Грифи «ДСК» (для службового користування) на генеральних планах міст Одеської області обмежують доступ жителів до інформації про їхнє місто, про його зелені зони й екологічний стан територій, позбавляють можливості контролювати незаконні забудови.

Як бути у такій ситуації? Шляхи виходу шукали учасники обговорення, що відбулося 20 грудня в облдержадміністрації. До розмови долучилися експерти з питань містобудування, представники органів місцевої влади й громадськості. Ініціаторами заходу виступив Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ), організаційну підтримку надав обласний осередок ГО «Демо­кратичний альянс».

Жваве обговорення проблеми в Одесі вкотре довело, що відповідальність за зняття обмежувальних грифів із генпланів органи місцевого врядування покладають на міністерства й СБУ та чекають від них відповідних правових документів. Таку позицію озвучив Марат Касімов, заступник начальника управління архітектури й містобудування Одеської міськради. Адже саме на основі переліків службової інформації, які формуються міністерствами, на генплани й накладаються обмежувальні грифи. Разом з тим, загрифовані документи надходять до міських рад уже від розробників документації, проектних інститутів. Одеська міська рада зверталася до інституту проектування міст «Діпромісто» з проханням пояснити, яким чином можна уникнути повного втаємничення нового генплану Одеси. Відповіді поки що нема і, ймовірно, по суті не буде, адже проектні інститути не є органами виконавчої влади й не регулюють ці питання, лише користуються міністерськими інструкціями.

Під час зустрічі експерти СЦГІ презентували результати моніторингового дослідження доступності для громадян генпланів міст України. Воно проводилося в 196 містах з населенням понад 25000, а також у курортних містах з листопада 2009 року по січень 2011-го. За цей час СЦГІ надіслав офіційні запити до рад цих міст з проханням надати копію картографічної складової генерального плану та інформацію про текстову частину документа.

Генеральний план населеного пункту — це найважливіший документ у сфері містобудування. Він затвер­джується органами місцевого самоврядування й визначає розвиток міста на найближчу перспективу. Відповідно до Конституції України, органи місцевого самоврядування представляють відповідну територіальну громаду, а відтак мають здійснювати свої функції від її імені та винятково в її інтересах. Проте жодне з охоплених моніторингом міст не запропонувало для ознайомлення якісну та повноцін­ну копію генплану або його картогра­фічної складової.

5 із 196 міст (Калуш, Моршин, Хмільник, Щолкіне, Південноукраїнськ) надіслали копії лише основних креслень власних генпланів.

115 із 196 рад міських населених пунктів офіційно або в інший, переважно не правовий, спосіб відмовили в доступі до генеральних планів.

49 із 196 міських рад, тобто 25% охоплених моніторингом населених пунктів, або взагалі не надали відповідей на інформаційні запити, або надіслали листи, що не містять фактичних відповідей на поставлені запитання. Подібні відповіді організатори дослідження розцінили як фактичну відмову в доступі до запитуваної містобудівної документації.

Жодне місто Одеської області не надало у відповідь на інформаційний запит копій Генерального плану.

Генплан Білгорода-Дністровського — під грифом «таємно». Щоб озна­йомитися з генеральними планами Ізмаїла й Іллічівська, міські ради пропонують зайти до них особисто. Місто Южне відповіді на інформаційний запит центру не надало, проте присутній на зустрічі в Одесі представник екологічного клубу «ЕОЛ» Валерій Хмельницький з Южного запевнив, що особисто зайшов до головного архітектора й мав можливість ознайомитися з документом.

— Допоміжним методом досягнення відкритості основної містобудівної документації має бути активізація населення й формування полі­тичної волі, — запропонував співавтор моніторингового звіту Богдан Бондаренко. — Бажання тисяч людей побачити Генеральний план спонукатиме міську владу активніше вирішувати ситуацію самостійно чи звертаючись до уряду.

Застосування грифу «ДСК» суперечить Конституції і є незаконним. Цей гриф обмежує право громадян на доступ до інформації, яке, згідно з Конституцією України, може бути обмежене лише законами України. Тоді як використання грифу «ДСК» регулюється постановою Кабінету Міністрів.

Серед інших популярних відмов, якими користуються органи місцевого самоврядування, вказувалися такі: відсутність технічних можливостей для копіювання карт, їх великий обсяг, зношеність генеральних планів, відсутність коштів у міської ради, не передбачення відповідних витрат у міському бюджеті тощо. Усі ці відмови також є незаконними.

Практика втаємничення генпланів суперечить численним нормам законодавства, зокрема законам «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про доступ до публічної інформації», які вимагають від органів місцевого самоврядування оприлюднити генеральні плани в мережі інтернет на веб-сайтах міських рад.

За останні півтора року Східноукраїнський центр громадських ініціатив надіслав інформаційні запити щодо досліджуваної проблеми до 26 управлінь СБУ, 18 проектувальних інститутів і до профільних міністерств. Було також надіслано скарги до 147 міських, районних, міжрайонних й обласних прокуратур на дії міських рад, які незаконно відмовили СЦГІ в доступі до містобудівної документації. Із відповідей на листи зрозу­міло, що більшість посадових осіб вважають практику засекречення генпланів такою, що не суперечить законам України.

— Складається враження, що ми досі живемо в часи залізної завіси, — каже Володимир Щербаченко. — Проте тепер чиновники протиправно приховують від громадян суспільно важливу інформацію про їхні міста, прикриваючись грифами «ДСК» і «таємно». Тому ми вимагаємо від Кабінету Міністрів провести широкі публічні обговорення цього питання.