Нинішньої осені в суббасейні дельти Дунаю вперше провадилася спільна масштабна дослідницька експедиція (JDDS), у якій брали участь вчені України, Молдови та Румунії.

Нинішня експедиція є одним з елементів проекту «Спільний екологічний моніторинг, оцінка та обмін інформацією для інте­грованого управління регіоном дельти Дунаю», який здійснює Міжнародна комісія щодо захисту річки Дунай.

– Ця робота дасть нам мож­ливість довідатися, наскільки здорова природа дельти Дунаю, дозволить значно поповнити інформацію про якісний та кількісний стан водних ресурсів і дасть точніше уявлення про вплив людської діяльності на навколишнє середовище, – відзначив виконавчий секретар Міжнародної комісії щодо захисту Дунаю пан Філіп Веллер. – Усі ці дані будуть використані при підготовці «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю».

Під час цієї експедиції експертам трьох країн вперше була надана можливість спільно займатися вимірами, доборами проб, а надалі, паралельно у своїх лабораторіях, досліджувати та аналізувати отримані дані. Таким чином, буде отримана реальна одноразова оцінка екологічного стану дельти Дунаю, щось на зразок величезного фотознімка цього унікального природного простору, на певний момент часу.

Експедиція стартувала з добо­ру проб у гирлі річки Прут. По­тім румунське судно «ROUA» та українське судно «Циклон» зустрілися біля ізмаїльського острова Чатал, де була наступна точка добору проб. Після цього судна разом спустилися по Кілійському рукаву, по якому проходить кордон між Україною та Румунією, до міста Вилкового.

Завершивши роботу на ділянці від м. Рені до глибоководного суднового ходу Бистре, експерти зустрілися в Тулчі. Звідси почалося обстеження румунської частини дельти Дунаю.

Відповідно до водної рамкової директиви ЄС, для одержання висновку про стан водного об'єкта повинні розглядатися всі компоненти, що впливають на його стан. Насамперед – це гідрохімічні та гідробіологічні показники, і, як доповнення цієї картини, – гідроморфологічна оцінка.

Саме гідробіологічні показ­ники є основними з погляду харак­те­ристики якості водних ресурсів та визначення еко­логічного статусу водних об'єктів. Це оцінка видового складу та кількості водних організмів (зообентосу, фітопланктону, фіто­бентосу, зоопланктону, мак­розо­обентосу) у річці та озерах.

В усіх 16 точках забору проб були проведені гідрохімічні дослідження, а в трьох з них – були взяті проби на наявність у воді особливо небезпечних забруднювачів. Ці дослідження дуже дорогі, і тому до списку досліджуваних речовин, насам­перед, були включені ті, які можуть бути присутніми у водах регіону та викликають особливу тривогу.

Гідроморфологічна оцінка стану русел, а також оцінка морфології заплав провадилася протягом усього маршруту.

Обстеження проходило в умовах низької водності. За обсягом води, яка пройшла по Дунаю, нинішній рік буде однозначно перевищуватися будь­яким іншим роком.

Під час експедиції бортові лабо­раторії одразу ж провадили аналізи цілої низки взятих проб. У той же час проби на пріоритетні речовини та важкі метали доста­влялися до лабораторій трьох країн.

Чи порівнянні результати їх­ніх досліджень? На це запитання можна буде відповісти, коли з'являться висновки лабораторних досліджень.

Нагадаємо читачам, що влітку 2007 року Міжнародна комісія щодо захисту Дунаю успішно здійснила «Joint Danube Survey 2» (JDS2) – друге міжнародне спільне обстеження річки Дунай на всій її протяжності від Німеччини до Чорного моря.

Про те, чи вдалося під час ниніш­ньої експедиції успішно за­сто­сувати схему обстеження, яка застосовувалася під час експедиції JDS2, нам розповів національний координатор проекту від України Олег Дьяков:

– У цілому, нашу програму ми засновували на підходах JDS2, хоча в нас і не було фінансової можливості реалізувати програму JDS2 у повному обсязі. Значно відрізнялася й сама програма моніторингу. У нашій програмі – 16 точок обстеження, а, наприклад, під час JDS2 лише шість із них були досліджені.

Учасники тристоронньої міжна­родної експедиції мали можливість заходити до внутрішніх заплавних озер дельти Дунаю різних при­родних типів, де експертами провадилися добори проб. Це та­кож відрізняє нинішню експе­дицію від JDS2, під час якої такі обстеження не провадилися.

Один з головних висновків, який можна зробити, – спільний моніторинг та дослідницька робота фахівців трьох країн ефективні і відкривають нові перспективи. Під час подальшої роботи над проектом буде також дана відповідь на запитання про порівнянність як результатів вимірів, так і мето­дологічних підходів, вико­ристовуваних у різних країнах, і будуть дані рекомендації щодо їхньої уніфікації в майбутньому.