Наприкінці жовтня сесія обласної ради затвердила Регіональну програму збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012 – 2016 роки. Тим самим був зроблений дуже важливий крок на шляху порятунку унікальної водойми. На її реалізацію передбачається спрямувати 27 мільйонів 300 тисяч гривень. Створено також басейнову раду під головуванням заступника губернатора Олександра Маліна. До складу ради увійшли працівники всіх зацікавлених сторін, представники громадськості, які, у межах своїх повноважень, будуть брати участь у реалізації Програми.

На сьогоднішній день стан Куяльницького лиману з високими лікувальними властивостями його грязей та ропи, унікальною флорою та фауною оцінюється як критичний. Об’єм води в лимані може досягати 370 мільйонів кубометрів. Але у 2009 році він склав усього 18,8 мільйона кубометрів – це практично у 20 разів менше за максимальні значення. Постійне підвищення солоності води загрожує втратою запасів унікальних лікувальних грязей, що не мають аналогів.

Що маємо

У 2010 році вченими Оде­ського екологічного університету під керівництвом його ректора, доктора фізико­математичних наук, депутата обласної ради Сергія Степаненка було виконано наукову роботу, результати якої лягли в основу підготовки програми.

– Є кілька основних причин, які призводять до пересихання річки Великий Куяльник та обміління Куяльницького лиману, – говорить заступник начальника управління природокористування апарату обласної ради Микола Дрьомов. – Протяжність річки Великий Куяльник становить 180 кілометрів, протікає вона територіями Котовського, Ананьївсько­го, Ширяївського та Іва­нівського районів. Річка має три притоки – річку Су­ха Журовка, балки Силівка та Кошкова. У басейні річки Великий Куяльник розташовано 77 населених пунктів. Протягом останніх 5 років спостерігається інтенсивне пересихання річки Великий Куяльник. За природними умовами під час дощу і танення снігу притоки повинні наповнюватися водою, яка потім потрапляє до Великого Куяльника та Куяльницького лиману. Однак русло, притоки, балки та яри зарегульовані штучними водоймами. Будувати їх почали колгоспи ще в 50­х роках минулого століття, переважно для поливу сільгоспугідь. Ця практика себе не дуже виправдала, аграрії почали від неї відмовлятися, але дамби (іноді висотою в 3 метри) і ставки залишилися. Таких штучних водойм нараховується 135. Їхній загальний обсяг становить 15,6 мільйона кубометрів, площа водної поверхні у випадках максимального наповнення – 6,26 квадратних кілометра. Вода в цих водоймах затримується, не доходячи до річки Великий Куяльник та Куяльницького лиману.

Другою причиною обміління лиману після зарегульованості стоку річки Великий Куяльник є незаконний видобуток піску. Він провадиться у дуже великих обсягах. Так, у селі Адамівці в Іванівському районі кар’єр займає вже кілька гектарів із глибиною виробітку від 2 до 5 метрів. Там утворюються невеличкі озера, у яких теж затримується вода.

Третя причина – це замулювання русла річки Великий Куяльник. У минулому столітті частину його намагалися переспрямувати. На знак протесту, якщо хочете, річка на цій ділянці пішла під землю. Лише очерети нагадують про те, де вона протікала раніше. Регіональною програмою передбачено виділити 7 мільйонів гривень на розчищення русла.

І, нарешті, четверта причина – берегом Великого Куяльника та у верхів’ях Куяльницького лиману землі розорані практично до урізу води. Як наслідок, під час дощу та в період танення снігу багато ґрунту з добривами потрапляє до річки, замулюючи її, а потім і до лиману.

Крок перший. Найважчий

– Основна мета Програми полягає у проведенні регіональної політики, спрямованої на збалансоване використання водних ресурсів та земель водного фонду в басейні Куяльницько­го лиману, забезпеченні відновлення ландшафтної та біологічної різноманітності річки Великий Куяльник, балок Довбока, Кубанка, Гільдендорфська, Корсунцівська та самого Куяльницького лиману, – далі розповідає Микола Дрьомов. – Для цього передбачено провести екологічну оцінку зарегульованості річок, розчистити їх русла, розробити проекти та установити в натурі водоохоронні та прибережні захисні смуги, оцінити стан гідротехнічних споруд (дамб, водовипусків, шлюзів) та ухвалити рішення щодо їх подальшої долі, визначити максимально припустимий рівень техногенного навантаження на річки та лиман, провести роз’яснювальну роботу з населенням про важливість створення Куяльницького національного природного парку.

Працівники Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області вже беруть участь у сходах жителів сіл, роз’яснюють особливості утворення національного парку та рівень його впливу на збереження і відновлення навколишньо­го природного середовища. Саме це допоможе чітко визначитися з тим, які види діяльності будуть дозволені поблизу річки та лиману, зупинити незаконні промисли, зокрема – видобуток піску, розорювання землі в межах прибережних захисних смуг. Боротися з розкрадачами та порушниками вже у зовсім іншому правовому полі зможе адміністрація національного парку. Але це жодним чином не стосується використання земель сільгосппризначення, що перебувають у власності наших громадян, які живуть у цьому регіоні. Наступним етапом повинна стати програма виведення із кризи та відновлення статусу великої оздоровниці – санаторію ім. М.І. Пирогова.

Оскільки масштаби завдань, які треба буде вирішити, великі, Регіональна програма збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману на 2012 – 2016 роки стане основою для розробки програми державної. Але перший, найважливіший крок, вже зробила місцева влада. Слово за жителями області, яким дуже хочеться сподіватися, небайдужа доля не просто унікальної водойми, а славної сторінки нашої історії, пов’язаної з роботою курорту європейського рівня – курорту Куяльник.