Вже не один рік стада диких свиней нівечать урожай кукурудзи і соняшнику на полях селянсько­фермерського господарства «Туманове». А цьогоріч вони взялися за посіви озимих культур.

– Ви лишень подивіться на цю напасть! – з болем говорить директор СФГ Надія Козак, вказуючи на сліди свинячого розгулу. – На цій площі ми посіяли елітне зерно сорту «Смуглянка», яке дало дружні сходи. Насіння привезли аж із Херсону, його вартість становить 3,5 тисячі гривень за тонну! Цього року ми витратили немало коштів на закупівлю пального, високоякісного насіння озимих культур, на поля внесли достатню кількість добрив, засобів захисту рослин. Але вже зараз бачимо, що очікуваного результату не отримаємо через нашестя диких кабанів, які вільно мігрують з лісу через посіви. Хто нам компенсуватиме втрати, і хто, врешті­решт, відповість за це неподобство?

Про свинячу напасть доводилося чути не один раз, та масштабність лиха для сільгоспвиробників вдалося оцінити лише тоді, коли побували на місці. Відверто скажу: це видовище не для людей зі слабкими нервами. Тим паче не для тих, хто працює на землі і знає справжню ціну шматка хліба. Не можна було без болю дивитися на зелений килим полів, краї яких мають характерний чорний колір. На цих витоптаних і переритих ділянках вже не буде урожаю, рослини, що тільки­но пробилися на світ, вже нічим не врятуєш.

За попередніми підрахунка­ми керівників господарства, на сьогодні вже знищено близько 20 відсотків майбутнього ужинку. Цієї осені кабани вперше завдали такої серйозної шкоди тендітним посівам озимої пшениці. Але ж попереду ще вся зима, тож невідомо, чи вдасться взагалі щось зібрати з посіяного.

У попередні роки свинячі стада добряче бавилися і харчувалися тільки на полях кукурудзи та соняшнику, що кожного року призводило до втрат майже 30% вирощеного урожаю. У зв’язку з цим в господарстві стали менше сіяти пізніх культур. Але ж як у такому разі дотримуватися сівозміни? Тим паче що при вирощуванні однієї лише пшениці чи ячменю нічого й говорити про фінансовий добробут господарства.

– Про біду, що кожного року трапляється на наших полях, знають працівники Павлівського лісового господарства, але реакції з їх боку – ніякої, – говорить Надія Семенівна Козак. – Лише розводять руками, мовляв, що ми можемо зробити? І взагалі, лісникам невідомо – чиї це кабани роблять шкоду: місцеві чи з Придністров’я. Зате коли єгері, не дай боже, почують постріл рушниці, то як на крилах прилітають за лічені хвилини. Бо стріляти в заповідній зоні заборонено! Виходить, що ми несемо кримінальну відповідальність за незаконний відстріл кабанів, а захистити свої права не можемо. Нічого не кажемо й людям, які довірили нам обробляти свої земельні наділи. Розраховуємося з ними регулярно і в повному обсязі – так, як передбачено договором оренди. Наші пайовики ж не винні, що ми не можемо позбутися тих кабанів...

До речі, свиняча напасть зав­дає клопоту не лише СФГ «Ту­манове», а й сусіднім фермерам – керівникам СФГ «Гонтарюк» та «Журавушка». Немало земель у цих господарствах також знаходяться в оточенні лісових насаджень, звідки без жодних проблем приходять десятки кабанів і нівечать урожай та посіви. Люди в розпачі. Не знайшовши виходу із ситуації, вони звернулися по допомогу до голови райдержадміністрації Павла Степановича Шестопа­люка. Комісія, створена з числа працівників управління агропромислового розвитку та Павлівської сільської ради, провела обстеження посі­вів. Фотомателіали та відповідні акти направлено на розгляд ке­рівництва Великомихайлівського держлісгоспу, до якого входить Павлівське лісництво. Також пакет необхідних документів відправлено до Одеського обласного управління лісового господарства. Крім того, директор товариства «Туманове» Надія Семенівна Козак звернулася у відповідні інстанції зі своїм депу­татським запитом. Одне сло­во, сільгоспвиробники разом з керів­никами району стукають у всі двері.

А поки минають строки розгляду звертань стосовно даної справи, стада диких свиней продовжують знищувати урожай озимих культур, залишаючи після себе лише чорний пар…