Цього року медіа­клуб «На власний погляд» Українського журналістського фонду, створений провідними регіональними ЗМІ та націлений на інформування журналістів про актуальні соціально­економічні та соціально­політичні зміни, розвиток медіа­середовища й про міжнародні події, продовжив свою роботу. На першому січневому засіданні із представниками мас­медіа зустрілися народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко, голова Спілки жінок України «За майбутнє дітей» Валентина Семенюк­Самсоненко і керівники підрозділів Державної екологічної інспекції України Сергій Комарчук, Надія Кисіль та Володимир Ківшар.

Жити власним статком

Основною темою виступу народного депутата від Партії регіонів, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Олени Бондаренко стали підсумки минулої парламентської сесії.

Зокрема, вона нагадала, що торік парламентом ухвалено закон про доступ до публічної інформації, який значно полегшив роботу при готуванні публікацій. Крім того, законодавець дорівняв у правах творчих працівників інтернет­видань і журналістів традиційних ЗМІ.

Верховна Рада схвалила також цілу низку інших законодавчих актів, зокрема закон про регулювання містобудівної діяльності, який спрощує громіздку процедуру одержання дозволів на будівництво, нагадала Олена Анатоліївна. Він покликаний стимулювати й будівельну галузь, і ринок праці, і економіку загалом. Ключовою ідеєю даної реформи стало створення єдиного вікна. За словами депутата, протягом 2012 року такі вікна відкриються в усіх регіонах, що звільнить забудовників від ходіння по інстанціях для збирання сотень підписів, потрібних, щоб розпочати будівництво.

На таку мету націлені й зміни, внесені в законодавчі акти для спрощення процедури початку підприємницької діяльності. Вони також передбачають створення єдиного вікна, що звільнить бізнесменів від ходіння по колу державних інстанцій.

Крім того, ухвалено закон про центральні органи влади, який припиняє дублювання функцій міністерств і відомств. У 2012 році планується також об’єднати МНС і Міністерство внутрішніх справ. Наступним етапом стане оптимізація влади на місцях.

Досить вчасно, за словами народного депутата, ухвалено новий Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні», що набув чинності з 1 липня 2011 року. Податкові органи відтепер наділені широкими повноваженнями, зокрема правами, які дозволяють їм перевіряти не тільки доходи, але й витрати чиновників. Причому податківці тепер мають право оцінювати доходи за непрямими ознаками – за вартістю будинків, автомашин, годинників, взуття тощо.

Олена Бондаренко також нагадала, що, згідно зі змінами в держбюджеті 2011 року, було проведено кількаразове підвищення зарплат.

– Торік ми навіть устигали за інфляцією, бо вона склала лише 4 відсотки в річному обрахуванні, – додала народний депутат.

Проте, попри економічне піднесення, обмеженими залишаються кошти на фінансування соціальної сфери, а виконання всіх соціальних обіцянок, заявлених політиками в попередні роки, не видається за можливе. «Одним дав – у інших потрібно забрати», – підкреслила О. Бондаренко.

Коли у країні проходили протестні мітинги чорнобильців і афганців із приводу соціальних виплат, то всі симпатії журналістів були на боці протестувальників, визнала Олена Бондаренко. Але вже на початку 2012 року Конституційний суд дав пояснення, що уряд може змінювати порядок і розмір нарахування соціальних виплат, а суди повинні брати це до уваги. Таким чином, у майбутньому відсудити належні за ухваленими раніше законами пільги вже не вдасться.

– Це не ми вирішували, а Конституційний суд, який мав на увазі інтереси держави, – заявила Олена Бондаренко. – Іноді виходить, що нахабніший і одержує більше. Наприклад, у деяких дітей війни пенсії вищі, ніж у інвалідів війни. Де таке бачено?

Істотні зміни торкнулися й закону про державні закупівлі. Проте, за словами політика, залишається ще чимало недоробок, які перешкоджають оперативно здійснювати, зокрема, держзакупівлі швидко­псувних товарів.

Торкнулася промовиця й закону про Державний земельний кадастр, ухвалений 2011 року, який став першим етапом у реалізації земельної реформи. До сьогодні не було зрозуміло, скільки в Україні ділянок землі, які в них межі та хто ними володіє.

– 5­7 відсотків справ у судах першої інстанції стосуються саме розмежування земельних ділянок, – нагадала О. Бондаренко. – Впровадження ж земельного кадастру зробить сферу землекористування й землеволодіння прозорішою.

Є більші надії на наш агропромисловий комплекс. Досить сказати, що за низкою позицій ми виходили в лідери, зокрема за виробництвом зернових, соняшникової олії, курячих яєць, хорошими темпами йде розвиток свинарства, тобто Україна має всі шанси заполонити європейські ринки цією продукцією.

Крім того, за словами парламентарія, в декількох обласних центрах побудовано нові овочеві сховища. Організують також дрібнооптові ринки з доступними цінами на продукти харчування. А ухвалений нещодавно закон про фермерські господарства покликаний стимулювати підприємницьку ініціативу в сільськогосподарській сфері.

Олена Бондаренко також відзначила важливість закону про стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Повідомила, що в Запоріжжі вже споруджено завод із виробництва гелієвих батарей, і ця продукція реалізується на внутрішньому та закордонному ринках.

Зупинилася народний депутат і на реформах, проведених в охороні здоров’я, у житлово­комунальній сфері, не оминула й пенсійної реформи.

– Підвищення пенсійного віку для жінок – це болісний, але необхідний захід, – вважає Олена Бондаренко. – Пенсійний фонд – не гумовий. А населення старіє, і до 2014 року ми одержимо таку пропорцію, що на двох працівників припадатиме троє непрацюючих.

Народний депутат також відзначила важливість змін, внесених у законодавство про спрощену систему оподатковування. Всі вимоги малого та середнього бізнесу виконано. Але залишився скривдженим великий бізнес, бо основне податкове навантаження лягає на нього.

Говорячи про гуманізацію кримінального законодавства у сфері економічних правопорушень, Олена Бондаренко заявила, що в цьому напрямі зроблено колосальні кроки. Але «на нас тисне Європа», вимагаючи, передусім, декриміналізувати ті статті, за якими засуджено Юлію Тимошенко, хоча «у своїх країнах вони цього не зробили».

Торкнулася парламентарка й переваги нового закону про вибори, який ознаменував повернення до пропорційно­мажоритарної системи. Говорячи про бюджет на 2012 рік, Олена Анатоліївна відзначила важливість того, що в ньому не були звужені соціальні програми, передбачено підвищення зарплат для бюджетників, що випереджають темпи інфляції. Назагал 2012 рік стане для нас маленькою нагородою за роботу у 2011 році, коли ми намагалися жити за рахунок власних ресурсів, не залучаючи іноземних запозичень, відзначила вона.

Олена Бондаренко відповіла також на низку запитань журналістів, зокрема стосовно морального та правового боку їхньої роботи.

– Права журналіста закінчуються там, де починаються права будь­якої іншої людини, – підкреслила вона. – Це не цензура, це конституційна норма.

Не мовчіть!

Суспільство починає прокидатися, і це результат діяльності громадських організацій. Зокрема, Спілки жінок «За майбутнє дітей». Про це говорила на засіданні медіа­клубу голова цієї організації Валентина Семенюк­Самсоненко. Во­на переконана, що байдужість – лютий ворог.

– Забрали заощадження – ми промовчали. Не видали зарплату – знову промовчали або поплакалися одне одному. Завтра когось незаконно звільнять із роботи – знову мовчання. Ми самі своїм мовчанням і байдужістю розбещуємо владу. А їй треба постійно нагадувати про нас і наші права. Нагадувати, що люди, зрештою, просто хочуть жити по­людськи, – переконана Валентина Петрівна.

На її думку, громадські організації повинні дихати в потилицю політичним партіям, політикам, брати під контроль виконання передвиборних програм.

Торік Спілка провела декілька великих акцій – і влада дослухалася до її вимог. Взяти бодай той же закон про мирні збори. Його було ухвалено в першому читанні ще за уряду Тимошенко. І він фактично сприяв рейдерству, знецінював громадські права та свободи. Громадські організації ініціювали проведення слухань у Комітеті, привернули до цього увагу суспільства, журналістів. І як підсумок – такого закону вже немає. Те ж саме сталося із проектом закону про щеплення. Повстали всією громадою й не допустили, щоб калічили дітей. Те ж і з Трудовим кодексом – завдяки позиції громадських організацій вдалося не допустити запровадження 12­годинного робочого дня та нехтування нормальними умовами праці кожної людини.Зараз Спілка жінок «За майбутнє дітей» та інші громадські організації, які є її партнерами, беруть під контроль законопроект «Про ринок землі», ухвалений наприкінці минулого року в першому читанні.

– Земля – ​​це святиня для кожного українця, і питання продажу землі треба вирішувати дуже виважено, – сказала Валентина Петрівна. – Запровадження ринку землі мусить бути таким, щоб, продавши землю, селянин не став на ній рабом!

І ліс рубають, і воду забруднюють

До 70 відсотків порушень, що стосуються забруднення довкілля, зафіксовано в результаті перевірок звертань громадян. Про деякі проблеми екології розповіли журналістам керівники підрозділів Державної екологічної інспекції України.

Так, начальник підрозділу екологічного контролю природно­заповідного фонду, тваринного і рослинного світу Сергій Комарчук, відповідаючи на запитання про вирубування лісів у Закарпатті, Івано­Франківській та Черкаській областях, сказав, що крім санкціонованих вирубувань лісу, удвічі більше, ніж дозволено, рубають дерева під виглядом санітарного вирубування. Тому це питання порушується вже на державному рівні.

Жваву дискусію викликала і тема Азовського моря, де колись водилося багато видів риби, а тепер плавають переважно дрібні бички.

Як пояснив Сергій Комарчук, питання квот на вилов риби контролюється Міністерством АПК. Перевищення квот є. Але говорячи про проблеми Азовського моря, слід враховувати, що його потенціал використовується двома державами – Україною та Росією.

– І ми б геть припинили там лов. Але Державне агентство рибного господарства затвердило квоту на рівні 2 тисяч тонн на рік, це дуже багато, – відзначив С. Комарчук.

Начальник підрозділу екологічного контролю атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Надія Кисіль повідомила, що проекти відведення стічних вод у Чорне море є в Одесі, Ялті, і, звичайно, вони викликають побоювання як місцевих жителів, так і відпочивальників. Однак якщо правильно розрахувати довжину труби – 2 км, або навіть більше, і глибину, робити стік на рівні сірководневих шарів, то екологічної загрози від таких стоків не буде.

Торік у зв’язку із забрудненням повітря Державна екологічна інспекція припинила роботу 1554 суб’єктів господарювання. Пред’явлено 1276 претензій на суму майже 305 мільйонів гривень.

Проте не на всі підприємства можна впливати, застосовуючи тимчасову заборону господарської діяльності. Скажімо, є проблеми із забрудненням водних ресурсів, оскільки неефективно працюють очисні споруди водоканалів. Але це об’єкти, які забезпечують життєдіяльність населення. І їх не можна зупиняти.

Наш кор.