Земельна реформа та відродження села – питання, що не сходять із порядку денного багатьох нарад, проведених в Арцизькій райдержадміністрації на сесіях, семінарах районної ради. Про особливості й динаміку реформування земельних відносин ми розмовляємо з начальником відділу Держкомзему в Арцизькому районі Людмилою МЯГЧЕНКО.

– Людмило Анатоліївно, сьогодні, мабуть, уже можна говорити про земельну реформу в контексті її наближення до завершення. Проте багато питань виникло на останньому засіданні громадської та політичної рад при голові райдержадміністрації після того, як Ви повели мову про актуальність відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення як заключного етапу процесу реформування земельних відносин. Чим це викликано?

– Занепокоєність людей можна зрозуміти. Адже тему порушено глобальну. Але не всі ще усвідомлюють, що зволікання з реформуванням навіть на дні й години посилює процес деградації українського села. Суть земельної реформи полягає не тільки у визначенні правил купівлі та продажу землі сільськогосподарського призначення. Головна мета – відродити село, агропромисловий комплекс, високоефективно використовувати всі землі. Сумно, але факт: щороку з карти України зникає до 30 сіл! Звідси головне завдання, над виконанням якого працює і влада нашого району, – підняти малий та середній сільськогосподарський бізнес, неодмінно залучити до ньо­го молодь, створити нові робочі місця, не допустити обезземелення селян. Саме це й було відображено в новій редакції ра­йонної програми «Регулювання земельних відносин щодо забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель на 2010 – 2015 роки». Серед намічених заходів у ній передбачено землевпорядні роботи зі встановлення кордонів населених пунктів, розробку проектів землевпорядження щодо розмежування земель державної та комунальної власності на територіях населених пунктів і поза ними, щодо інвентаризації земель та інші.

– Але це ж величезний прошарок роботи. Щоб виконати її, мабуть, і десяти років не вистачить.

– Десяти не вистачить. Тому розроблена схема землевпорядження в Арцизькому ра­йоні й розрахована на 15 років. Передбачено – що дуже важливо – і комплекс вимог та обмежень, дотримання яких є обов'язковим для всіх суб'єктів земельних відносин при здійсненні ними господарської діяльності.

– А в межах згаданої районної програми, що вже виконано в 2010­2011 роках? І за чий рахунок?

– Хочу особливо наголосити, що нам не вперше підставляє своє надійне плече область. Коштом обласного бюджету розроблено проект землевпорядження. Це забезпечило, наприклад, еколого­економічне обґрунтування сівозміни й упорядкування угідь ДП «Дослідне господарство ім. М.І. Кутузова» на території Прямобалківської сільської ради. У розробці – такі ж проекти, замовлені за власні кошти агрофірмою «Бургуджи» і приватним підприємством «Росія­Південь». Торік великі землевпорядні роботи щодо розмежування земель державної та комунальної власності на територіях 15 сільських рад, або по 23 населених пунктах, а також міста Арциза коштом обласного бюджету провело ДП «Одеський науково­дослідний і проектний інститут землевпорядження». У стадії завершення перебуває проект землевпорядження щодо розмежування земель і за межами населених пунктів. Для цього, разом із сільськими та міською радами, ми підготували переліки земельних ділянок, проінвентаризували земділянки різного цільового призначення. Це дуже значна робота. Адже було оброблено майже 15 тисяч земельних ділянок загальною площею ледве не 132 тисячі гектарів. Крім того, провели нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення об'єктів ВАТ «Одесаобленерго» на території 17 рад за межами населених пунктів, а також земель водного фонду на території Кам’янської сільської ради, земель ЗАТ «Главанбудматеріали» і ВАТ «Одесанафтопродукт».

– Проведена робота, Людмило Ана­толіївно, додає впевненості в тому, що земельну реформу не пущено на самоплив у районі. Хотілося б знати, що робиться щодо відновлення генеральних планів населених пунктів і, зокрема, міста Арциза.

– Ви мене випередили своїм запитанням. Я щойно тільки хотіла сказати про нерозв’язані проблеми, до розряду яких саме й потрапляє відновлення не тільки генпланів, але й матеріалів установлення водоохоронних зон і прибережних смуг водних об'єктів. Відзначу, що тільки при достат­ньому фінансуванні інвентаризацію земель із метою впровадження фіскального кадастру можна буде провести якісно. На жаль, з Державного бюджету кошти на інвентаризацію земель уже не виділяються. Хоча навіть при цьому роботи припинені не були.

Звичайно, за останні роки сталися значні зміни. З'явилися нові суб'єкти землеволодіння та землекористування. Понад 50 відсотків державних земель було передано у приватну власність. Зазнали змін і кордони населених пунктів. Усе це мусить враховуватися у плині земельної реформи.