечниця. Як допомогти дівчинці? З тим до Антона Івановича й прийшли. Незабаром її поклали до дитячої клініки, лікували безкоштовно. Більше того, ще й самій Наташі грошей дали. Це дуже зворушливо. І Денисові з мого класу допоміг Антон Іванович. За його клопотанням хлопчик з малозабезпеченої родини відпочив в оздоровчому таборі у Болгарії.

Зінаїда Заїм, мати дочки­інваліда з дитинства:

– Спочатку мені було соромно йти до Антона Івановича зі своїми проблемами. Думалося, у нього стільки справ, а тут я зі своєю. Переконали ті, хто в нього на при­йомі вже побував. Я й пішла. Розповіла, що живемо вдвох з дочкою­інвалідом, чоловік загинув в аварії. На роботу піти не можу: фізичний стан дочки не дозволяє. Хоча сили духу в неї більше за мене. Не голодуємо. Але на вугілля грошей просто немає. З того мого візиту вже два роки поспіль вугілля нам завозять безкоштовно. Ми дуже вдячні Антону Івановичу за розуміння чужого болю й чуйне серце.

А ось до Марії Постолової я не додзвонилася. Розповіла про її ситуацію помічник­консультант депутата Ганна Степанівна Стоянова. Після смерті чоловіка на плечі Марії Постолової лягли турботи про старих батьків, брата­інваліда й трьох дочок. Старша після школи навчалася в Софійському університеті, але занедужала. Була потрібна термінова операція – трансплантація печінки. Найпершим на заклик матері про допомогу відгукнувся Антон Кіссе, виділивши солідну суму на лікування дівчинки.

Власне, чи не кожне звертання до депутата облради – це як остання надія на щасливе розв’язання проблеми. Не сьогодні, так завтра, післязавтра все неодмінно вирішиться позитивно. Бо своє слово їм дав Антон Кіссе. А слово в нього з ділом ніколи не розходиться.

Таїсія БАРАНОВА, спецкор «Одеських вістей», м. Арциз

Щоб розквітав рідний край

Жителі Ананьївського району великі надії покладають на депутата Одеської обласної ради Володимира Ген­надійовича Фадєєва. З перших днів виборчих перегонів і донині в місті Ананьєві постійно працює його громадська приймальня, яку відвідали кілька сотень громадян.

Щоденно сюди, як до останньої інстанції, поспішають з наболілим жителі міста і сіл ра­йону. За кожним зверненням стоять долі окремих громадян або проблеми всієї громади. Живий зв’язок депутата з виборцями здійснюється через помічника­консультанта Анастасію Дєдову, яка підтверджує, що жодне звертання громадян не залишається поза його увагою. Під час особистих прийомів до В. Фадєєва приходить 30 і більше відвідувачів. Більшість – з різними проханнями, а деякі – з щирою подякою за подану допомогу.

Особливо хвилює людей проблема працевлаштування, непорозуміння з банківськими кредитами, земельні питання, отримання матеріальної допомоги на лікування важкохворих дітей. З останнім проханням приходить дуже багато стурбованих батьків, і чимало з них отримали від Володимира Геннадійовича посильну фінансову підтримку. Зрозуміло, що всім він особисто не може допомогти, тому виступає з ініціативою створення благодійного фонду з метою об’єднання заможних земляків, щоб допомоги важкохворим дітям. Ідею свого колеги всебічно підтримують депутати облради Анатолій Артеменко і Олег Вахрушев, котрі курирують Любашівський район.

Чимало особистих питань успішно вирішені Володимиром Фадєєвим, а з числа загальнорайонних проблем, таких як завершення будівництва очисних споруд, відбудова приміщення дитячої спортивної школи, ліквідація складу отрутохімікатів у Коханівці, облаштування клубу в Долинському, газифікація сіл району, більшість перебувають під його невпинним контролем.

Голова районної ради Микола Олексійович Балан дуже задоволений плідною співпрацею з депутатом обласної ради Володимиром Геннадійовичем Фадєєвим і зауважує, що, відвідуючи дитсадки чи школи, він завжди приходить до дітей з подарунками та смачними гостинцями. Але головне, що у подальшому планує зробити депутат, – це відкрити завод побутової техніки, що значно підніме економіку району і зніме напругу на ринку праці. А загалом уродженець села Жеребкового у своїй депутатській діяльності прагне, щоб його рідний край лише розквітав, а в людей було менше проблем.

Юрій ФЕДОРЧУК, власкор «Одеських вістей», Ананьївський район

Виконати накази виборців – справа честі

Депутатський корпус Любашівської район­ної ради, очолюваний Євдокією Байдиш, намагається зробити все, аби життя людей покращилося не на словах, а на ділі. Велику увагу приділяють депутати виконанню наказів виборців і вважають це справою честі. Правда, невирішених питань, у першу чергу соціальних, вистачає, але депутати райради жодне з них не залишають поза своєю увагою.

Директор наглядової ради ЗАТ «Троїцький молочний завод», депутат райради Олександр Іванович Дімітров – один із сучасних і далекоглядних керівників, який переконаний, що, незважаючи на наявні проблеми та труднощі, все ж розпочався незворотний процес подолання та розв’язання низки соціальних питань. Так, на території Троїцької сільської ради (сільський голова Віктор Бондаренко) його діяльність пов’язують з відродженням та модернізацією переробної галузі, в результаті чого створено більше півсотні нових робочих місць. Адже головним наказом своїх виборців депутат­керівник Олександр Дімітров вважає зниження безробіття на селі. Щоб у подальшому вирішити цю глобальну проблему та забезпечити молзавод власною сировиною, у Троїцькому планується створення молочнотоварного комплексу на 1000 дійних корів загальною вартістю 114 млн грн. За рахунок залучених інвестицій та коштів обласного бюджету планується будівництво свинокомплексу на 30 тисяч голів із закінченим виробничим циклом та впровадженням біогазової установки на його території вартістю 80 млн грн. Таким чином десятки місцевих жителів матимуть роботу і достойну зарплатню, за рахунок додаткових коштів вирішуватимуться нагальні проблеми усієї громади.

Піклування про молоде покоління – ще один з наказів Олександра Івановича, і щомісяця він безвідмовно забезпечує високоякісною продукцією молзаводу (молоком, сиром та вершковим маслом) 77 вихованців Троїцької ЗОШ І ступеня – ДНЗ та 36 малюків дитсадка «Дзвіночок».

Юрій ФЕДОРОВ, Любашівський район

Надійно під двома крилами

Більш ніж вагомим був звіт депутата Тарутинської районної ради Івана Володимировича Беженара перед своїми виборцями – жителями села Височанського – про завершену роботу, плани, шляхи їх виконання.

Іван Володимирович народився у цьому ж селі. За фахом вчитель, він пройшов усі щаблі свого професійного зростання – до директора школи. Височанці завжди поважали його за віддану любов до свого села. Тому й обрали сільським головою. Роки 1990 – 1997 були дуже складними. Але саме тоді в селах Височанському та Аннівці, що теж належить до сільради, прокладається водопровід, ремонтуються дороги та Будинок культури у Височанському, клуб в Аннівці, приміщення школи початкових класів. Навіть проблему телефонізації обох сіл розв’язали.

Іван Володимирович це пояснює лише тим, що разом працювали сільрада, депутати, громада. Суттєво допомагали районна, обласна ради, бачачи таке піднесення активності та бажання людей.

Після цього кілька років був директором Височанської школи. Після призначення заступником голови Тарутинської райдерж­адміністрації курирував соціальні питання, освіту, охорону здоров’я, культуру.

Але усі ці роки, як депутат районної ради чотирьох скликань, Іван Володи­мирович сприяв виконанню завдань, які стояли та стоять перед школою. Виконуючи наказ виборців, Беженар домігся реорганізації її у школу III­IV ступенів. До цього учні змушені були чи то вступати кудись після 9­го класу, чи то навчатися в школах інших сіл.

– Для мене наказ виборців, – говорить Іван Володимирович, – закон, який я виконати зобов’язаний.

Так було і зі звертанням до нього, депутата районної ради, жителів Аннівки. Відсутність у селі дитячого садка ускладнювало життя жінок: працевлаштуватися вони не могли. Вже через місяць почалися роботи щодо реконструкції одного з будинків під дитячий садок. Паралельно ремонтувалося капітально і шкільне приміщення перших – третіх класів. Тоді на ці об’єкти з районного бюджету розвитку було виділено понад 250 тис. грн. То ж сьо­годні в Аннівці є затишний дитячий садок із внутрішнім туалетом, надійною системою опалення, сучасним харчоблоком.

Беженар наполягав на виділенні шкільного автобуса для підвезення старшокласників з Аннівки до Височанської школи, і проблема ця знята. Він же звертався з депутатським запитом щодо виділення коштів на водонапірні башти, і вони надійшли. А сьогодні триває робота над вирішенням питання про газифікацію села. Своє сприяння обіцяв депутат обласної ради Антон Іванович Кіссе. Це вселяє упевненість. Як говорить Олександр Васильович Гуцул, житель цього села і теж депутат районної ради, Антон Іванович дарма ніколи нічого не обіцяє. Завжди готовий долучитися до розв’язання проблеми села і сам Гуцул. Керівник надійного базового господарства ЗАТ «Зоря» завжди готовий допомогти.

Дуже добре сказала одна з височанських жінок:

– Нам надійно під двома потужними крилами, – маючи на увазі депутатів Івана Володимировича Беженара та Олександра Васильовича Гуцула.

Наш кор., с. Височанське, Тарутинський район

За сприяння депутата

У нинішніх складних економічних умовах діяльність органів місцевого самоврядування неможлива без всебічної підтримки небайдужих до проблем села людей, спонсорів та меценатів. Наше село Чорна – одне з найбільших, найперспективних та найкрасивіших сіл в районі – також не виняток. Щось вдається вирішувати власними силами з допомогою районної влади, а дещо перекладає на свої надійні плечі наш незмінний меценат, директор ПП «Шахта Довжанка», депутат Одеської обласної ради Григорій Данилович Череушенко. П’ятий рік, відколи мене обрано сільським головою, Григорій Данилович всебічно допомагає у виріщенні ряду соціально­економічних проблем та морально підтримує мене у всіх починаннях. Перше місце, отримане торік сільрадою в районному етапі конкурсу на кращий благоустрій територій, — це і його заслуга. За сприяння Г.Д. Череушенка була ліквідована десятирічна проблема щодо забезпечення якісною питною водою жителів 38 будинків. Коштом підприємства був прокладений 2,5­кілометровий водогін. А ремонт башти Рожновського дав змогу забезпечити водопостачанням оселі ще 16 пенсіонерів.

В полі зору депутата облради — старенькі, діти, інваліди, багатодітні родини. Він підтримує мешканців Чорнянського територіального центру для людей похилого віку, вихованців школи­інтернату. Г.Д. Череушенко подарував дитсадочку, де виховуються 42 малюки, телевізор, еклектроплиту, бойлер. Сприяє депутат і відродженню духовності на селі. З будівельного матеріалу, добутого довжанськими шахтарями, відбудовується церква Іоанна Богослова.

Є надія, що за сприяння нашого шанованого депутата Одеської обласної ради Г.Д. Череушенка та при підтримці обласного керівництва село газифікується, буде відремонтована окраса нашого краю — сільський Будинок культури, а там і до доріг дійде черга.

Лариса ОЖОГА, Чорнянський сільський голова, Красноокнянський район