До редакції надійшло кілька листів із проханням читачів докладніше розповісти про підприємство «Данон», що відоме своїми кисломолочними продуктами, зокрема, йогуртом «Живинка». З допомогою прес­клубу «Україна­Форум» вдалося побувати в Херсоні, де розташований єдиний в Україні завод «Данон­Дніпро», що входить до числа із 184 заводів. Вони утворюють французький холдинг «Данон­-Юнімілк».

З економічної точки зору херсонське підприємство цікаве тим, що сумарний обсяг інвестицій, вкладених ним в індустрію України, склав 45 млн євро. PR& Gr­Директор «Данон Україна» Валерія Трифонова повідомила про намір компанії у найближчі 2­3 роки вкласти ще близько 30 мі­льйонів. Ці кошти призначені для реконструкції цехів та створення нових потужностей. А, можливо, і продукції.

Але й сьогоднішній асортимент традиційних молочних виробів користується сталим попитом українського споживача. Майже усі із найкращих брендів, таких, як «Актімель», «Живин­ка», «Растішка», «Даніссімо», «Простоквашино», «Тьома», «Біобаланс» та «Веселий пастушок» випускаються в Херсоні. «Данон» сконцентрований на бізнес­виробництві, що сприяє розвитку здоров’я. Це випуск свіжих молочних продуктів, медичне харчування, що призначене, наприклад, для людей, які потребують кальцію, для жінок, у яких з віком відбуваються гормональні зміни в організмі, знижує холестерин у крові. Це також дитяче харчування, яке охоче купують мами своїм малятам.

Який же шлях від корівки, – червоної степової породи до обід­нього стола? Про це розповідає директор з якості та харчової безпеки Тарас Пилипець. Молоко стікається в місткості­збірники підприємства приблизно від доїння 4,5 тис. корів, які пасуться на територіях шести областей. Найважливішим його показником є мікробіологічна чистота. Директор одразу ж спростував один з міфів про те, що завод приймає надої з антибіотиками, якими підліковували корів. При їх виявленні під час контролю бракується вся партія.

У цехи журналісти увійшли, надівши халати, бахили та шапочки. Вусатим довелося прикрити обличчя пов’язками, а жінкам – зняти прикраси. Чистота стерильна, як у хірургії. За словами Т. Пилипця, це захід захисту виробництва від сторонньої мікрофлори.

Спочатку – сепарація. Потім, ретельне перемішування – гомогенізація, де різне за жирністю та відсотком білків молоко робиться однорідним за текстурою. І пастеризація. По­перше, це забезпечує стабільно пізнаваний смак йогурту, сметани, вершків, а також їхню певну в’язкість. По­друге, у продукті не утворюється жирових згустків.

З цієї ж причини з них не можна збити масло, що стає новим приводом для фальсифікації. Але даний продукт, який виходить із конвеєра, і не призначений для цього. Натомість жирність та інші показники остаточного товару постійні. Так само жодної «хімії» немає в сухому молоці. Як говорить Тарас, це те ж саме молоко, але з його складу вилучена вода, якої зазвичай до 80%.

Далі – відвідування цеху, де від­­бувається сквашування. І, нарешті, фінальна стадія – фасування. На думку багатьох менеджерів, – найважливіша, оскільки від неї залежить термін придатності. Продовжуючи виступати в ролі викривача, Т. Пилипець називає невірну думку, що коротший встановлений заводом­виготівельником термін придатності, то вища гарантія, що продукт натуральний.

– Якраз малий термін свідчить про непевність виробника у відсутності мікробіологічних забруднень, – говорить він. – Той факт, що молокопродукти «Данон» зберігаються до 30 днів, говорить про їхню стабільність. Консервантів ми не вносимо. У цьому немає необхідності хоча б тому, що кисломолочні продукти є середовищем, яке саме забезпечує тривале зберігання. Не використовуємо ми й пальмової олії. Хоча багато компаній поєднують її з молоком.

До джерел виробництва журналістів повернула поїздка до кооперативу «Марфуша» у селі Новомиколаївці Скадовського району. Це один із 15 кооперативів, які постачають молоко на «Данон­Дніпро». Вони створені за підтримки компанії, але офіційно є самостійними юридичними особами, а по суті – добровільними об’єднаннями людей, здатних дати переробнику молока відмінну сировину.

Голова «Марфуші» Ганна Куценко назвала його так ім’ям своєї першої корови, надій якої був придбаний експедиторами підприємства. Спочатку збори були не більші 86 літрів за добу, але компанія однаково направляла до далекого села спецмашину із цистерною.

– Тепер, усього через 5 місяців, ми розширили стадо до 250 корів. Молочний «урожай», отриманий від них, перевищив 150 тонн, – говорить Г. Куценко. – До співпраці з компанією долучилося 55 сімей. Проблема виживання навчила селян давати якісну продукцію.

Можна сказати, злидні виростили національного виробника. Закупівельна ціна, яка, у середньому, склала в листопаді 3,5 гривні за один літр, дає можливість заробітку багатьом пенсіонерам. Компанія продає їм свої вироби за собівартістю, надає послуги щодо заготівлі корму, ветеринарного лікування, допомагає в розвитку пасовищ. І призначає бонуси за якість молока. Члени кооперативу недарма називають себе переможцями у боротьбі зі злиднями.

Зібране молоко дегустується як вино. Г. Куценко показує лабораторію, де на устаткуванні, постаченому «Данон», провадяться перевірки кожного відра та бідона перед здачею. Тут же холодильник, який забезпечує збереженість сировини.

Але головною перевагою кооперації є безкоштовне надання селянам племінних нетелів. А далі встановлюється принцип «передачі дару», відповідно до якого потрібно виростити іншу ялівку та передати іншій сім’ї.

Нарешті, є можливість позичати гроші в кредитній спілці під 9%. Кожному члену кооперативу можуть позичити до 10 тисяч гривень із умовою повернення протягом 2 років.

Компанію сьогодні непокоїть те, що Україна споживає мало молочних продуктів. Це може спричинити зниження виробництва, що, особливо на тлі високих цінових планок енергетичного ринку, призведе до неминучого подорожчання йогуртів. Вони й зараз недешеві. «Але – дуже якісні!» – стверджує «Данон».