Одеса

За новою технологією

Цими днями Одеський міський голова Олексій Костусєв взяв участь у запуску в роботу станції щодо знезаражування води «Котовська» після її технологічної модернізації.

Тепер замість хлору, який належить до речовин високого ступеня небезпеки, вода буде знезаражуватися гіпохлоритом натрію. На відміну від першого, другий – нетоксичний, виробляється безпосередньо на підприємстві й у потрібній кількості. При цьому він має відмінні знезаражуючі властивості.

– У грудні минулого року на водоочисній насосній станції «Головна» була впроваджена така ж технологія. Тепер населення Приморського, частини Київського й Малиновського районів споживає якіснішу воду. До кінця 2012 року всі одесити будуть одержувати у свої будинки таку ж Н2О, – відзначив Олексій Костусєв.

Гіпохлорит натрію виробляється з кухонної солі методом електролізу й через спеціальні насоси­дозатори подається на водопідготовку. Кількість речовини розраховується, виходячи з обсягів та якості води.

– Наше головне завдання – гарантувати споживачам безпеку та якість води, а поетапна відмова від використання рідкого хлору дозволяє підприємству витримувати найвищі стандарти, – відзначив директор філії «Інфоксводоканал» Олексій Леонов.

Ухвалене рішення щодо зміни технології знезаражування продиктоване насамперед метою поліпшення якості води та безпеки одеситів. За цією технологією сьогодні знезаражування води здійснюється у багатьох містах Європи і країн СНД.

Квартири на додаток до поліклініки

Новий поліклінічний корпус відкрито в Одеському шпиталі Південного регіонального управління Держприкордонслужби. З цим подарунком і прикордон­никам,і всім мешканцям Одеси персонал шпиталю привітав голова Державної прикордонної служби України Микола Литвин.

Рік і чотири місяці тому він заклав капсулу у підмурівок нового корпусу…

– Тепер, коли корпус побудовано, є можливість суттєво розширити амбулаторно­поліклінічну допомогу пацієнтам за рахунок найсучаснішого обладнання, яке спеціально буде придбано, – сказав керівник прикордонного відомства.

Виконана й інша обіцянка: про добудову до корпусу ще одного поверху, де облаштовано житло для медиків. М. Литвин вручив їм ключі від 7 службових квартир.

– Це стало можливим завдяки стовідсотковому фінансуванню, – додав він. – На будівельні роботи виділено майже 6 млн гривень. Соціальний захист наших співробітників і надалі лишатиметься одним з пріоритетів для керівництва Держприкордонслужби.

За останні 10 років співробітники Південного регіонального управління отримали понад 1500 квартир, з яких в Одеському гарнізоні – 569.

«Hyundai» – по бездоріжжю

В Одеському морському торговельному порту побувало чергове судно з партією автомобілів виробництва «Hyundai Motor Company».

Це 13­та за рахунком партія авто, прийнятих у 2011 році одеськими докерами. До кінця грудня очікується ще один захід автомобілевоза. Усього планується прийняти цього року понад 6 тисяч імпортних автомобілів. Це майже на тисячу більше, ніж у 2010 році.

Бійся студентів, які обіцяють роботу

Як повідомляє прес-служба МВС України, правоохоронці затримали 27-річного іноземця, студента Одеського політехнічного університету, який продавав одеситок у секс-рабство.

Під час розслідування встановлено, що у червні поточного року студент­іноземець вивіз до однієї зі східних країн жінок віком 27 – 30 років. А після прибуття туди продав їх сутенерам для роботи у сфері сексуальних послуг. Нині вирішується питання про повернення потерпілих додому.

Придунав’я

Є гроші, щоб приборкати річку

24 кілометри дамби і три шлюзи на Дунаї здано в експлуатацію.

Комісія у складі представників Головного управління МНС України в Одеській області, Ренійської райдержадміністрації та облводгоспу прийняли реконструйовану захисну дамбу. Вона починається від міста Рені. Униз за течією встановлено три шлюзи з великою пропускною здатністю: «Скунда», «105 км» і «Орловський». Останній був повністю зруйнований під час повені влітку 2010 року. Кілька ділянок дамби зміцнено, ґрунт ущільнено, покладено нові ізоляційні матеріали. У стадії завершення реконструкція шлюзу­регулятора на каналі «Желявський».

Вартість виконаних робіт склала 45 млн грн. На зміцнення дамби використано 450 000 куб. м ґрунту.

– Споруда виконана з розрахунками підняття води, що спостерігалося влітку 2010 року, – говорить начальник ГУ МНС України в Одеській області Володимир Боделан. – Але це тільки частина наміченої роботи щодо забезпечення захисту територій. Зараз непокоїть берег у районі Вилкового, що інтенсивно розмивається річкою. Лінія урізу там подекуди вже підходить близько до будинків.

У цілому ж мова йде про каскад гідроспоруд упродовж 225 кілометрів. На модернізацію захисної системи необхідно 364 млн гривень. Перший транш із фонду держбюджету виділений торік у розмірі 66,7 млн гривень. 8,5 млн гривень виділено у 2011 році.

Ізмаїл

Пішки містом…

Напередодні Нового року керівники міста зустрілися із представниками місцевих ЗМІ. Вони повідомили про початок дії проекту, який можна було б назвати «Пішки містом».

– На зустрічах із громадянами під час реалізації першого етапу проекту «Народний бюджет» були визначені центри соціального напруження, – пояснив міський голова Андрій Абрамченко, – і ми вирішили познайомитися з ними ближче.

А секретар міськради Євген Пундик уточнив, що відкривають список проблем бюджетоутворюючі підприємства морегосподарського комплексу (Ізмаїльський морський торговельний порт і Українське Дунайське пароплавство). У зв’язку із гранично низьким рівнем води в Дунаї виробничі процеси тут практично завмерли. Це одразу ж позначилося як на рівні заробітної плати, так і на обсягах відрахувань до міського бюджету.

Але зустріч міського керівництва була присвячена не УДП і порту, а ситуації на Ізмаїльському центральному ринку. Ось ним мер і секретар ради пройшлися пішки й поговорили як з торговцями, так і з адміністрацією підприємства. Як повідомив Є. Пундик, з нового року там планується початок робіт щодо благоустрою території.

Приводом для зустрічі перших осіб Ізмаїла з керівником підприємства Володимиром Мігелем стало очікуване підвищення орендної плати, а також низка проблем побутового рівня.

Кілійський район

Підписали меморандум

У той час як у столиці періодично «руйнують паркани», у Кілії існує практика тісної співпраці райдержадміністрації, районної ради із громадськими організаціями.

Цими днями голова районної державної адміністрації І. Поджаров, заступник голови Кілійської ра­йонної ради Л. Карастойка і голова Кілійської районної Спілки ветеранів Афганістану (воїнів­інтернаціоналістів) І. Бажак підписали меморандум про взаємну співпрацю. Його мета – збереження злагоди у суспільстві, забезпечення гідного рівня життя ветеранів війни, створення нормальних умов їхнього життєзабезпечення й шанобливого ставлення до них.

Розділи меморандуму передбачають забезпечення соціальних виплат відповідно до законодавства України на районному рівні з одного боку і продовження тісної взаємодії районної Спілки ветеранів Афганістану з райдержадміністрацією та районною радою – з другого.

Вручаючи в урочистих обставинах підписаний документ активу районної Спілки ветеранів Афганістану, голова РДА, депутат обласної ради Іван Поджаров відзначив, що ця подія – підсумок постійної взаємодії керівництва району зі Спілкою ветеранів Афганістану, яку буде продовжено й надалі.

Фрунзівський район

За перше місце – ліхтарі

Перехрестівська сільська рада цього року посіла перше місце в районному конкурсі з розвитку соціальної інфраструктури та благоустрою території. У вигляді приза керівник громади Василь Грекуляк отримав ліхтарі для вуличного освітлення на суму 5 тисяч гривень.

Нині тривають роботи з освітлення сільських вулиць. У селі Прим’єр їх вже виконано. Активну участь у цьо­му беруть депутати сільської ради Борис Мельцев та Марія Зестря. Не стоять осторонь і люди, яким не байдужі проблеми громади. Так, перехрестівець Петро Брачковський зварив десять кріплень для ліхтарів, а Олександр Левицький допоміг з їх встановленням.

Котовський район

Народний депутат у ролі святого Миколая

День святого Миколая приніс дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, а також тим, які виховуються в сім’ях опікунів та в прийомних сім’ях, веселе районне свято.

На урочисте дійство завітав сам «святий Миколай». А разом з ним прийшли діди Морози від громад і «Вірка Сердючка».

Діти взяли активну участь у конкурсах, іграх, самі були членами журі. Усі веселилися, співали і танцювали. У підсумку всі діти отримали солодощі.

Не оминуло свято і Борщівську школу­інтернат. На згадку про теплу зустріч вихованцям вручили солодкі подарунки. Щирі слова теплих побажань звучали з вуст гостей інтернату. Варто зазначити, що створення належних умов навчання та виховання, матеріально­технічного забезпечення закладу перебувають на постійному контро­лі голови райдержадміністрації Володимира Синька.

Присутніх на святі привітала перший заступник голови райдержадміністрації Ірина Скуділо.

Спонсором проведення новорічних свят у районі і водночас «святим Миколаєм», став народний депутат України Леонід Клімов.

Балтський район

Доброчинна акція має продовження

Пройшли зустрічі членів благодійного фонду «Благо-Даріння» (голова Людмила Бабанська) з батьками та дітьми з малозабезпечених сімей.

– Завдяки його роботі є можливість надавати допомогу тим, хто сьогодні цього потребує. Останнім часом проведено чимало добрих справ, ініційованих цією організацією. Але найбільшим її досягненням є те, що вдалося достукатись до сердець людей. Адже маємо приклади, коли представники бізнесу не тільки Балтського, а й інших районів, долучаються до роботи фонду, – сказав на одній із зустрічей голова райдержадміністрації, депутат обласної ради Василь Бабанський.

На святкових заходах діти отримують верхній зимовий одяг та взуття, інші подарунки. Іх вітають голова райради Валерій Желіховський, Балтський міський голова Сергій Мазур та депутат Одеської обласної ради Сергій Іванніков.

Представники «Благо­Даріння» також передали дітям з малозабезпечених сімей подарунки від котовських підприємців.

Людмила Бабанська акцентувала на тому, що акція «Готуймо дітей до школи» мала продовження в іншій – «Чужої біди не буває».

Інформаційну добірку підготували:

В. Козюра, В. Кітік, Л. Мельничук,С. Дідковський, Є. Маслов, А. Бондарева, О. Харченко, Л. Кузьменко

До уваги депутатів

Одеської обласної ради VІ скликання

28 грудня 2011 року, о 10 годині, в сесійній залі обласної ради (м. Одеса, просп. Шев­ченка, 4, 3­й поверх) від­будеться пленарне засідання десятої сесії обласної ради шостого скликання.

Для розгляду на пленарному засіданні десятої сесії обласної ради шостого скликання рекомендовані питання:

– про внесення змін до рішення обласної ради від 30 грудня 2010 року № 53­VІ «Про обласний бюджет Одеської області на 2011 рік»;

– про обласний бюджет Одеської області на 2012 рік;

– інші питання.

Одеська обласна рада

«Хліборобу» – 80!

Сьогодні, 24 грудня, районній газеті «Хлібороб» виповнюється 80 років. Упродовж цього солід­ного відрізку часу, газетярі не­втомно фіксували етапи іс­торії нашого суспільства. Це за­свід­чують і назви газети: «Біль­шо­вик Любашівщини» та «Зоря ко­мунізму». Останні півстоліття друковане видання, – орган Любашівської районної ради, – носить символічну назву – «Хлібороб». Як селяни засівають ниву зерном, так і колектив ре­дакції засіває сторінки свого часопису правдивим словом.

У непростому 1931 році вийшов перший номер газети «Більшовик Любашівщини». На превеликий жаль, прізвище першого редактора призабулося. В Одеській національній науковій бібліотеці імені Горького збереглися лише примірники, починаючи з 1948 року, тому до нас дійшли імена повоєнних редакторів: Миколи Фрадіна, Івана Кудрі, Павла Глезні. Потім успішно газетою керували Микола Ізбаш, Валерій М’ятович, Валентина Циганок. Останні сімнадцять років на цьому відповідальному посту трудиться Анастасія Леонідівна Олійник, – яка віддала журналістці сорок літ. Талановитий організатор газетної справи та енергійний громадський діяч (Анастасія Леонідівна – депутат районної ради), вона зуміла перетворити ра­йонку на сучасне ілюстроване видання, що стало справжнім літописом краю, потрібним людям. Його сторінки двічі на тиждень «хліборобці» наповнюють важливими і цікавими подіями, розповідають про успіхи, долі людські, розмірковують про високе і не забувають про буденне, щоразу повертаючись спогадами у минуле і не розлучаючись з мріями про майбутнє. Тому для багатьох жителів району газета стала справжнім другом і порадником. І, хто б що не говорив, тираж газети залишається тим критерієм, за яким читачі оцінюють роботу газетярів. А він у «Хлібороба» на сьогодні – понад 4,8 тис. примірників, що дуже відповідально для любашівських журналістів, які творять одне з наймасовіших районних видань нашої області. Тож творчому колективу газети – редактору Анастасії Олійник, її заступнику Тетяні Підгорній та завідувачам відділів Ігорю Олійнику та Юрію Федорчуку, які пов’язали свою долю з журналістикою, – розслаблятися не доводиться. Перебуваючи у вирі подій, як кажуть, на вістрі часу, вони завжди у творчому пошуку, намагаються зробити газету цікавою, популярною. А допомагають їм у спільній справі дизайнер Микола Олійник, коректор Тетяна Федорчук, оператор комп’ютерного набору Тетяна Дмитришина, головний бухгалтер Інна Добровольська.

Залишається їм лише побажати найголовнішого – здоров’я, натхнення, успіхів, віри у себе і своє видання.

Юрій Федоров, Любашівський район

P.S. «Одеські вісті» вітають дружну творчу сім’ю «Хлібороба» з ювілеєм та бажають і надалі бути на бистрині життя, приваблювати дедалі більше читачів.