15 і 16 грудня в обласній клінічній лікарні було виконано три унікальні операції. Пацієнтам, які перенесли інфаркт і мають кінцевий ступінь серцевої недостатності, яким залишитися живими могла допомогти лише трансплантація серця, провели трансендокардіальну імплантацію аутологічних стовбурових клітин. У проведенні операцій брала участь бригада фахівців із 10 чоловік. Кожна з операцій обійшлася приблизно у 100 тисяч гривень.

Довідавшись, що операції провадилися під керівництвом голови регіонального центру кардіохірургії, завідувача кафедри ОНМУ, доктора медичних наук Юрія Карпенка, не здивувалася. Юрій Іванович уже протягом багатьох років є в Одесі першопрохідцем в опануванні нових методів лікування захворювань серця. Спочатку це були хірургічні методи лікування аритмій, стентування, пізніше – відновлення міокарда після перенесеного інфаркту.

Самій операції передував досить тривалий тримісячний підготовчий період. Пацієнти проходили процедури ударно– хвильової терапії. Суть її полягає в тому, що ділянка серцевого м’яза – міокарда, яка ще підлягає відновленню, зазнає впливу фокусованих звукових хвиль. Це призводить до появи в цьому місці мережі маленьких судин, що відновлюють кровопостачання. Ділянка міокарда ніби оживає. Для багатьох пацієнтів (їх було понад 80), якщо їхній стан покращився, лікування на цьому завершилося. Інших же, у кого серце практично не скорочувалося, почали готувати до імплантації стовбурових клітин.

– Зазвичай стовбурові клітини беруть шляхом пункції кісткового мозку, – говорить Юрій Іванович. – Це болюча процедура, яка виконується під загальним наркозом. Але оскільки нашим пацієнтам загальний наркоз не показаний, ми розробили технологію одержання стовбурових клітин із периферійної крові. Протягом 4 годин спеціальний апарат вибирає із крові пацієнта всі стовбурові клітини. Потім за допомогою магнітного сепаратора з них виділяється концентрат – приблизно 10 мілілітрів, який потім і вводиться у серце. Безпосередньо в операційній за допомогою спеціальної навігаційної системи, яка дозволяє хірургові провадити операцію у ЗD вимірі з точністю до 1 міліметра, виконується до 20 ін’єкцій. У міокард, у ту його ділянку, де можливе бодай часткове відновлення, потрапляє приблизно 120 мільйо­нів стовбурових клітин. Це дуже скидається на процес підготовки землі до сівби. Щоб виріс хороший урожай, поле треба зорати й удобрити. Так і тут. Стовбурові клітини, потрапляючи в зону післяінфарктного рубця, гинуть, але залишають фактори росту. Вони здатні протягом півроку приблизно на 5­10% відновлювати функцію міокарда.

Унікальні операції стали можливі завдяки ідеї, що виникла 4 роки тому у ректора ОНМУ академіка Валерія Запорожана. Він заразив нею Юрія Карпенка. У медуніверситеті було створено експериментальну лабораторію з вивчення стовбурових клітин. На той час головний лікар обласної клінічної лікарні Сергій Калинчук знайшов можливість придбати щонайсучасніше обладнання вартістю 2 мільйони доларів. Рік пішов на погодження документів у спецкомітеті зі стовбурових клітин у Києві. Тим часом готувалися фа­хівці найрізноманітніших профілів: хірурги, цитологи, реаніматологи, анестезіологи, біоінженери. В обласній клінічній лікарні з’явився блок надвисокої стерильності, де провадиться вибирання стовбурових клітин. Придбали єдиний в Україні прилад для визначення протягом лише однієї хвилини ступеню розрідження крові. В інших клініках на це йде півгодини. За цей час пацієнт може померти від кровотечі або, навпаки, від тромбу, що утвориться.

Першими імплантацію аутологічніх стовбурових клітин у міокард почали робити в Донецьку. Ноу­хау одеситів – попередня підготовка міокарда ударно­хвильовою терапією. Враховуючи бюджетні труднощі, за рік таких операцій буде не більше 15 – 20.

– На мій погляд, наша робота відкриває нову еру в одеській медицині, – веде далі Юрій Іванович. – Є набагато легші шляхи введення стовбурових клітин. І ними можуть скористатися хірурги інших спеціальностей. Наприклад, при трофічних виразках можна стовбуровими клітинами звичайним шприцем обколоти навколо уражену поверхню. При переломі кістки, що погано зростається, потрібно тільки підвести до неї стовбурові клітини. І відновлення піде набагато швидше. Метод може бути застосований при нирковій недостатності. Цим зацікавилися урологи нашої лікарні. Але для того, щоб почати застосування стовбурових клітин, усім доведеться пройти процедуру оформлення у спецкомітеті.

Повертаючись до початку розмови, слід сказати про те, що найбільший досвід щодо імплантації стовбурових клітин у міокард накопичений у Новосибірську. Там зробили близько 200 операцій. І вже понад два роки спостерігають за пацієнтами. Ті, що пройшли опе­рацію, майже всі живі. Ті, кого не прооперували, відійшли в інший світ. Імплантація не розв’язує проблему тяжкої серцевої недостатності цілком – хвороба далі прогресує. Але виграється час, протягом якого наука, що розвивається в усьому світі, може знайти щось нове. Тільки в Каліфорнії на вивчення стовбурових клітин витрачають 10 мільярдів доларів за рік. Можливо, вдасться синтезувати фактори росту. І тоді для відновлення органів не потрібні будуть складні маніпуляції зі стовбуровими клітинами. Або вчені запропонують якісь принципово нові підходи. Імплантація стовбурових клітин дає унікальний шанс дочекатися цього.