Ініційовані Віктором Януковичем зміни в судочинстві експерти називають революційними за своєю сутністю. Ще б пак – протягом 20 років незалежного розвитку України суди проходили за радянськими нормами і мірками. Навіть ухвалення Закону « Про судочинство» змінило порядок формування судової влади, але не самі основи діяльності української Феміди.

17 січня набув чинності закон про гуманізацію покарання за злочини в господарській сфері, підписаний Віктором Януковичем у грудні. Тепер в Україні не будуть утримувати під вартою обвинувачуваних у скоєнні господарських злочинів, за винятком тих випадків, коли вони будуть заважати здійсненню слідчих дій або ухилятися від слідства. Трапилося те, чого від нашої країни давно очікували в цивілізованому світі: українське правосуддя стосовно «господарників» буде використовувати якісно новий інструмент – заставу. Залежно від значення скоєного економічного злочину застава й штраф складуть від 5 тисяч за незначні правопорушення до 289 тисяч гривень за особливо тяжкі злочини в господарській сфері. Є і ще одна новація, яка раніше не мала місця в Україні: засуджені, що відбувають покарання за скоєння злочинів у господарській сфері, зможуть прискорити власний вихід на волю шляхом сплати штрафу, розміри якого будуть пропорційні невідбутому покаранню. Новий закон не тільки декриміналізував 16 складів злочинів в економічній сфері, але й зробив логіку покарання відповідною до європейських стандартів: за завдання збитків державі або іншим суб’єктам господарювання засудженого буде покарано не позбавленням волі, а фінансовими втратами.

Глава держави поступово розгортає неповоротку державну машину обличчям до людей. Віктора Януковича непокоять численні скарги громадян на недосконалість судової системи. Очевидно, що гарант Конституції не може залишатися глухим до побажань співгромадян. На Банковій дуже добре розуміють, що ініціатива перебуває в президентських руках і діють так оперативно, наскільки це можливо без втрати якості законотворчості.

Ще 12 січня Віктор Янукович вніс на розгляд Верховної Ради проект Кримінально­процесуального кодексу, завдання якого – радикально змінити вітчизняне правосуддя на краще. Запропонований Президентом варіант КПК забезпечує процесуальну рівність і змагальність учасників судового процесу, а прокуророві буде запропоновано безпосереднє керівництво слідчими й подання державного обвинувачення під час досудового слідства. Проектом КПК передбачається впровадження інституту суду присяжних, що існує в багатьох цивілізованих країнах і дозволяє забезпечувати винесення судами адекватних до тяжкості провини вироків.

Відзначимо, що документ припускає низку ефективних заходів щодо гуманізації процедури карного судочинства. Серед них – можливість для осіб, які скоїли нетяжкі злочини, піти на домовленість із обвинуваченням, що дозволить пом’якшити покарання. До того ж новий Кримінально­процесуальний кодекс чітко визначить повний перелік оперативно­розшукових заходів, які можуть застосовувати органи правопорядку під час слідчих дій. Відтепер негласні слідчі дії можуть бути застосовані лише при розслідуванні тяжких або особливо тяжких злочинів.

Здійснення реформи судочинства, відмова від рудиментів радянської каральної системи, що збереглися в законодавстві незалежної України, – це на сьогодні, мабуть, найбільш ефективна із запропонованих Віктором Януковичем реформ. Вона реально наближає Україну до Європи і поліпшує якість правосуддя, адекватність якого є однією з основних європейських цінностей.